Ст. 44 КК: коротка характеристика видів покарань

Смертна кара

Її активно застосовували в Стародавній Русі. У Руській Правді смертна кара прямо не встановлювалася. Однак у короткій редакції цього нормативного акта допускалася можливість кровної помсти.

Часто застосовувалася смертна кара в часи правління Івана Грозного, Петра Першого. До революції існувало два її види – повішення і розстріл. Після Революції 1917 р. смертну кару скасували. Проте вже через 3 роки вона була знову введена.

Після розпаду СРСР смертна кара була закріплена в Конституції в якості тимчасового заходу. З 1997 р. це покарання заборонено. Смертна кара не може бути призначена, не виконана.

Востаннє смертна кара була застосована в 1996 р. Остаточні роз’яснення з питань, що стосуються цього покарання, дав у 2009 р. Конституційний суд. У чинному переліку покарань смертна кара продовжує бути присутнім. Однак національне кримінальне законодавство має меншу юридичну силу, ніж Конституція і положення міжнародних договорів, які прямо забороняють її застосування. Заборона на застосування цього покарання присутній у Віденській конвенції, учасницею якої є Росія.