Створення та забезпечення інфраструктури. Інфраструктура – це…

В економіці

Соціальна інфраструктура може перебувати у власності і контролюватися державою або приватними організаціями, наприклад, житлово-комунальними господарствами або залізничними компаніями. Більшість об’єктів зазвичай є громадськими. До них відносять дороги, головні порти, водоканали і каналізацію. Однак більша частина енергетичних мереж і телекомунікацій знаходяться під контролем приватних компаній. Забезпечення інфраструктури – це завдання держави. Воно фінансується за рахунок платників податків. Приватні компанії найчастіше беруть плату за використання перебувають у них у власності об’єктів. В США витрати на інфраструктуру складають 3,6 % від обсягу ВВП, починаючи з 1950 року. Вона фінансується не тільки за рахунок держави, але й всіляких приватних компаній. Багато фінансові інституції інвестують у розвиток інфраструктури, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку.

Вплив на розвиток

Інвестування в інфраструктуру – це важлива частина накопичення капіталу. Його обсяг і ефективність відображаються на всіх соціально-економічних показниках добробуту. Взаємозв’язок інфраструктури і розвитку національного господарства до цих пір залишається предметом суперечки в науковому співтоваристві. Як показує практика, віддача від інвестицій у споруди в державах-членах ОЕСР є досить низькою. Проте зовсім інший ефект спостерігається в країнах, що розвиваються. Однак потрібно розуміти, що, наприклад, транспортна інфраструктура має не тільки прямі, але і непрямі переваги для бізнесу. Європейські та азіатські дослідники наводять аргументи того, що існування залізниць – це важливий індикатор, який дозволяє передбачити економічне зростання в країні.