Технічний дефолт: що це таке, його причини
Останнім часом все більше економічних термінів проникає в лексикон звичайних людей. Ними рясніють висловлювання журналістів і політичних діячів. Тож людям залишається тільки розбиратися. Увійшло в повсякденний побут і поняття «технічний дефолт». Але що воно означає і як відрізняється від звичайного неповернення боргу, для більшості залишається повною загадкою. Наша стаття спрямована на те, щоб допомогти розібратися в цьому питанні.
Дефініція понять
Дефолт – це невиплата боргу. Ця негативна ситуація може бути результатом небажання, відсутності можливості у позичальника, невиконання ним одного або кількох пунктів кредитної угоди. Виділяють звичайний і технічний дефолт. Дане поняття не можна плутати з неплатоспроможністю, неліквідністю і банкрутством. Всі вони є спорідненими термінами, проте мають ряд істотних відмінностей. Дефолт фактично означає, що позичальник не виплатив борг, як це було обумовлено в кредитному угоді. Неплатоспроможність – це правовий термін, який описує цю ситуацію. Неліквідність позичальника означає, що у нього немає достатньої кількості готівки, щоб відразу сплатити свій борг. Банкрутство – це особливий стан юридичної чи фізичної особи, при якому його повна або часткова неплатоспроможність є формально підтвердженим фактом.
Типи дефолтів
У різних словниках даються різні визначення даного поняття. Як правило, ситуацію дефолту прийнято асоціювати з юридичними особами, які виявляються частково або повністю не здатні платити за борговими зобов’язаннями. І це найгірше, що може бути вписано в кредитну історію комерційної структури. Ймовірність отримання нею позик у майбутньому практично дорівнює нулю. Крім того, в результаті процедури формального підтвердження неплатоспроможності фізичної або юридичної особи, тобто банкрутства, воно може позбутися всього або частини свого майна. Виділяють три типи цього явища: технічний дефолт, по обслуговуванню боргу і суверенний. Першим і присвячена наша стаття.
Технічний дефолт
Даний вид являє собою найпростіший випадок з найменшими негативними наслідками. Технічний дефолт виникає всякий раз, коли боржник порушує якийсь певний пункт кредитного договору. Найчастіше їм виявляється вимога щодо терміну виплати. Наприклад, ви взяли кредит, але не можете вчасно його погасити за непередбаченої затримки зарплати. Вже через кілька днів така ситуація може бути повністю вирішена. Також технічний дефолт компанії-позичальника може наступати автоматично, якщо значення якогось показника вийшло за встановлені в угоді межі. При цьому позичальник може продовжувати виплачувати борг. Однак пункт договору не дотримується, тому мають місце не фундаментальні, але технічні проблеми з виконанням узятих зобов’язань.
Росія в 1998-м
Серпень цього року став по-справжньому «чорним» для країни. З-за важкої економічної ситуації влада була змушена оголосити технічний дефолт. Це призвело до того, що рубль девальвував в три рази, а інфляція зросла до небувалих висот. Загальні втрати національного господарства від «чорного серпня» склали понад 96 мільярдів доларів. Експерти очікували обвалу економіки ще з початку 1996 року. На це в країні були як внутрішні, так і зовнішні причини. Після розпаду СРСР виплати за іноземними кредитами лягли на плечі РФ. Зовнішній борг країни склав 96,6 мільярдів доларів. Ситуацію ускладнювали і внутрішні проблеми Росії. Видаткова частина все більше збільшувалася, а «дірки» закривалися за рахунок випуску державних казначейських зобов’язань. Через непомірно високих процентних ставок попит на них був досить великим. Фактично система їх випуску перетворилася на фінансову піраміду. Старі зобов’язання держава могла покрити лише за рахунок емісії нових казначейських зобов’язань.
Аргентина в 2001-м
Технічний дефолт в країні став кульмінацією загальної рецесії, яка спостерігалася ще з 1998 року. В Аргентині панувала страшна безробіття. Населення масово знімали гроші з рахунків і переводив їх у долари. Уряд ввів обмеження на купівлю іноземної валюти. Після того як МВФ відмовив у наданні чергового траншу, на вулицях почалися масові заворушення. В результаті загинуло кілька десятків чоловік, і президент втік з країни. Перший виконуючий обов’язки керівника держави пробув на посаді тиждень, але встиг оголосити дефолт за зовнішнім боргом. Невиконання боргових зобов’язань призвело до повної втрати інвесторів. Другий виконуючий обов’язки президента країни ввів плаваючий обмінний курс, що спровокувало ще більшу інфляцію. Пожвавлення в економіці почалося тільки в 2003 році з-за здешевлення експорту з держави і високого попиту на сільськогосподарські товари з Аргентини з боку Бразилії та Китаю.
Греція в 2015-му
Технічний дефолт в цій країні став прямим наслідком європейської боргової кризи. Але причини неплатоспроможності були не тільки зовнішніми, але й внутрішніми. Грецький уряд свідомо підправляло статистику протягом досить великого проміжку часу для того, щоб показати рівень дефіциту бюджету, який належить члену ЄС, тобто на рівні 3 % від ВВП. І тільки у 2009 році була опублікована інформація про справжній стан справ. З 2010-го Греція повністю залежала від підтримки ЄС. Однак до 30 червня 2015 року державний борг досяг 312,7 мільярдів євро. На наступний день Греція не перевела МВФ обумовлений транш у розмірі 1,54 млрд для погашення заборгованості країни.
Дефолт являє собою фактичну невиплату боргу. Така ситуація може мати три причини: небажання позичальника, відсутність у нього можливості або невиконання ним пунктів кредитного договору. Виділяють наступні види дефолту: технічний, по обслуговуванню боргу і суверенний. Найпростішим є перший, оскільки він призводить до найменших втрат.