Стаття 228 НК РФ. Особливості обчислення податку щодо окремих видів доходів

У законодавстві встановлено обов’язок суб’єктів відраховувати обов’язкові платежі в бюджет. Платниками виступають громадяни і організації. Загальні правила розрахунку встановлює стаття 228 НК РФ. Розглянемо її.

П. 1 ст. 228 НК РФ

У ньому встановлені категорії осіб і правила, за якими вони здійснюють розрахунок обов’язкових бюджетних платежів. Порядок обчислення податку застосовується до фізособам. Громадяни здійснюють розрахунок та виплату:

  • З винагород, виданих ним від інших фізосіб, а також організацій, що не мають статус агентів. Зазначені суми платники отримують у відповідності з трудовими і цивільно-правовими угодами, договорами найму або оренди будь-яких матеріальних цінностей.
  • З коштів, отриманих від реалізації майна, що перебуває у власності, а також від продажу речових прав. Виняток становлять випадки, встановлені в п. 17.1 ст. 217, коли доходи не підпадають під оподаткування.
  • З коштів, отриманих від джерел, розташованих за межами країни. Дане положення поширюється на резидентів РФ, крім військовослужбовців, зазначених у ст. 207 (п. 3) ПК.
  • З сум, з яких при одержанні не було утримано ПДФО агентами. Виняток становлять випадки, коли про такі доходи були представлені відомості за правилами, закріпленим статтями 226 (п. 5) і 226.1 (п. 4).
  • З сум виграшів, отриманих від організаторів азартних ігор, лотерей. Виняток становлять кошти, виплачені на тоталізаторі та букмекерській конторі.
  • Із сум, отриманих громадянами як спадкоємцями (спадкоємцями) авторів творів мистецтва, літератури, науки, винаходів, промислових зразків, корисних моделей.
  • З доходів, наданих в натуральній і грошовій формі фізичними особами, що не мають статусу ІП, в дар. Виняток становлять випадки, зафіксовані в 217-ї статті (п. 18.1).
  • З доходів, отриманих у формі грошового еквіваленту нерухомих об’єктів або цінних паперів, наданих на збільшення цільового капіталу некомерційних організаціях за правилами, передбаченими ФЗ № 275. Винятком є випадки, визначені в абз. 3 п. 52 норми 217 Кодексу.