Субєкти і ресурси влади. Ресурси політичної влади

Людство регулярно створює собі певні схеми життя, згідно з яким потім існує століттями. Приміром, візьмемо владу. Все до цього поняття настільки звикли, що не намагаються його аналізувати. Однак воно не належить до розряду природних, як рід або сім’я. Його придумали і впровадили в суспільство, так би мовити, штучно. Для цього якісь розумні голови вивчили ресурси влади. Самі скористалися цими знаннями і нащадкам їх залишили. Давайте і ми долучимося до цієї «таємниці».

Що таке влада?

Напевно, почати необхідно з розшифрування терміна. Адже неможливо зрозуміти, що є ресурси влади, якщо не сказати, чим вона є. Ми з вами заглянемо в довідники і перекажемо суть терміна своїми словами. Влада являє собою можливість підпорядковувати велика кількість народу. Це щось, що дозволяє приймати рішення, що стосуються багатьох і впроваджувати їх в життя. Про владу мріяли, до неї прагнули різні люди. Вважається, що вона надає необмежені можливості. Власник цього «чарівного якості» може отримати все, що захоче. Будь-які обмеження, з якими доводиться стикатися простим громадянам, для такої людини не існують. Є, правда, інший підхід. Влада – це відповідальність. Адже одна людина вирішує за безліч інших. Отже, він може змінити якість їх життя. Можливість впливати на долі співгромадян надається не кожному бажаючому, до щастя. Для того щоб мати її, необхідно освоїти ресурси влади. Вони чисельні.

Джерела влади

В Конституції записано, що право розпоряджатися країною належить народу. До речі, такий пункт внесено в основні закони багатьох країн. Фактично ж рішення приймають цілком конкретні особи, а не народ в цілому. Отже, суспільство делегує свої права цим людям. Ось тут і починаються ресурси влади. Вони цілком конкретні і строго визначені. Фахівці пропонують кілька методів їх класифікації. Наприклад, в деяких джерелах до ресурсів влади відносяться фінансові і примусові, соціальні і інформаційні. Давайте зупинимося на цій класифікації і спробуємо розшифрувати простою мовою, те, що входить в кожен пункт. Мабуть, можна додати, що ресурси влади включають у себе ще й персональні характеристики особистості. Так говорив Ст. Крюгер. Напевно сперечатися з цим важко. Давайте далі зупинимося на цьому детальніше.

Фінансові ресурси влади

Деякі з джерел, що дають право керуючого впливу, розташовані в суто матеріальній сфері. Якщо розглядати ресурси державної влади, то до них відносяться фінансові потоки, за які відповідає уряд. Воно здійснює збір і розподіл податків. З одного боку, це є обов’язком держави по відношенню до громадян. З іншого – владним ресурсом. Адже фінанси самі по собі дають можливість впливати як на групи населення, так і на кожну конкретну особистість. А раз є певна залежність, отже, з’являється можливість схилити на свій бік, прийняти думку, виражену можновладцями. Це можна розглянути на прикладі роботи підприємства. Люди найчастіше прислухаються до того, хто має можливість впливати на начальство з питань розподілу грошей. Той, хто тримає в руках фонд заробітної плати, той володіє владою. Так і в масштабах країни відбувається. Нехай у політичному просторі з’явиться хоч святий філософ, знає як ощасливити кожного смертного, без грошей він не зможе завоювати довіру людей. У нього просто не буде можливості поговорити з кожним, тобто про нього ніхто не дізнається. Ресурси політичної влади схожі на ті, якими користуються керівники підприємств. Фінанси займають серед них перше місце. Вони дозволяють донести свої ідеї до кожного громадянина.

З чого складаються фінансові ресурси органів влади

Ось тут зазвичай виникає плутанина. Справа в тому, що люди підміняють поняття. Загальні ресурси влади вони перекидають на державні структури. Зміст, природно, спотворюється. Виходить, що працівники державних органів володіють владою. Хоча, це не зовсім так. Нею наділена держава, а не окремі чиновники. Останнім надаються фінанси для виконання конкретних функцій. Ці гроші виділяються з бюджету. Значить, вони є державними. Метою їх використання не може бути особиста вигода. Закони, у всякому разі, говорять саме про це. Фінансові ресурси органів державної влади складаються з тих коштів, які сплачуються до бюджету підприємствами і громадянами. Крім податків до них входять штрафи та інші грошові покарання. Ці гроші державні органи зобов’язані використовувати для розвитку територій. Є ще спеціальні джерела доходів країни. До них належать державні підприємства. Їх прибутку також надходять до бюджету і використовуються для розвитку суспільства.

Соціальні джерела влади

Об’єкти управління – це прості люди. У них багато власних проблем. Вирішенням деяких з них покликаний займатися держава. Для цього у нього є кошти і спеціальні органи. Люди, які отримують блага від держави, будуть його підтримувати. Вони ж не захочуть залишитися без додаткових (а іноді і основних) джерел доходів. Виходить, що фінансові і соціальні ресурси влади в деякому роді перетинаються. Але не повністю. Тут ресурси політичної влади перетікають в іншу площину.

Щоб чинити керуючий вплив на соціальні групи, державі доводиться прислухатися не тільки до матеріальних, але й духовних потреб людей. На це спрямована соціальна політика. Мета її – задовольнити потребу суспільства у турботі про тих його членів, які самі не можуть себе забезпечити. Тобто держави демонструє громадянам свою соціальність і прагнення до справедливості. У цьому випадку суб’єкти і ресурси влади сходяться в одній точці. Ними є громадяни, які одержують турботу і допомогу і спостерігають за процесом.

Про інформацію

Це, мабуть, основний ресурс влади. Справа в тому, що в даний час інформація набуває першорядного значення. Її правильне використання, напрямок і перерозподіл потоків дають можливість впливати на все суспільство в цілому. Люди самі прагнуть бути в центрі подій, намагаються мати уявлення про найбільш важливих із них. З інформацією працюють в різних напрямках. Якусь намагаються зробити загальнодоступною, донести до кожного жителя країни. Іншу приховують, щоб не викликати хвилювання або соціальних вибухів. Володіння інформацією є серйозним ресурсом владних структур.

Примусові засоби

Звичайно, не можна повністю описати ресурси і засоби влади, не торкнувшись силового механізму держави.

Ставити його переважно на останнє місце. У всякому разі, у демократичному суспільстві не вітається його пріоритетне використання. Силові структури застосовуються для того, щоб запобігти можливість перехоплення влади елементами, що не мають відношення до держави. Тобто для його захисту. В ідеалі цей механізм повинен діяти в прямому зв’язку з суб’єктом влади – суспільством. Такий стан речей робить держава стійким. Ще цей механізм необхідний, щоб «поправляти» деяких членів суспільства, які ведуть антисоціальний спосіб життя. Коли їх дії або наміри ставлять під загрозу права інших, приходить час діяти силовим структурам. Тобто вони не тільки захищають владу, але й усіх громадян.

Про роль особистісних якостей

У демократичному суспільстві вважається, що будь-яка людина може досягти вершин влади. Тобто немає людей, народжених для того, щоб керувати. Ставитися до цього можна як завгодно. Однак всесвітня історія говорить про те, що роль особистості не можна зовсім заперечувати. Людина, що веде за собою суспільство, повинен володіти певним набором якостей, щоб люди до нього тягнулися, поважали, бажали наслідувати. Нині кажуть, що такі здібності можна виховати. А без них влада стає хиткою, її можна легко перехопити. Виходить, що хоч в класифікацію даний ресурс не входить, його значення визнано. Публічний представник влади повинен володіти харизмою. І хоча б викликати повагу, якщо не захоплення народу.

Громадський контроль

Дуже часто виникають суперечки з приводу використання деякими недобросовісними чиновниками (керівниками) влади в корисливих інтересах. Таке, як ми з вами знаємо, що відбувається. Але не є нормою. Найчастіше негативні явища стають можливими через байдужість і «потурання» суб’єкта влади. А таким є всі люди. Навіть маленький чиновник керує певною групою. Раз народ терпить його свавілля, значить, він не бажає мати нормальну владу над собою. Для недопущення таких явищ необхідний громадський контроль. Народ і сам може забрати собі частину влади. Ви скажете, що нічого люди проти свавілля не зроблять? А ви ще раз вивчіть ресурси влади. Один з них, а саме інформаційний, не так просто забрати у людей.

А навіщо суспільству влада?

Почали ми з того, що управління є штучно впровадженим в маси інструментом. Але це не заперечує його користі. Ми живемо в постійній взаємодії один з одним. Якщо кожен стане чинити по своєму розумінню і примхи, то виникнуть неминучі проблеми, може, бійки. Для того, щоб структурувати і упорядкувати суспільне життя, потрібна влада. Усвідомлюючи це, люди намагаються її підтримати. Звичайно, коли її представники не впадають в корупційні крайності. Влада необхідна для того, щоб зробити життя людей простою, зрозумілою і комфортною.