Страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди: договір та особливості
Страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди представляє широкий сегмент ринку страхових послуг. Значна її частина заснована на принципі обов’язкового участі. Для неї характерні деякі особливості.
Визначення страхування
Страхова діяльність являє собою захист інтересів громадян і організацій у разі настання несприятливих подій. Під ними розуміється пошкодження або знищення майна, спричинення шкоди життю і здоров’ю, нанесення моральної шкоди.
Система страхування побудована наступним чином: в угоді сторони передбачають обставини, за яких страхова компанія виплачує певну суму. Застрахована особа же зобов’язується виплачувати регулярно заздалегідь обумовлену суму або робить внесок за весь період дії зобов’язань компанії.
У системі добровільного страхування сторони досить вільно вирішують, на яких умовах укласти договір.
Обов’язкова участь, зокрема в страхуванні цивільної відповідальності за заподіяння шкоди, ретельно регулюється державою. Приватні компанії активно беруть у ньому участь, але виключно на умовах держави.
Договори укладаються згідно з типовою формою, відхилення від умов, розроблених державою, мінімальне. Це стосується, насамперед, умов відповідальності і розмірів виплат.
Деякі особливості страхування як системи послуг
І добровільне та обов’язкове страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди має певний «стеля». Тобто якщо збиток перевищив розмір, обумовлений договором або нормативним актом, решта суми виплачується винною особою. Проте в переважній частині випадків страховка покриває розмір шкоди.
Людина включається в систему страхування кількома шляхами:
- укладення договору;
- вступ на військову або на іншу державну службу.
Другий варіант передбачає автоматичне страхування.
Законодавче регулювання
- ЦК – базовий документ, що заклав принципи і правила страхової діяльності;
- закон «Про організацію страхової справи»;
- закони про окремі види страхування (соціальне, медичне і т. д.);
- закони про транспортній системі (транспортні статути і кодекси);
- положення про статус окремих категорій службовець, що регулюють страхування їх життя, здоров’я і відповідальності;
- нормативні акти центральних органів влади, видані для виконання окремих положень законів (правила страхування, типові договори і т. д.).
Правила страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди – це частина законодавства за умови їх затвердження державним органом. Внаслідок цього вони прирівняні до нормативно-правовим актам по силі.
Правила страхування, пропоновані поза системи обов’язкового страхування, мають статус односторонньої угоди, і в рамках судового розгляду громадянин має право оскаржувати його окремі положення.
Нерідко компанія, займаючись обов’язковим страхуванням, розробляє свої правила на основі обов’язкових, тому слід уважно поставитися до їх змісту і того, наскільки вони відповідають законодавству.
Обов’язкове страхування
Говорячи про страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди, згадують насамперед про відповідальність автомобілістів. Однак вони не єдині, кого закон зобов’язує мати страховий поліс.
Наприклад, соціальне, медичне страхування. Держава окремо страхує державних службовців, зокрема працівників правоохоронних органів, суддів, військовослужбовців і т. д.
Передбачено страхування при веденні деяких видів діяльності. В якості прикладу можна вказати нотаріусів, будівельників, оцінювачів. У випадку з нотаріусами, враховуючи значущість їх діяльності, страховка подвійна – з боку корпорації (нотаріальної палати) і особиста.
У випадку з будівельниками та оцінювачами страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди передбачено з боку об’єднання (СРО), що збирає спеціальний фонд на випадок подібних витрат і набуває також страховку.
Відмова або ухилення від обов’язкового страхування призводить до двох негативних наслідків:
- штрафні санкції з боку держави за ухилення чи відмова страхувати свою діяльність;
- тягар виплати збитків лягає повністю на винуватця події.
Укладення договору
Укладення договору можливе в декількох варіантах:
- підписання повноцінного документа;
- отримання квитанції, що підтверджує одночасно оплату послуги та страхування;
- заповнення заявки, після схвалення якої, видається поліс страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди.
Перший варіант застосовується, якщо полягає не стандартний договір, сторони виробили умови в результаті переговорів.
Другий варіант зустрічається при покупці квитка на транспортні засоби. Третій варіант – придбання страховки на стандартних умовах. Сюди можна віднести страхування підприємницького ризику.
Частиною договору є копії документів. Наприклад, кожен водій знає, перелік документів, без яких ніяк не отримати поліс ОСЦПВ. Без них укладення договору зі страховою компанією неможливо.
У системі добровільного страхування компанії, що надають послуги, самостійно виробляють правила укладення договору, зокрема:
- форму заявки та порядок її подання;
- перелік документів, який необхідний в кожному виді страхування.
На сайті будь-якої подібної компанії розташовуються відомості про перелік послуг та пакет документів, які треба надати.
Страховий поліс
Результат укладення угоди – видача поліса. Це головний документ, що підтверджує укладення договору страхування.
Закон пред’являє низку вимог до змісту поліса:
- він завжди називається полісом і ніяк інакше;
- назва, адреса та відомості про банківський рахунок компанії;
- Ф. В. Про особи, якій видана страховка;
- об’єкт (транспортні засоби, вантажі тощо);
- розмір внесків, порядок і строки їх сплати;
- розмір страхової виплати або формула її розрахунку;
- страхові ризики (наприклад, загибель або псування майна);
- термін дії полісу;
- правила зміни умов страхування або припинення дії полісу;
- дата видачі та підпис особи, яка видала документ;
- інші умови, які сторони вважають потрібними.
Прикладом видачі полісів служить система ОСАЦВ, що забезпечує страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди третім особам.
Закон дозволяє видавати поліса на один або декілька об’єктів або кілька операцій.
Вигодонабувач
У законодавстві є поняття вигодонабувача – особи, на користь якої страхова компанія здійснює виплати при настанні страхового випадку.
У звичайному випадку в його якості виступає або застрахована особа або хтось ще їм вказаний, якщо про це прямо зазначено у тексті угоди. У страхуванні цивільної відповідальності на випадок заподіяння шкоди вигодонабувач – завжди особа, що зазнала шкоди.
Отримання виплат
Обов’язкове страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди працює наступним чином: страхова компанія виплачує гроші за умови отримання від клієнта пакету документів.
Він визначається специфікою правовідносин. Наприклад, ОСАГО. Підставою для отримання грошових коштів є протокол з поліції або «європейський протокол», підписаний сторонами.
Потім проводиться оцінка заподіяної шкоди фахівцями, пов’язаними з компанією.
Правила страхування передбачають строки подання документів та їх складу. Якщо документи подані не повністю або із запізненням, у виплатах може бути відмовлено, або вони будуть отримані також з запізненням.
Особливості ОСАЦВ
Розмір виплат на користь страхової компанії розраховується з технічних характеристик транспортного засобу (об’єм двигуна, число пасажирів) та водійського стажу власника.
- компенсується збиток, заподіяний життя, здоров’ю та майну громадян;
- граничні розміри виплат на користь потерпілих періодично змінюються у бік збільшення;
- тривалість дії поліса, як правило, 12 місяців, закон дозволяє і менші терміни (до 3 місяців).
Відповідальність перевізника
Договір страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди перевізником полягає на 12 місяців. Є різниця між перевізниками, що працюють у межах країни, і за її межами. До міжнародним перевізникам більше вимог, але і перелік ризиків також розширено.
Зокрема, страховка покриває:
- знищення і пошкодження вантажів;
- шкоду, заподіяну здоров’ю громадян;
- шкоду, заподіяну працівниками компанії.
Страховка виплачується зазвичай на основі рішення суду.
Страхування підприємств
З 2012 року в Росії проводиться страхування діяльності підприємств, чия діяльність здатна завдати шкоди екології. І як наслідок життю, здоров’ю та майну громадян. Поступово вдосконалюється система тарифікації, спостерігається зростання сум, що виплачуються потерпілим.
Відповідальність виробників товарів
Зараз передбачено страхування цивільної відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок недоліків товарів. Вони викликаються як дефектами в системі виробництва, так і недоліками і низькою якістю сировини, використаної у процесі виробництва.
Відповідальність товаровиробників страхується на період дії гарантії, компанія має право продовжити дію страховки, здійснивши оплату за підвищеним тарифом.
Страховка, як і в інших випадках, поширюється на заподіяння шкоди здоров’ю, життю та майну, відшкодування моральної шкоди, оплату судових витрат, витрати на з’ясування всіх обставин і послуги оцінювача.
Компенсації виплачуються:
- за умови згоди страхувальника і страховика;
- за умови прийняття всіх необхідних заходів, що забезпечують рівень якості;
- інструкції з експлуатації досить чіткі і вичерпні.
Відсутність згоди товаровиробника або страхової компанії виплатити компенсацію можна обійти, якщо є рішення Росспоживнагляду або суду, що більш дієво.
Страхова компанія має право відмовити у виплатах, якщо шкоду пов’язаний з наступними факторами:
- старіння матеріалу, викликане природними процесами;
- особливості виробництва;
- приховані недоліки матеріалу, які не можна було передбачити.
Ризики професійної діяльності
Прикладом служать нотаріуси, адвокати, приватні детективи та представники інших професій.
Страховка діє протягом 12 місяців, виплати за нею виробляються на основі рішення суду, що підтверджує факт заподіяння шкоди.
Страхова компанія відмовить у виплаті, якщо застрахована особа:
- проявив грубу необережність;
- вчинила умисний злочин, що спричинило настання страхового випадку;
- має місце змова застрахованої особи з потерпілими.
Не має значення, чи була формально укладено договір з потерпілою особою чи ні.
Висновок
Таким чином, на сьогодні система обов’язкового страхування цивільної відповідальності поширюється на істотне число громадян і організацій.
Вона ретельно регулюється державою, але основні гравці – приватні компанії.
Правила страхування розроблені за єдиною схемою, при цьому є і суттєві відмінності.