Технічний контроль: види, методи, значення

Якість продукції або виробленого процесу повинно піддаватися відповідного контролю. Дана міра дозволяє відслідковувати характеристики продукту, виключаючи ризики проходження шлюбу. Причому в якості продукту може розглядатися і товар широкого споживання, і робочі заходи, і готові будівлі зі спорудами. На різних етапах виробництва і по його завершенні застосовується технічний контроль, який являє собою цілий комплекс перевірочних заходів.

Поняття контролю

Метою контролю є виявлення і оцінка відхилень у властивостях і параметрах досліджуваного об’єкта від нормативних вимог. Ще на етапі підготовки до процесу виробництва (виготовлення товару або проведення робочих заходів) закладаються характеристики продукту. Після завершення виробництва результат роботи може або відповідати вимогам, або мати відхилення від них. Спеціально для визначення подібних розбіжностей на підприємствах використовується контроль. Ключова характеристика технічного контролю виражається точністю перевірочних операцій. Тобто мова йде про об’єктивність процесу, його адекватності встановленим нормативам та коректності кінцевих даних. Крім цього, контрольні заходи характеризуються широтою охоплення. Одна і та ж операція аналізу, наприклад, може застосовуватися або до вузької групи товарів, або ж поширюватися на різнопланові виробничі процеси. До основних завдань контролю відносять запобігання випуску не відповідає вимогам продукції і зміцнення виробничої дисципліни.

Відділ контролю

Одна з найпоширеніших форм контролю, яка являє собою формат перевірки якості продукції. Відділи технічного контролю (ВТК) зазвичай являють собою самостійні підрозділи в рамках підприємств, які виробляють аналіз продукції на предмет її відповідності встановленим нормам (наприклад, Дсту). Важливо зазначити, що такі відділи хоч і підкоряються керівництву підприємства, але в процесі роботи діють незалежно в межах своїх функцій. В якості роботи таких підрозділів зацікавлені і самі керівники, оскільки їх ефективність впливає на імідж компанії на ринку. Безпосереднє виконання функцій відділу реалізує контролер ВТК, який видає паспорт виробу із зазначенням якісних характеристик і виявлених відхилень від технологічних вимог. Далі може проводитися аналіз отриманих даних, на основі якого приймаються заходи щодо усунення причин випуску не відповідає нормативам продукції.

Класифікації контролю

Основна класифікація стосується типу об’єкта, який піддається контролю. Це можуть бути якісні і кількісні властивості предмета, а також технологічний процес. Наприклад, інженерна конструкція досліджується на предмет жорсткості, в наборі з цукерками може оцінюватися їх кількість, а виробництво будівельних робіт аналізується на відповідність технології, наприклад, для кладки цегли. Інша важлива класифікація відноситься до засобів контролю. Вони можуть бути руйнівними і неруйнівними, реєстраційними, вимірювальними і т. д. Існує, наприклад, і спосіб контролю з підключенням органів почуттів. Розрізняються види технічного контролю та статусу виконуючого органу. Це може бути відомчий контроль, служба державного нагляду або ж місцевий відділ, що працює в рамках невеликої організації. Звідси можна вивести і класифікацію за ступенем оснащеності контролюючого органу. На тих же невеликих підприємствах нерідко використовується ручний огляд, а великі спеціалізовані компанії дедалі частіше застосовують механізовані засоби перевірки з автоматикою.

Суцільний і вибірковий контроль

Принципово і поділ на підходи до визначення цільових об’єктів дослідження. Так, суцільний контроль передбачає, що аналізом будуть підлягати всі без винятку одиниці готового продукту. Тобто, наприклад, оператор конвеєра повинен оцінювати якість кожної деталі. Даний спосіб виправдовує себе на виробництвах з непостійними параметрами технологічного процесу. В таких умовах неможливо забезпечити рівні характеристики всіх вироблених примірників продукту, тому перевіряються всі партії. Мінливість характеристик виробничої лінії може бути пов’язано з різними чинниками – від зносу робочої оснастки по мірі виготовлення деталей до високої точності і складності продукту як такого. Вибірковий технічний контроль застосовується найчастіше в силу економічної виправданості. Оператор менше часу витрачає на перевірку, що підвищує його продуктивність. Проте при такому підході залишається ризик отримати дефектний продукт на виході.

Особливості бракувального контролю

Дана різновид контролю ґрунтується на принципі «придатний – не придатний». Тобто проводиться повний відсів продукції, характеристики якої не відповідають певним вимогам. Оператор в процесі виконання такої перевірки не має можливості судити про допустимість продовження виробничого процесу з-за виявленого шлюбу – в цьому полягає недолік даного підходу. Конвеєр продовжує працювати після того, як був обраний бракований екземпляр. Тому, наприклад, контролер ВТК може діяти і принципів попереджувальної перевірки. Це означає, що при виявленні неякісного продукту він може приймати певні заходи. Якщо виявлена системна похибка вже з серійним випуском шлюбу, то він може скорегувати параметри конвеєрного обладнання – зокрема, змінити швидкість обробки. На сучасних лініях оператори працюють в тісній зв’язці з діагностичною апаратурою, яка дає можливість на програмному рівні виявляти неточності виробничого процесу.

Традиційні методи контролю

На даний момент основним методом контрольної перевірки є статистичний приймальний аналіз продукту. Він дає можливість застосування фізичних і хімічних засобів перевірки, які, в свою чергу, поділяються на вже згадані руйнівні та неруйнівні методи випробування. До першої групи відноситься випробування на фізичний вплив (удар, розтяжка, тиск, поворотні навантаження). При такому методі, як правило, виріб не відновлюється. Що стосується неруйнівних методів, то сучасні служби технічного контролю частіше застосовують магнітні та ультразвукові методи. Вони відрізняються точністю аналізу, можливістю збереження характеристик об’єкта і високою швидкістю роботи.

Магнітні методи контролю

Для використання цього методу застосовують електромагнітні матеріали, що дозволяють здійснювати свого роду сканування внутрішньої структури об’єкта. За допомогою полів розсіювання виявляються дефекти контрольованих виробів. Весь процес контролю включає дві процедури. Перша передбачає здійснення намагнічування об’єкта за допомогою спеціальної апаратури, після чого результат сканування полями фіксується на магнітній стрічці. На другому етапі підключається магнитографический дефектоскоп, який розпізнає записані дані. Сьогодні застосування технічних засобів контролю поширене в будівництві та сферах обслуговування інженерних комунікацій. Тобто в тих областях, де неможливе використання руйнівних методів – наприклад, якщо потрібно оцінити якість зварних швів діючого трубопроводу. Електромагнітне обладнання дозволить перевірити металеві труби на предмет наявності в їх структурі порожнин, відколів і тріщин, які не видно зовні.

Ультразвукові методи

Існує цілий напрям ультразвукової дефектоскопії, більша частина методів якої базується на поширенні ультразвукових коливань. В процесі роботи використовується та ж комбінація активного і аналізує обладнання – в даному випадку УЗ-перетворювача і дефектоскопа. При подачі акустичної хвилі відбувається звукове відображення з різними характеристиками опору. Дефектоскоп оцінює отримані параметри та за підсумками перевірки дає висновок про внутрішній стан предмета. В залежності від довжини акустичної хвилі, такі методи технічного контролю можуть виявляти великі або дрібні дефекти. Однак при скануванні можуть виникнути і бар’єрні ділянки, що перешкоджають одержанню точного результату. Подібні явища можливі в роботі з неоднорідними сплавами або виробами, що мають складну структуру.

Етапи технічного контролю

На першому етапі відповідальний контролер отримує первинні нормативні відомості про предмет обстеження – це параметри, яким він повинен відповідати. Зокрема, оператор фіксує властивості, ознаки та експлуатаційні показники. На наступному етапі здійснюється отримання вторинної інформації. За допомогою тих же методів контролю виявляються відхилення від запланованих норм і вимог. На заключній стадії розробляються документи технічного контролю, в яких відображається вся інформація про підготовку до аналізу, дані за методом визначення вибірки, технології виявлення дефектів і т. д. В переліку документів повинні бути фактичні дані, технічні параметри і підготовлений паспорт виробу.

Організація контролю

Для організації процедури контролю має бути відведено спеціальне приміщення. Далі розробляється план технічної організації процесу, в якому враховується специфіка продукції, рівень технічної оснащеності, кількість робочих місць і т. д. Вихідні дані дозволять визначити відповідний метод перевірки і спосіб його здійснення. Наприклад, технічний контроль на підприємстві, яке займається виготовлення металевих комплектуючих для автомобіля, повинен буде використовувати як мінімум засоби вимірювання. На сучасних концернах для перевірки такої продукції використовують і неруйнуючі методи контролю. Далі складається логістична карта перевірочних заходів, призначаються відповідальні оператори і проводиться технічне оснащення обраного приміщення.

Значення контролю

З точки зору держави, перевірка якості продукції – це обов’язкова умова забезпечення безпеки населення. Особливо в контексті дотримання споживчих прав громадян. Безпеку можна розглядати як набір факторів небезпеки, потенційно характерною для продукту споживання. Відповідно, ці фактори і загрози повинні контролюватися. Крім того, технічний контроль якості продукції є найважливішою умовою підтримання конкурентоспроможності підприємства. Саме розвиток відкритого споживчого ринку змушує виробників підвищувати вимоги до своєї продукції, підвищуючи і основні експлуатаційні характеристики.

Висновок

Контроль якості як сукупність перевірочних заходів не може існувати у відриві від регламентів та вимог, в цілому регулюють різні сегменти і категорії продукції. Служби нагляду спираються на існуючі норми, які постійно змінюються. Відповідно, розвивається і технічний контроль, що видно і в методах, і в організаційних підходах. Технології виконання перевірочних операцій вдосконалюються разом з підвищенням функціональності вимірювальної апаратури. Досить навести приклад неруйнівних методів контролю, які всього кілька років тому застосовувалися тільки у вузькоспеціалізованих областях, а сьогодні широко використовуються навіть невеликими фірмами.