Технологічні втрати при виробництві: норми, облік, проведення в бухгалтерії

Технологічні втрати при виробництві товарів, згідно ст. 254 НК, відносяться до матеріальних витрат для цілей оподаткування. Відповідне положення закріплено пунктом 7 зазначеної статті. Розглянемо далі, як здійснюється облік технологічних втрат виробництва товарів.

Загальні відомості

У ПК не розкривається поняття “технологічні втрати при виробництві”. Нормативні довідники, що діють сьогодні, дають визначення терміна в рамках конкретної галузі. Наприклад, поняття розкривається у Правилах, затверджених для пекарних, теплоенергетичних та інших підприємств. У них також встановлюються норми технологічних втрат при виробництві товарів з урахуванням специфіки галузі. У рамках розглянутої теми інтерес представляють також Методичні рекомендації по застосуванню гол. 25 НК. У них присутня вказівка на причини, за якими виникають технологічні втрати при виробництві товарів. Як сказано в Рекомендаціях, вони зумовлюються специфічними експлуатаційними характеристиками обладнання, на якому випускається продукція. На практиці технологічні втрати при виробництві – це відходи. До їх складу входять залишки напівфабрикатів, сировини, виробів, продуктів, що з’являються в ході випуску товару, а також об’єкти, що втратили споживчі характеристики. Відходи можуть бути зворотними або безповоротними. Останні не використовуються в подальшому випуску товарів або не продаються стороннім підприємствам.