Стягнення моральної шкоди: заяву, судова практика
Схема побудови позову
Винесення позитивного рішення вимагає від суду розібратися з наступними моментами:
- факт заподіяння шкоди;
- факт незаконності дій відповідача;
- зв’язок між стражданнями позивача та діями відповідача;
- наявність вини порушника.
Як будується доказова база
Як правильно підібрати докази для позову про стягнення моральної шкоди? Всі дії, пов’язані із заподіянням шкоди, є незаконними. І кожна з них – ще й підстава для адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. Значить, посилаючись на побої, факти сімейного насильства, позивач може довести, надавши документи з поліції – протокол або постанова про вчинення порушення, в якому відповідач раніше визнаний винним.
Якщо справу було припинено через закінчення строків давності притягнення, ситуація складніша. Однак тут досить протоколу, щоб оцінити дії відповідача.
Співробітники поліції нерідко замість даних документів надають довідки про те, що мали місце протиправні дії і з винними проведена бесіда. Подібні папери хоча й підтверджують факт насильства, але судом не приймаються. ЦПК свідчить, що факти доводяться у порядку, встановленому законом.
Через це доводиться писати чимало скарг на дії поліцейських або інших чиновників, відповідальних за розгляд звернень. Інакше відсутність належно оформлених документів зобов’яже суд відмовити в позові.
Доказами вважаються виписки з медичної карти, укладення психологів, психіатрів. Матеріали справи повинні показувати явну зв’язок між діями відповідача і позивача станом, його здоров’ям. Наприклад, той опинився в лікарні через нервовий зрив, який виник внаслідок дій відповідача.
Експертиза призначається, щоб вивчити глибину і ступінь страждань людини, їх впливу на його стан. Перед спеціалістом не ставиться завдання встановлення факту шкоди, його висновки не повинні стосуватися правових питань.
На практиці судді майже не призначають експертиз у подібних справах – ця область ще недостатньо розроблена.
На розмір компенсації впливає ступінь вини, особливо, якщо в пригоді винен і сам позивач.
