Сукупність вироків: особливості, призначення і застосування

Теоретичні аспекти

Особливої уваги в розрізі даної теми заслуговує КПК 392 статті, перша частина якої розглядає ситуацію актуальності судового постанови. Саме цим нормативним документом задекларовано, що вирок, ухвалу, якщо таке рішення вступило в законну силу, необхідно неухильно виконати. Це поширюється на громадян, юросіб, інстанції, держоргани та інші об’єднання, на всіх учасників співтовариства. Додатково про вироки суду за сукупністю можна винести певне уявлення з конституційних норм, які свідчать, що винність лише тоді встановлена, коли судовий вирок вступив у законну силу. Це декларовано першою частиною статті під номером 49.

Вже з Конституції можна зробити обґрунтований висновок, що сукупність вироків застосовується лише в ситуації, коли за первинне правопорушення вирок вже набув чинності, а отже, можуть виникнути наслідки, пов’язані з такою ситуацією. Якщо суд виніс обвинувальний рішення, яке ще не встигло набути чинності, але громадянин, юридична особа знову вчинили правопорушення, все це як єдине ціле можна аналізувати як сукупного злочинного діяння. А ось про сукупністю вироків тут говорити передчасно.