Строк давності у кримінальних справах: порядок обчислення, тривалість

Довічне ув’язнення

Термін давності по кримінальній виробництва не залежить від розсуду органів суду і попереднього розслідування. Це означає, що при закінченні встановлених періодів уповноважені інстанції повинні вжити відповідні заходи, передбачені ст. 78 КК. Дане положення не поширюється на діяння, за які призначається довічне ув’язнення. У цих випадках питання про застосування або незастосування строку давності вирішується виключно судом. Для винних, засуджених до такого покарання, передбачені певні гарантії. Наприклад, якщо суд прийме рішення про неосвобождении їх від відповідальності, то закон не допускає застосування до винних довічного покарання.

Винятки

Законодавство передбачає випадки, на які не поширюється термін давності. До таких винятків відносять злочини проти безпеки людства та світу – підготовку, планування, ведення, розв’язання агресивних воєнних дій, використання заборонених методів і засобів ведення війни, екоцид та геноцид.

Висновок

В законодавстві досить чітко сформульовані терміни давності, визначений порядок їх обчислення. Одним з найважливіших критеріїв у даному випадку виступає ступінь тяжкості діяння. Чим серйозніше і небезпечніше злочин для суспільства, тим більше часу надається для виявлення винного. Строк давності дозволяє провести ретельне розслідування, встановити підозрюваних, виконати необхідні дослідження, зібрати докази. Якщо ж за цей час не буде доведена вина, то діяння особи не може кваліфікуватися за тією чи іншою статтею КК. Таким чином, він не підлягає притягненню до відповідальності.