Суверенна держава: що це таке?

Суверенна держава — країна, що має конкретну територію, стабільне народонаселення, а також апарат влади. Не підпорядковується і не знаходиться в залежності від інших країн і може вести відносини з кожною з них. Уряд має можливість розпоряджатися всім статком, розташованим на території.

Нерідко суверенна держава, визначення якої було наведено, розуміється і по-іншому. Однак загалом під даний тип можна віднести країни, що не залежать від кого-небудь.

Введення

Суверенна держава — що це таке? Досить поширений питання в сучасному суспільстві. Нинішнє поняття незалежної країни безпосередньо пов’язане з суверенності народу. Адже саме бажання населення формують владу. Країна є головним представником своїх громадян. Забезпечити захист їх інтересів і прав у повному обсязі має можливість лише суверенна держава.

Незалежна країна особисто вибирає, як виробляти управління, а також які органи влади будуть входити в форму правління. Вона самостійно формує свої фінансові системи, особисто організовує захист територій. Суверенна держава як основа конституційного ладу забезпечує правопорядок і безпека, формує збройні освіти для забезпечення захисту та цілісності країни. Однак це не означає, що верховної влади можна творити все, що заманеться. Її можливості визначені правом.

Слід зазначити і те, що суверенна держава має право з’єднуватися з іншими країнами, формувати союзи або ж залишати їх. Головне, чим він керується при цьому, — народ і його інтереси.

Історія

В кінці дев’ятнадцятого століття практично всі країни так чи інакше знайшли певні межі. До цього досить великі площі суходолу не належали одній державі, а були населені переважно кочовими народами. До речі, на планеті залишилися до цих пір подібні території, які не підходять під визначення суверенної держави. Приклад: ліси Амазонки, які заселені переважно корінними народами, з деякими досі не вдалося налагодити постійний зв’язок.

Між тим є країни, які не можуть встановити повністю контроль над своєю територією.

Суверенна держава у світі, що глобалізується представляе собою одну з 200 країн.

Властивості суверенної держави

До головних особливостей можна віднести:

• самостійність;
• головною силою є державна влада (територіальне верховенство держави).

Дані особливості постійно знаходяться в залежності один від одного.

Територіальне верховенство

Під цим визначенням позначається ознака країни, завдяки якому вона повновладно може керувати своєю територією, а також виключає дію на даній площі будь-якої іншої влади. Наказувати правила і закони на території можуть лише державні органи влади й у разі порушень використовувати владний примус.

Всі постанови державної влади обов’язкові для всіх осіб, які перебувають в країні. Це громадяни, іноземці, юридичні та посадові особи, а також організації.

Тому територіальне верховенство висловлює наступні властивості держави:

• зосередження суспільної влади і владного примусу;
• встановлення та утримання порядку всередині країни.

Незалежність

Незалежність держави на рівні міжнародних відносин визначена міжнародним правом.

Міжнародне право підрозділяє незалежність держави на два типи:

• внутрішня;
• зовнішня.

Внутрішня незалежність

Внутрішня незалежність має на увазі те, що міжнародне право не може втручатися і управляти суспільними взаємовідносинами всередині країни. Більшість країн вважає неприйнятним втручатися у внутрішню діяльність іншої держави.

Зовнішня незалежність

Зовнішня незалежність держави, що представляє взаємовідносини певних країн незалежно від інших. Держава має можливість безперешкодно вести справи з іншими країнами, спираючись на міжнародне право.

Утворилася країна зобов’язана прийняти для себе умови міжнародного права. В іншому випадку вона не зможе вимагати від інших країн визнання своєї незалежності і територіального верховенства.

Суверенна держава: приклади країн

Розглянувши особливості незалежних країн, перейдемо до основних представників. Багато ті, хто знає, що являє собою суверенну державу, визначення, приклад назвуть відразу. Однак деякі все ж можуть помилитися. Отже, першим прикладом суверенної держави може виступати наша Батьківщина. Російська Федерація має незаперечний суверенітет. Особливо це помітно по зовнішніх відносин країни. Іншим прикладом може виступати Китай. Навряд чи хтось стане заперечувати цей висновок. Держава демонструє вражаючий зростання економіки, завдяки чому більшість країн намагається співпрацювати з Китаєм.

Не можна пройти повз Сполучених Штатів Америки, які грають величезну роль у відносинах світових держав. Проте суверенітет цієї країни визнається не кожним. Досить багато фахівців вважають США сателітом Великобританії. Звичайно, навряд чи хтось буде заперечувати те, що Англія також потрапляє в список суверенних держав. Останнім прикладом може виступити Франція. Країна постійно перебуває у відносинах з іншими державами і нерідко змушена звертатися до них за допомогою, однак є повністю незалежною.

Невизнані держави

Під даними державами розуміються країни, які називають себе суверенними, володіють усіма ознаками державності, але при цьому не зізнаються членами ООН. Територія таких держав, як правило, розцінюється як належить якій-небудь країні.

Логічне запитання: звідки з’являються невизнані держави? Їх утворення може відбуватися наступним чином:

• у результаті революції;
• після розпаду країни;
• в результаті післявоєнного поділу;
• після отримання колонією незалежності від метрополії;
• з-за зовнішньополітичних ігор.

Особливий зростання країн, які не були визнані суверенними, стався в 90-х. Після розпаду Радянського Союзу виникла величезна кількість республік, які намагалися довести свою незалежність. Більшість з цих країн, треба сказати, є цілком сформованими і можуть забезпечити власне існування, а при цьому мають хорошу підтримку з боку населення.

Прикладами невизнаних держав можуть виступати Донецька і Луганська Народні Республіки. Проголосили свою незалежність ці країни зовсім недавно, але суверенітет не отримали. При цьому Україна розглядає дані республіки як терористичні формування. Також прикладом може виступати Ісламську державу. Воно невизнане, є терористичним формуванням. З’явилося в 2013-2014 роках і контролює частину Сирії і Іраку. Більшість країн не розглядають ІГ як держава і вважають його терористичною організацією.

Частково визнані держави

Такі країни не визнаються ООН, але при цьому визнаються країнами, що входять в дану організацію.

При цьому частково визнані держави можна підрозділити на повністю і частково контрольовані свою територію.

До країн, які фактично контролюють свою територію, відносяться: Турецька Республіка Північного Кіпру Республіка Південна Осетія та Республіки Абхазія.

До країн, контролюючим частина території, на яку претендують, належать: Китайська Республіка, Сахарська Арабська Демократична Республіка, Держава Палестина і Республіка Косово.

Крім цього, є ряд країн, які є членами ООН, але не визнаються деякими іншими державами.

• Вірменія. Не визнається Пакистаном.
• Ізраїль. Не отримав визнання у багатьох мусульманських і арабських країн.
• Кіпр. Не визнаний Туреччиною.
• КНР. Не визнається країнами, які підтримують Китайську Республіку.
• КНДР. Визнати незалежність країни відмовляється Франція, Японія, Естонія та Республіка Корея.
• Республіка Корея. Не визнана КНДР.