Судово-бухгалтерська експертиза: порядок проведення

Судово-бухгалтерська експертиза – дослідження, спрямоване на виявлення обставин в рамках цивільного або кримінальної справи. В якості ключових нормативних документів, що регламентують її здійснення, виступають ГК, Кпап, КПК, ФЗ № 73. Розглянемо, що собою являє виробництво бухгалтерських експертиз.

Суб’єкти права

Призначення судово-бухгалтерської експертизи допускається уповноваженими органами та особами. Область дослідження при цьому обмежується тільки тими операціями господарської діяльності, які представляють інтерес в рамках розслідування. Ініціювати експертизу можуть прокурор, органи дізнання або суду. Для виконання перевірки можуть залучатися фахівці державних установ або приватні особи. Останні повинні володіти відповідним кваліфікаційним рівнем і пройти атестацію в порядку, встановленому законодавством.

Призначення бухгалтерської експертизи

У разі виникнення необхідності виконати перевірку уповноважені суб’єкти керуються ст. 184 КПК. У ч. 1 зазначеної норми встановлено, що в межах слідчого процесу оформляється постанова на проведення експертизи. Воно визначає:

Уповноважені органи можуть звернутися до фахівця виключно з питань, поставлених у рамках експертизи.

Важливий момент

У ст. 67 КПК передбачено обмеження на участь експерта в дослідженні. Зокрема, фахівець не може його виконувати при наявності особистої зацікавленості в результаті. Не допускається участь експерта в дослідженні також при перебуванні його в будь (спорідненої, службової тощо) залежно від відповідача або позивача.

Завдання

Проведення судово-бухгалтерської експертизи передбачає дослідження наданих фахівця матеріалів: регістрів, звітності та інших документів. У його завдання входить виявлення спотворюють фактів, способу, місця, часу їх появи. На постанову судово-бухгалтерської експертизи включається оцінка фахівця взаємозв’язку господарських операцій. Перед дослідниками також ставляться наступні завдання:

Матеріали дослідження

Фінансово-бухгалтерська експертиза передбачає вивчення документів, склад яких залежить від того, які саме записи викликають сумнів в уповноважених осіб. Останні при цьому можуть запитувати як копії, так і оригінали паперів. Дане питання регламентує ФЗ “ПРО бухгалтерському обліку”. При вилученні оригіналів органи слідства складають протокол. При виконанні перевірки спеціаліст зобов’язаний переконатися в тому, що матеріали, які йому передані, були отримані у відповідності із зазначеним актом.

Цілі перевірки

Судово-бухгалтерська експертиза дозволяє знайти сумнівні документи. При цьому фахівець звертає увагу в першу чергу на технічне утримання паперів. Він перевіряє справжність підписів та печаток, дотримання нумерації взаємопов’язаних документів, відповідність оформлення. Експерт виявляє також інформаційну зв’язок між паперами. Зокрема, він перевіряє наявність видаткового ордера каси на видачу коштів, наказів, звітів та ін.

Висновок бухгалтерської експертизи

Воно складається після проведення повної, всебічної перевірки наданих матеріалів. Висновок оформляється у письмовому вигляді. У ньому викладаються відповіді на поставлені перед фахівцем питання, наводиться їх обґрунтування. Висновок складається з декількох частин. У вступному розділі дається короткий опис обставин справи. Тут же зазначаються відомості про фахівця, яким виконувалася бухгалтерська експертиза, органі, який її ініціював, матеріалах, які піддавалися дослідженню. У другій – дослідної – присутній опис безпосередньо самого процесу. В цьому розділі спеціаліст викладає методи, якими він користувався за оцінкою, вказує відомості, описує слідчі експерименти (якщо вони виконувалися). В останній частині наводяться висновки. Відповіді на поставлені перед фахівцем питання повинні мати точне формулювання, що виключає двояке тлумачення. Акт складається у двох примірниках. Один фахівець залишає у себе, а другий передає ініціатору перевірки.

Додатково

При необхідності спеціаліст, яким виконувалася бухгалтерська експертиза, може бути викликаний на засідання. У ряді випадків потрібне додаткове роз’яснення думки, зазначеного в підсумковому акті перевірки. Слід врахувати, що від того, як фахівець донесе зміст положень свого ув’язнення, може залежати результат розгляду. У зв’язку з тим, що підсумковий акт складається на підставі спеціальних пізнань дослідника, цей документ може виступати в якості джерела прямих або непрямих доказів у відповідності з конкретними обставинами справи. Приймаючи рішення, суд зобов’язаний оцінити зв’язаність наданого укладення з іншими матеріалами, об’єктивність наведених фактів, дотримання норм при виконанні експертизи, правильність обраної методики та інші нюанси. При неповноти або неясності висновків спеціаліст може бути викликаний на засідання або уповноважена інстанція може ініціювати повторне дослідження. Суд може приймати або не приймати доводи експерта при винесенні рішення. Однак у будь-якому випадку він повинен мотивувати свої дії.

Особливі випадки

Як показує практика, найчастіше вимоги податкових органів до платників про погашення ними недоїмки є необґрунтованими. Між тим, акт перевірки, який складається контрольною службою за фактом виявлення ухилення від здійснення обов’язкового платежу до бюджету в особливо великому розмірі, призводить не тільки до фінансових втрат, але й до кримінальної відповідальності. У таких випадках суб’єктові вкрай важливо довести свою непричетність до порушення справи. У цьому може допомогти бухгалтерська експертиза. Уважний працівник вже під час інспекції розуміє неправомірність претензій контрольного органу. У таких ситуаціях доцільно залучити стороннього експерта. Він перевірить правильність нарахування і встановить факт своєчасного погашення зобов’язання перед бюджетом. При цьому важливо правильно сформулювати питання, на які буде відповідати фахівець.

Рекомендації

Необхідно також враховувати, що законодавство відводить на досудове врегулювання спору не так багато часу, а податковий орган, як правило, не схильний обговорювати правомірність своїх претензій. Відповідно, можливість врегулювання питання до початку розгляду в першій інстанції істотно знижується. У зв’язку з цим, після отримання на руки акта податкового органу слід подати позов про визнання його недійсним, приклавши висновок експерта.

Специфіка процедури

Бухгалтерська експертиза має ряд особливостей. В першу чергу процедура відрізняється процесуально-правовою формою. Вона забезпечує одержання джерела, що підтверджує досліджувані факти господарської діяльності. Крім цього, при виконанні дослідження використовуються спеціальні знання у сфері бухгалтерського обліку. Ці особливості необхідно враховувати уповноваженим особам, які ініціюють перевірку, при визначенні предмета вивчення. Специфіка процедури має важливе значення і безпосередньо при оформленні підсумкового акта дослідження виступає як джерела доказів. Незважаючи на те, що перевірка виступає в якості процесуальної форми, її зміст і сутність необхідно розглядати не з правової позиції, а в рамках бухгалтерської науки.

Ключові принципи

Виконання бухгалтерської експертизи базується на передумовах об’єктивності відображення у звітних документах будь-яких правопорушень, які вчиняються в ході або під видом правомірних господарських операцій. Як результат таких дій виступає комплекс ознак незаконних фактів. Вони виявляються в процесі дослідження обліково-економічних відомостей. Ці ознаки обґрунтовуються і класифікуються в експертному висновку.

Предмет дослідження

Суть бухгалтерської експертизи розглядається в двох аспектах: практичному і науковому. Такий поділ дозволило розробити відповідний сучасної економічної ситуації понятійний апарат дослідження. На підставі цього виділяється кілька підходів до визначення предмета бухгалтерської експертизи:

Предмет експертизи являє собою процес виявлення та дослідження фактів недостовірного, спотвореного відображення активів, зобов’язань, доходів, власного капіталу, витрат, господарських операцій та їх результатів в системі фінансової звітності і бухгалтерського обліку. Ці обставини виступають в якості об’єктів розслідування. Щодо них експерт складає висновок, відповідаючи на питання, поставлені правоохоронними або іншими уповноваженими органами, власниками, акціонерами.

Висновки

Бухгалтерська експертиза – специфічний процес перевірки звітної документації. Її виконання передбачає наявність певних знань, кваліфікації і досвіду. Судові або слідчі органи, запитуючи експертизу, покладають на спеціаліста відповідальність за виявлення перекручених, недостовірних фактів, а також обґрунтування висновків. Між тим, перевірка може здійснюватися і поза розгляду або розслідування. Вона виступає як стороннє об’єктивне дослідження правомірності здійснюваних господарських операцій. У такому разі її ініціюють акціонери товариства або його власники.

У будь-якій ситуації проводити бухгалтерську експертизу повинні компетентні структури чи особи. В рамках розгляду по справі фахівець повинен повно і чітко відповісти тільки на поставлені йому запитання. У разі виклику на засідання суд не вправі ставити питання, які не відносяться до його компетенції. У цій ситуації фахівець може давати роз’яснення за специфічними сферами в рамках своїх знань. Бухгалтерська експертиза має особливе значення при досудовому врегулюванні спорів. У деяких випадках платникам податків вдається вирішити ситуацію із залученням незалежних фахівців. Однак навіть якщо до суду врегулювати спір не вдалося, висновки експерта будуть виступати в якості найважливішого докази невинуватості особи.