Ст. 131 КПК РФ з коментарями

Віктор Кузьмін
1 minute

В рамках кримінального провадження досить часто виникають додаткові витрати. Вони пов’язані з різними заходами і обставинами. Правила їх стягнення закріплені ст. 131, 132 КПК РФ. У першій нормі встановлено, що компенсація витрат здійснюється за рахунок коштів бюджету або засудженого в залежності від результату справи. Ст. 131 КПК РФ (чинна редакція) закріплює перелік витрат. Розглянемо їх докладніше.

Загальні відомості

Поняття процесуальних витрат розкриває ч. 1 ст. 131 КПК РФ. За її положень до вказаних витрат відносять витрати, пов’язані із здійсненням провадження у справі. Вони відшкодовуються з коштів бюджету (федерального) або учасниками процесу.

Перелік витрат

Його закріплює ч. 2 ст. 131 КПК РФ. Процесуальними витратами є суми, що виплачуються:

  • Свідкові, потерпілому та їх законним представникам, перекладачу, спеціалісту, понятим, експерту, адвокату, залученим до справи за призначенням слідчого/дізнавача або суду, на покриття витрат, пов’язаних з явкою на місце здійснення слідчих заходів і проживанням. До таких витрат відносять оплату найму житлового приміщення, проїзду, додаткові витрати.
  • Потерпілому на покриття витрат, пов’язаних з оплатою послуг представника.
  • Працюють і мають постійний заробіток свідкам, потерпілому, їх довіреним особам, понятим в якості компенсації неотриманого ними з/п за період, витрачений на відвідування органу дізнання, слідства, засідання суду або прокурора.
  • Не мають доходу особам за відволікання від їх звичайного заняття.
  • В якості винагороди, що виплачується перекладачу, експерту, спеціалісту за виконання покладених на них обов’язків у процесі кримінального судочинства. Виняток становлять випадки, коли свої завдання зазначені особи реалізовували в порядку службової діяльності.
  • Адвокату за надання юридичної допомоги, якщо він залучений до виробництва за призначенням уповноваженої особи.
  • Особам за демонтаж, пересилання, зберігання, перевезення речових доказів, транспортування трупів, а також їх частин.
  • Суб’єктам, які здійснюють судову експертизу в спеціалізованих установах.
  • Обвинуваченому, усуненому тимчасово від посади за правилами, встановленими частиною першою 114-ї статті Кодексу. Величина суми дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян, установленого по Росії.

    • Ст. 131 КПК передбачає можливість відшкодування та інших витрат. Зокрема до таких витрат можуть відноситися суми, витрачені на повідомлення родичів чи інших близьких осіб підозрюваного про його затримання і адреси перебування. Суми, передбачені ст. 131 КПК РФ, виплачуються на підставі постанови уповноваженої службовця, визначення суду. Розміри і порядок компенсації витрат, крім тих, які зазначені в пунктах 2 і 8 другої частини норми, затверджуються урядом.

    Ст. 131 КПК РФ з коментарями

    Відповідно до положень законодавства, окремі учасники кримінального провадження можуть розраховувати на відшкодування процесуальних витрат. До таких суб’єктів, зокрема, відносять:

  • Свідків, потерпілих та їх представників.
  • Спеціалістів і експертів.
  • Понятих і перекладачів.
  • Адвокатів, залучених до розгляду за призначенням уповноважених службовців.

    • Витрати, які несуть ці особи, зазвичай пов’язані з викликом на допити, видачею висновків, перекладами, участю у слідчих заходах, засіданнях. Розглядаючи ст. 131 КПК РФ з коментарями 2016 року, не можна не відзначити, що думка юристів щодо складу витрат істотно не змінилося. Зокрема фахівці відносять до процесуальних витрат виправдані і необхідні витрати, пов’язані з кримінальним провадженням. До складу витрат, зокрема, входить і винагороду юридичним особам та громадянам, залученим в якості учасників чи задіяних у процесі для вирішення тих чи інших завдань. До останніх слід, наприклад, відносити осіб, які прийняли на зберігання речі підозрюваного/обвинуваченого, здійснюють транспортування доказів та ін.

    Винятки

    До складу витрат, перелік яких встановлюється ст. 131 КПК РФ, не включаються суми, витрачені на виконання судової експертизи в держустановах. Це обумовлюється тим, що діяльність таких організацій фінансується з коштів бюджету (федерального або регіонального). До складу витрат також входять суми компенсації шкоди, завданої протиправними діями або рішеннями органів слідства/дізнання, прокуратури, у порядку, передбаченому частинами 3 і 5 статті 133 Кодексу. Зокрема мова йде про витрати на відшкодування збитку, що виник внаслідок незаконного вилучення та утримання матеріальних цінностей в якості речових доказів.

    Нюанс

    Пунктом 1.1 частини другої розглядуваної норми до процесуальних витрат віднесено суми, які надаються потерпілому на виплату винагороди представнику. Якщо проаналізувати ст. 131 КПК РФ з коментарями 2015 р., то можна зазначити, що юристи включають у цю ж категорію витрат кошти, перераховані адвокату, який виступає в інтересах неповнолітнього потерпілого віком до 16 років, стосовно якої було вчинено посягання проти статевої недоторканності. Компенсація відповідних сум здійснюється, якщо участь захисника забезпечено дізнавачем, слідчим, судовою інстанцією і пр. Відшкодування винагород цього адвоката здійснюється за рахунок федеральних коштів.

    Спірні моменти

    У ст. 131 КПК РФ в новій редакції введена частина, згідно з якою до процесуальних витрат відносяться суми, що виплачуються потерпілому, а не самому захиснику. Відповідно, можна говорити про те, що всі витрати, що стосуються винагороди представнику, можуть компенсуватися за рахунок судових витрат. Однак тлумачення норми може бути й іншим. Не слід забувати про те, що частина четверта ст. 131 КПК РФ встановлює, що порядок і розміри компенсації винагороди представнику потерпілого, залученим за призначенням дізнавача, слідчого та ін., затверджуються урядом. Між тим спеціальної постанови зазначеного органу на сьогоднішній день не існує. У зв’язку з цим, як зазначають юристи, для вирішення відповідних питань на практиці можуть застосовуватися норми, закріплені в Положенні про компенсації процесуальних витрат, за аналогією.

    Пояснення

    Чим пояснюється згадка Положення про відшкодування витрат? У першу чергу тим, що в підпункті “а” першого пункту цього акта встановлені порядок та розмір відшкодування витрат, передбачених у п. 1-9 другій частині ст. 131 КПК. Виняток становлять витрати, встановлені пунктами 2 і 8 цієї норми. Відповідно, Положення у зазначеній частині поширюється буквально на суми, які виплачуються потерпілому на відшкодування витрат на винагороду представнику.

    Разом з тим при введенні цього правила пункту 1.1 частини другої ст. 131 КПК ще не існувало. Крім того, в Положенні нічого не сказано про компенсацію коштів, виплачених потерпілим представнику. Відповідно, до внесення коригувань у нормативний акт його можна тлумачити двояко. Якщо ґрунтуватися на буквальному розумінні підпункту “а” першого пункту Положення, то цілком припустимо говорити про встановлення їм меж сум, що підлягають виплаті потерпілому на покриття витрат, пов’язаних з винагородою представнику. Разом з тим інші юристи, акцентуючи увагу на змісті Положення і дату внесення в нього виправлень, цілком обґрунтовано заявляють про те, що сьогодні воно не поширюється на розрахунок розміру процесуальних витрат, встановлених не тільки пунктами 2 і 8, але і п. 1.1 ст. 131 КПК.

    Висновки

    Цілком обґрунтовано, таким чином, існування двох підходів до розрахунку розміру процесуальних витрат, закріплених пунктом 1.1. Якщо взяти першу позицію, то суми, які надаються потерпілому на покриття витрат, пов’язаних з виплатою представнику винагороди, можуть бути двох типів. У першому випадку це встановлені частиною 2 статті 45 суми, що перераховуються адвоката, участь якого забезпечується органом попереднього слідства або судом у зв’язку з провадженням у справі про порушення статевої недоторканності неповнолітнього, що не досяг 16 років. У другому випадку це кошти, які виплачуються потерпілому для покриття витрат, пов’язаних з представництвом в інших ситуаціях. Використовуючи Положення за аналогією, можна визначити лише порядок обчислення і розмір винагороди адвоката, що бере участь у справі за призначенням уповноваженого органу.

    Додаткові фактори

    При визначенні величини сум, належних юриста або надаються потерпілому на покриття витрат, пов’язаних з відрахуванням винагороди адвокату, необхідно враховувати складність справи. При її оцінці, в свою чергу, слід брати до уваги підсудність, тяжкість і кількість епізодів, число підозрюваних, підсудних, обсяг матеріалів та інші обставини. Якщо адвокат залучається до виробництва, яке здійснюється на Крайній Півночі і в місцевостях, до них прирівняних, при розрахунку враховуються коефіцієнти і надбавки, встановлені для таких територій.

    Компенсація вартості проїзду

    Будь-представник потерпілого має право розраховувати на отримання сум у рахунок відшкодування витрат на проїзд до місця здійснення виробництва. При цьому норми встановлюють граничні розміри таких виплат залежно від виду транспорту. У витрати на проїзд до місця здійснення процесуальних заходів і назад до місця проживання, роботи, тимчасового перебування представника входять витрати на переїзд громадським транспортом до станції, пристані, аеропорту і від них, на оформлення квитків і надання постільних речей. При цьому суб’єкт повинен представити документи, що підтверджують відповідні витрати. У деяких випадках суб’єкти права не можуть пред’явити такі папери. У таких ситуаціях компенсація провадиться виходячи з мінімально встановлених сум. Приміром, при використанні ж/д транспорту компенсується вартість квитка у плацкартному вагоні. Витрати на проїзд присяжних на засідання не є судовими витратами. Відповідно, вони не підлягають стягненню з засудженого.

    Гарантії

    За громадянином, викликається в якості потерпілого, свідка, законного представника, спеціаліста/експерта, понятого, перекладача, зберігається середня з/п за місцем здійснення ним професійної діяльності. Таке правило діє протягом усього періоду, на який суб’єкт зайнятий у виробництві. Середня зарплата підлягає збереженню за всі робочі дні за графіком, затвердженим на підприємстві.

    Загальні вимоги

    Виплати сум свідкам, потерпілим, представникам, понятим у відшкодування недоотриманого з/п за час, який вони витратили на виробництво, здійснюється за правилами пунктів 25-29 Положення про компенсації процесуальних витрат. Для цього зазначені особи подають довідку з місця роботи та копія трудової книжки. Нарахування здійснюється у відповідності з фактичними затратами на виконання процесуальних обов’язків зазначеними громадянами виходячи із середньоденного заробітку, що розраховується в порядку, закріпленому 139-ю статтею ТК.

    Висновок

    Перелік процесуальних витрат, наведений у статті 131 КПК, не є вичерпним. Про це говорить пункт 9 частини другої норми. До інших витрат, які можуть виникнути в ході виробництва, відносять, наприклад, витрати, які безпосередньо пов’язані із збиранням і дослідженням доказів. До їх числа, зокрема, належать витрати на участь психолога, педагога, інших осіб у виконанні слідчих дій. Крім цього до складу таких витрат включені витрати потерпілого на залучення представника, інших зацікавлених суб’єктів на будь-якому етапі судочинства за умови їх виправданості та необхідності. Такі витрати, як, втім, і інші, повинні підтверджуватися документально. Суд повинен у вироку вирішити питання про розподіл процесуальних витрат. Якщо в порушення положень пункту 3 частини 1 статті 309 КПК цього зроблено не було, то дана проблема дозволяється в рамках виконання постанови відповідно з 47-ю главою Кодексу.