Страхове забезпечення – це… Поняття, порядок виплати. Система страхування

Віктор Кузьмін
1 minute

В даний час для кожної людини важливо наявність певних гарантій, які здатні не тільки забезпечити фінансовий захист майна, а й надати самим громадянам впевненість у завтрашньому дні і в тому, що навіть при повній або частковій втраті працездатності вони отримають підтримку від роботодавця чи держави. Досягти цього можна завдяки системі страхування, існує за рахунок внесків зацікавлених осіб.

Опис

Кожній людині, що вирішив укласти страхову угоду або вже підписала його, важливо знати, що таке страхове забезпечення. Це страхова виплата, яка при страхуванні майнової власності іноді називається страховим відшкодуванням. Воно вказує на ступінь вартісної оцінки майна, прописану в угоді (страхової суми), по відношенню до його фактичної вартості.

Іншими словами, це вартісний вираз деякої суми у певній валюті, на яку укладено страхову угоду. Поняття страхового забезпечення використовується для встановлення загальних зобов’язань страховика у всій сукупності здійснюваних видів страхування.

Якщо страхувальник зазнає збитків, він може отримати компенсацію в грошовому вигляді, так і в натуральному вираженні. Наприклад, в автомобільному страхуванні компанія може замість виплати відшкодування здійснити ремонт автомобіля або замінити його деталі.

Для отримання компенсаційних виплат необхідно настання страхового випадку (події, прописаної в договорі. Після виникнення даної події та його визнання в якості страхового страхувальник одержує право на відшкодування збитків з боку страховика.

Форми страхового забезпечення

Відбуваються страхові події поділяються на різні групи. Найбільш популярна класифікація форм за об’єктом страхування, яка включає в себе наступні категорії:

1. Майнове страхування. Основне призначення здійснення страхування майна – офіційна захист нерухомості і компенсація можливого збитку. До його об’єктів належить будь-яке майно, що перебуває у власності страхувальника:

  • транспорт;
  • житлова нерухомість;
  • земельні ділянки;
  • урожай;
  • тварини;
  • інвентар;
  • обладнання і т. д.

2. Особисте страхування. Дозволяє застрахувати здоров’я і навіть життя людини. Воно включає в себе:

  • страхування здоров’я і життя;
  • соціальне страхування;
  • пенсійне страхування;
  • медичне страхування та ін

Ця різновид страхування дозволяє забезпечити захист від можливих ризиків, що загрожують працездатності людини, його здоров’я і в деяких випадках життя. Оскільки об’єктивно оцінити життя або смерть неможливо, страхові суми розраховуються з урахуванням фінансових можливостей страхувальника та його побажань. При цьому застрахована фізична особа може лише спробувати запобігти фінансові труднощі, які можливі після втрати працездатності або смерті.

Системи страхового забезпечення

Термін «система страхового забезпечення» використовується для формулювання способу компенсації понесених збитків. Залежно від системи розраховується співвідношення між страховим забезпеченням і реальним збитком. Наприклад, якщо об’єкт, який оцінений на 10 млн рублів, застрахувати на 5 млн, то в даному випадку рівень страхового забезпечення складе 50 %.

Існує кілька систем з використанням різних методів компенсації збитків.

Страхування по фактичній вартості

Цей вид страхування розповсюджений досить широко. Система страхування починає застосовуватися після вартісної оцінки майна в той самий день, коли був укладений і підписаний договір. Розмір суми компенсації при виникненні страхового випадку складе дійсну вартість об’єкта. Оплата буде здійснена повністю.

Система пропорційної відповідальності

При виконанні неповного страхування майна різних галузей підприємництва часто використовується система пропорційної відповідальності. Компенсаційна виплата при цьому складе ту частину збитку, яка дорівнює співвідношенню страхової оцінки і реальної вартості майнового об’єкта. Звідси випливає, що відношення страхових виплат до понесених збитків буде відповідати відношенню страхової суми до вартісної оцінки майна.

Система першого ризику

Суть даної системи в тому, що завдані майну пошкодження в межах зазначеної в угоді страхової суми будуть виплачені у повному розмірі (так званий перший ризик), а збитки понад обумовленої суми (так званий другий ризик) не відшкодовуються. Подібний спосіб страхування найчастіше застосовується при оформленні договорів забезпечення схоронності особистого транспорту та нерухомості.

Припустимо, страхова сума при укладанні угоди склала 10 млн рублів. Тоді збиток в 5 млн рублів буде відшкодовано. Однак якщо сума збитку становитиме 14 млн рублів, страховик виплатить потерпілій 10 млн рублів, а решта суми (4 млн рублів) залишиться непогашеною.

Страхування за первісною вартістю

Система, використовувана при страхуванні за відновною майнової вартості, застосовується при укладанні та підписанні угоди, в якій вказується, що обсяг страхового відшкодування становить ціну майна без обліку нарахованого зносу. Виходить, що сума компенсаційних виплат буде дорівнює вартості нового об’єкта відповідного виду.

Система граничної відповідальності

Дана система страхування використовується досить рідко. Спосіб склався історично і застосовувався в СРСР до 1934 року при оформленні страхування на овочеві і садові культури в сільському господарстві. Суть методу – визначення у договорі мінімуму і максимуму суми, що відшкодовується збитку.

Система подвійного (потрійного) страхування

Іноді бувають ситуації, коли страхувальник на один і той же об’єкт укладає договори з різними страховиками. В результаті складена загальна сума компенсаційних виплат від всіх страхових компаній теоретично може перевищити реальну вартість об’єкта. У такій ситуації, якщо страхова подія все-таки сталася, страхова компенсація розподіляється пропорційно між страховиками відповідно сумами виплат, які значаться в договорах, завдяки чому зменшується обсяг страхової відповідальності кожного з них.

Припустимо, реальна вартість майнового об’єкта становить 10 млн рублів. З однією страховою компанією фізична особа уклала договір на 9 млн рублів, а з іншого – на 6 млн. Тоді у випадку повної загибелі застрахованого майнового об’єкта загальна сума страхового забезпечення від обох страховиків буде дорівнює 10 млн рублів. Перша компанія виплатить 6 млн рублів, а друга – 4 млн рублів.

Деякі з перерахованих вище систем страхування можуть використовуватися і при укладанні угод особистого страхування (а не тільки в майновому страхуванні).

Оформлення договору

Форма угоди завжди затверджується регламентом, чинним в страховій компанії, і є встановленим документом встановленого зразка, що доводить сам факт здійснення страхування.

В обов’язковому порядку договір майнового страхування або угода про забезпечення особистої безпеки повинні містити інформацію про:

  • часові терміни страхування;
  • сторони, які беруть участь у реєстрації страхування;
  • майно, на яке оформляється угода;
  • сумі та порядку виплати страхової компенсації;
  • розрахункових рахунках у банку;
  • страхові події;
  • розміри та періодичність сплати внесків.

Завіряється угоду підписами всіх сторін і печаткою страховика.

Для оформлення угоди страхувальник повинен написати заяву із зазначенням усіх умов страхування. Угода починає діяти після сплати застрахованою особою запропонованих страхових внесків та проставлення на ньому підписів сторін. Після цього страхувальник отримує поліс страхування – документ, який підтверджує факт підписання страхового угоди. В ньому знаходяться всі відомості, зазначені в договорі страхування.

Порядок виплати страхового забезпечення

Основним обов’язком страховика є проведення компенсаційних виплат в тих ситуаціях, коли настає страховий випадок.

Страхова виплата – це деяка документально певна сума (може виражатися як у грошовому, так і в натуральному вигляді), зазначена в угоді або затверджена ФЗ «Про організацію страхової справи в РФ». Вона виплачується страховиком особі, що підписала з ним договір майнового страхування (у деяких випадках угода індивідуального страхування).

Граничне значення страхової суми, що виплачується компанією внаслідок нанесення ушкоджень об’єкту страхування, прописується в договорі, в якому також вказується термін дії угоди. Страхувальнику для отримання компенсаційного забезпечення необхідно зібрати всі документи, затверджені законом і доводять настання страхової події, а також пред’явити документ, що ідентифікує особу, і поліс страхування.

Обумовлена угодою страхова сума може бути виплачена в російській валюті – гривнях, якщо інша валюта не позначена в договорі. При затримці обов’язкових виплат страховик повинен, згідно 395-ї статті ЦК РФ, заплатити неустойку, іноді представлену у вигляді відсотків від несплаченої вчасно суми (якщо це передбачається правилами угоди).

Виплати у страхуванні власності

Страхове забезпечення – це поняття, яке найчастіше називається «страховим відшкодуванням» при оформленні страхування власності. Це найменування ближче до суті, так як тут відшкодовуються понесені збитки за пошкодження належного страхувальнику майна.

Після того, як настав страховий випадок, страхувальник зобов’язаний попередити про його настання спеціаліста страхової компанії за тимчасовий період, зазначений в угоді. Здійснити подібне можна різними способами: за допомогою телефонного дзвінка, листа чи при особистому візиті. Після цього пред’являється бланк заяви на виплату страхового забезпечення, оригінал страхового поліса і незалежні висновки уповноважених органів про причини і обставини події.

Представник страховика після отримання заяви складає страховий акт, до якого він прикладає різні доказові документи: акти уцінки нерухомості, акти про знищення майнових об’єктів, акти незалежної експертизи, розрахунки збитків та страхових сум.

Потім протягом тижня (якщо інші терміни не вказані в угоді) здійснюється виділення коштів на виплату страхового забезпечення або у готівковій або в безготівковій формі.

Збиток сплачується в межах зазначеної в угоді страхової суми. Сюди можуть включатися також витрати, понесені страховиком під час спроб порятунку майна, навіть якщо ці заходи не дали позитивного результату. Страхове відшкодування у вигляді грошових коштів може замінюватися майном, аналогічним втраченого.

Виплати в індивідуальному страхуванні

Позначення «страхова сума», як і поняття «страхове забезпечення», – це слово-синонім для фрази «виплати, що здійснюються за угодою індивідуального страхування». При цьому страхова компанія зобов’язується раз або з певною періодичністю сплачувати обумовлену угодою грошову суму в залежності від умов укладеного договору в тих випадках, коли був досягнутий встановлений вік, сталося нанесення шкоди здоров’ю застрахованої особи, а також при виникненні іншої страхової події. Виплачуватися можуть пенсії, ануїтети – фіксовані суми, що сплачуються з певною періодичністю, ренти – послідовні періодичні виплати.

Зняття виплат зі страховика

Страхова компанія має повне право не виплачувати страхове забезпечення. Це допускається у наступних випадках, передбачених законодавчо:

1) якщо страхувальник не попередив про настання страхового події в обумовлені терміни;

2) якщо страхова подія виникла внаслідок умислу з боку страхувальника;

3) з-за грубої необережності страхувальника (недостатня причина для відмови на виплату компенсації в індивідуальному страхуванні);

4) коли відбулася дія непереборної сили:

  • військові маневри,
  • ядерний вибух,
  • громадянська війна;

5) якщо конфіскація майна або його руйнування були проведені уповноваженими державними органами.

В інших ситуаціях страховик зобов’язаний відшкодувати в повному обсязі всі збитки, понесені застрахованою особою, вигодонабувачем або страхувальником.

Висновок

Страхове забезпечення – це поняття, яке має декілька значень. В одних випадках воно застосовується для зазначення сум, які сплачуються в особистому страхуванні, в інших – вказує на відношення страхової оцінки до повної вартості застрахованого об’єкта нерухомості в майновому страхуванні. Оплата страхового забезпечення може здійснюватися як в готівковому та безготівковому грошовому, так і в натуральному вираженні, причому загальна сума компенсації залежить від категорії страхового події і положень, прописаних в угоді.

У деяких випадках страхова компанія має повноваження не відшкодовувати збитки, завдані майну або заподіяв шкоду здоров’ю. Найчастіше це обумовлюється причинами, у виникненні яких винен сам страхувальник.