Ст. 148 КПК: коментарі та особливості

Взаємодія прокуратури та органів слідства

Варто сказати, що ч. 6 статті 148 КПК зазнала чимало змін. У чинній редакції норма:

• Зберігає процесуальне повновладдя органів прокуратури по відношенню до органів дізнання на етапі порушення провадження. Постанова від скасування акта про відмову у відкритті справи з вказівками, у тому числі на порушення провадження, обов’язково для виконання.
• Повертає прокурору можливість відмінити протиправне рішення керівника слідчого підрозділу/слідчого.
• Зберігає право начальника слідчого відділу скасувати акт, винесений нижчестоящим керівником, а також підлеглим службовцям.

Оскарження відмови

Безумовно, неправомірну відмову від порушення провадження для жертви злочину є дуже болючим. Якщо розглядати необґрунтоване, протиправне постанову з точки зору процесуального права, то воно і зовсім неприпустимо. Незважаючи на це неправомірна відмова – явище досить поширене.

Необгрунтоване постанову уповноваженого службовця створює перешкоди для доступу потерпілого до правосуддя. Проте законодавство передбачає можливість потерпілого захистити свої інтереси та оспорити таке рішення.

Якщо постанову прийнято слідчим, скарга подається до суду, керівнику слідчого відділу чи прокурору; якщо дізнавачем – прокурору або в судову інстанцію.

Варто відзначити, що в суді можна оскаржити і рішення, прийняті за скаргою. Підставою буде ст. 125 КПК.

Якщо заявник був повідомлений про відмову у відкритті за його повідомленням справи офіційним листом, однак постанова про це не виносилося, громадянин може оскаржити в суді і саме рішення, і невиконання правоохоронною структурою приписи законодавства про обов’язковому реагуванні на повідомлення про протиправному діянні способом, прямо встановленими процесуальними нормами.