Статус депутата Російської Федерації

Мандат депутата

Статус депутата Російської Федерації передбачає наявність певного документа, який підтверджує наявність у нього певного комплексу прав, обов’язків і гарантій. Окрім цього, у ньому визначається приналежність до якої-небудь фракції.

Поняття депутатського мандата чітко представлено в змісті Закону “Про статус депутата”. У ньому говориться, що мандат є документом офіційного характеру, який надається для засвідчення наявності певного комплексу обов’язків і прав. Незважаючи на офіційне пояснення, цей термін має ще два варіанти тлумачення.

У першому з них мандат подається не у вигляді посвідчення, а як певна сукупність визначених законом обов’язків і прав, а також деяких привілеїв і всіх інших елементів, які є складовими статусу депутата.

Що стосується другого тлумачення, то воно являє мандат як певну форму особливих взаємовідносин, які виникають між виборцями і самим депутатом. В їх основі лежить певна природа, властива традиційної діяльності депутата.

Сучасна політична система передбачає наявність двох видів мандатів. Перший з них називається вільним. Таким можуть володіти виключно члени Держдуми. Статус такого мандата передбачає, що його власник є представником всього російського народу. Однак у своїй діяльності така особа не може бути залежним від наказів населення країни, а також воно не може бути знято з посад з волі народу, навіть у тому випадку, якщо не виправдовує очікувань.

Що стосується другого типу мандата, то її наявність передбачає статус місцевого депутата. Його власниками можуть стати виключно представники тих органів, які являють собою освіти в муніципалітетах. Володар такого правового статусу повністю відповідає перед своїми виборцями за кожен етап своєї роботи.