Ставки рефінансування Центрального Банку Російської Федерації

Ставки рефінансування Центрального Банку РФ є одним з найбільш ефективних інструментів впливу на фінансові ринки країни і всю економіку в цілому. Що вони собою являють? Який ефект вони надають?

Загальна інформація

Спочатку давайте розберемося з термінологією. Під ставкою рефінансування розуміють відсоток у річному обчисленні, що стягується Центральним Банком (або іншим державним органом, що відповідає за кредитно-грошову політику) за видані комерційним структурам кошти. Як правило, гроші надаються на одну ніч, щоб підтримати ліквідність і допомогти виконати поточні обов’язки. Це один з найпростіших і одночасно дієвих інструментів регулювання економіки держави.

Вплив на господарський сектор

Розглянемо ситуацію з РФ. Припустимо, що розмір ставки рефінансування Центрального Банку Російської Федерації був знижений. В такому випадку буде простимульована економіка. Позики стануть дешевше. Спочатку це відчують банки, потім бізнес, потім споживачі. Зросте попит на послуги і товари. І як закономірний результат – економічне зростання. Але якщо все так добре, то чому її не тримають на нулі?

Для цього є свої причини. Світова економіка розвивається циклічно. На певному етапі ринок перегрівається. І щоб уникнути обвалу, з боку контролюючих органів здійснюються певні заходи стримування коливань. Наприклад, гальмування економічних процесів шляхом збільшення розміру ставки рефінансування Центрального Банку. Російська Федерація, до речі, саме цим шляхом і пішла, коли виникла криза 2014 року внаслідок територіальних дележек.

Що можна спостерігати в такому випадку? Що ж, тут все просто, – обсяг запозичень зменшується з тієї причини, що кредити стають дорожче. Підприємства менше грошей беруть на розвиток виробництва. Одночасно падає споживче кредитування. Зростання економіки загальмовується. Завдяки такому спуску пари можна уникнути економічної кризи або загладити його наслідки.

Вплив на валюту

Той, хто думає, що це відноситься тільки до кредитування, суттєво помиляється. Ставки рефінансування Центрального Банку Російської Федерації сильно впливають ще й на ринок валют. Причому тут ситуація діаметрально протилежна. Так, зниження ставки веде до ослаблення валюти. Даний механізм може бути не зовсім зрозумілим, тому давайте розглянемо його більш уважно. Припустимо, що ставка була урізана на 0,5 %. В такому випадку короткострокові інвестиції в рублі стають менш вигідними. При цьому опускаються автоматичні котирування контрактів і поточний курс. Справедливою є й зворотна ситуація.

Фіскальна роль

Це справедливо і реально для країн колишнього Радянського Союзу. Чому? Справа в тому, що ставка рефінансування використовується ще і як база для цілого ряду розрахунків. Розглянемо кілька прикладів:

Існує ще досить велика кількість подібного використання ставки, але всіх їх перераховувати досить проблематично. Але з чого виходять відповідальні особи, приймаючи рішення? Давайте приділимо увагу аспектам, які розглядають службовці Центробанку.

Динаміка інфляції

Ставка рефінансування Центрального Банку є показником, що залежать від безлічі факторів. Один з найбільш вагомих – це динаміка інфляції. У Російській Федерації вона коливається приблизно на рівні близько 4%. При цьому спостерігається висока ступінь однорідності по регіонах та споживчому кошику. При цьому зростання цін на групу продовольчих товарів істотно сповільнився, значно сильніше, ніж очікувалося раніше. Все це впливає на розмір інфляції у бік її зменшення. Щоб зберегти таке положення, необхідно сприяти зниженню чутливості негативних очікувань від цінової кон’юнктури. Навіть більше того, висловлюються пропозиції зменшити розмір ставки, щоб підтримати зростання економіки.

Грошово-кредитні умови

По суті, це навколишнє середовище, яке змушує населення діяти за тій чи іншій схемі. Нині на тлі економічної активності та відновлення розмірів доходів спостерігається схильність населення накопичувати заощадження. При цьому не один рік вже спостерігається поступове зменшення розміру ставки рефінансування Центрального Банку. Відповідно, і комерційні фінансово-кредитні установи знижують відсотки, під які видають кредити. На даний момент обрана політика закріплення рівня інфляції в розмірі 4% та подальшого зменшення інфляційних очікувань.

Економічна активність

Як ми пам’ятаємо, ставка рефінансування Центрального Банку повинна запобігати перегріванню економіки. Але зараз складно сказати, що в цьому є потреба. У другому кварталі рівень ВВП перевищив прогнозні оцінки. Позитивно позначається споживчий та інвестиційний попит та відновлення виробничих запасів. При цьому їх зростання активізує інфляційний ризики завдяки розширенню пропозиції послуг і товарів. Характерним є продовження зростання обробної промисловості, і почав збільшуватися обсяг будівельних робіт. Крім цього, значний внесок внесла видобуток корисних копалин і торгівля.

Слід зазначити, що збільшення економічної активності пов’язане як з разовими, так і з стійкими факторами. Очікується, що за підсумками 2017 року ВВП зросте на 1,7-2,2 %. Слід зазначити, що, незважаючи на таку досить непогану ситуацію, прогноз на середньострокову перспективу не був змінений. Також передбачаються обмеження для економічного зростання у вигляді дефіциту виробничих потужностей та кваліфікованих кадрів в окремих сегментах. Для того щоб перевищити поріг в 2 %, необхідні структурні перетворення економіки, а не тільки використання ставки рефінансування.

Інфляційні ризики

На даний момент гроші дешевшають зі швидкістю близько 4 % за рік. При цьому в середньостроковій перспективі більш імовірним є збільшення показника інфляції. Саме тому і є бажання, як уже вище говорилося, зменшити ставку рефінансування ще більше. На даний момент джерелом волатильності інфляції є коливання цін на групи продовольчих товарів. Існують короткострокові фактори, які можуть призвести до відхилень від показника 4 %, але, як вважається, вони не будуть володіти стійким характером. У середньостроковій перспективі інфляційні ризики без змін.

Великий вплив можуть надати коливання цін на сировинних і товарних ринках світу. Продовжується політика зниження ризиків, пов’язаних зі зміною цін на нафту. Крім цього, передбачається збільшення структурного дефіциту трудових ресурсів. Завдяки цьому може виникнути ситуація, коли продуктивність буде рости повільніше заробітної плати. Ще одним істотним джерелом інфляційного тиску можуть стати зміни в домашніх господарствах, що пов’язано зі значним зменшенням схильності до заощадження. І останній суттєвий фактор – це чутливість для групи послуг і товарів в плані курсової динаміки. Все це в тій чи іншій мірі позначається на ставкою рефінансування, яку бере Центральний Банк РФ.

А що зараз?

За весь період існування РФ ставка рефінансування змінювалася в значному діапазоні. У дев’яностих бувало й таке, що вона становила тризначне число! В останні роки вона коливається близько показника в 8 %. Слід зазначити, що з початку 2016 р. її розмір відповідає значенню ключової ставки. Це було зроблено для спрощення адміністрування.

Висновок

Як бачите, цей інструмент має досить широке застосування і можливості використання. Але для ефективної реалізації необхідно мати дуже багато знань. Так, у статті були описані багато моментів, за якими орієнтуються вищі службовці Центробанку. Але щоб професійно розуміти їх і що ж в кінцевому підсумку потрібно зробити, такого загального інформування недостатньо. Навіть одних профільних знань не вистачить.

Фахівці Центробанку працюють з великою кількістю інформації, яка дуже часто просто надходить в структурованому вигляді. Після цього необхідно зробити певні висновки, що дозволяють приймати правильні рішення. Для цього дані використовуються для чисельних розрахунків, при цьому обійтися без коефіцієнтів, що відображають ситуацію у вигляді невеликої кількості цифр не представляється можливим.

В цілому Центробанк навіть для такої ситуації, як у нас склалася, нехай вона і не задовольняє багатьох і викликає шквал критики, повинен дуже багато працювати.