Ст. 123 НК РФ. Невиконання податковим агентом обовязку по утриманню та (або) перерахуванню податків

Віктор Кузьмін
1 minute

Податковий агент – це суб’єкт, що здійснює розрахунок і виплату сум, встановлених законодавством, до бюджету. Дані платежі являють собою певну частину доходу працюючих у нього осіб (в якості штатних працівників, наприклад).

Відміну від платника

Податковий агент – це, простіше кажучи, наймач (роботодавець). На відміну від платника (співробітника), він не здійснює відрахування ПДФО з власних доходів. При цьому він повинен розрахувати податок, утримати його при виплаті зарплати службовця. Ця сума повинна бути спрямована в бюджет.

Обов’язки і права

Агент володіє тими ж юридичними можливостями, що і платник, якщо інше не передбачено в Податковому кодексі. Суб’єкт здійснює розрахунок, справляння та відрахування встановлених сум у бюджет, незалежно від того, виплачує чи він сам ПДФО. Крім цього, податковий агент повинен:

  • Своєчасно і правильно розраховувати, стягувати та направляти до бюджету встановлені суми.
  • Повідомляти контрольним органам про неможливість здійснити утримання податку (дане повідомлення направляється в письмовому вигляді).
  • Враховувати нараховані та виплачені доходи, податки по кожному платнику окремо.
  • Надавати територіальному підрозділу ФНС документацію, необхідну для забезпечення контролю за розрахунком, справлянням та напрямком встановлених сум у бюджет.
  • Зберігати звітність протягом 4-х років.

    • Відповідальність

    За невиконання податковим агентом обов’язку з утримання та/або перерахуванню податків передбачається санкція. Вона виражена в грошах. Встановлюється штраф ст. 123 НК РФ. Його розмір становить 20% від суми, яка підлягає стягненню або відрахування в бюджет. Розглянемо далі ст. 123 НК РФ з коментарями.

    Особливості норми

    Санкція по розглянутій статті, призначається за неповне утримання або відрахування встановленої суми в бюджет. Суб’єкт недоплачує працівникові частину його доходу. Ця сума направляється в бюджет в якості ПДФО.

    Якщо у наймача відсутній можливість утримати податок, він повинен повідомити про це в контрольний орган. Повідомлення надсилається протягом місяця. Якщо дохід платника, який виступає в якості об’єкта оподаткування, полягає в економічній вигоді або надається у натуральній формі, при тому що грошових виплат у відповідному періоді не здійснювалось, у особи відсутній обов’язок утримувати податок з платника.

    У такій ситуації роботодавець надає інформацію в орган ФНС за правилами, встановленими ст. 24 (п. 3, підп. 2) Кодексу.

    Об’єкт порушення

    Стягнення штрафу відповідно до даної нормою здійснюється, якщо був порушений порядок відрахування встановлених сум у бюджет, передбачений у Кодексі. В даному випадку винна особа допускає порушення кількох статей. Зокрема, їм не дотримуються положення норм 46, 47, 24, 23 і 9.

    В якості безпосереднього об’єкта порушення, відповідальність за яке визначена ст. 123 НК РФ, виступають відносини, що стосуються виконання приписів законодавства за розрахунком, справляння відрахування встановлених сум у бюджет.

    Об’єктивна частина

    Небезпека порушення, наказываемого за ст. 123 НК РФ, полягає в тому, що дане діяння підриває систему фінансового забезпечення функціонування держави або МО. Це обумовлюється тим, що платник, хоча й не з власної вини, не дотримується положень ст. 57 Конституції та ст. 3 Кодексу.

    При характеристиці об’єктивної сторони порушення, санкція за який встановлюється ст. 123 НК РФ, слід відзначити кілька важливих моментів:

    • Приписи, які не дотримується суб’єкт, визначаються не тільки Кодексом, але й іншими нормативними актами.
    • З усіх обов’язків, передбачених для агента, розглянута стаття охоплює повне або часткове неутримання податку. При цьому, для справляння встановленої суми, необхідно спочатку її розрахувати. Згідно з правилами ст. 52-56, цю процедуру здійснює не платник, а податковий агент.

    Нюанси

    Незважаючи на те що в ст. 123 НК РФ мова йде про безготівковому відрахування сум, необхідно враховувати, що в деяких випадках Кодекс допускає внесення готівки. Відповідно, ситуації, коли і це не було здійснено, також охоплюються розглянутої нормою.

    Об’єктивна частина порушення має місце і тоді, коли винна особа одночасно не стримало, не перерахувало (не внесло) відповідний податок до бюджету, не виконала одну з зазначених обов’язків або реалізувало їх частково. При цьому для залучення суб’єкта до відповідальності до уваги не приймається величина невиплаченої суми в бюджет. Але разом з тим, незначний розмір податку може враховуватися як що пом’якшує обставини.

    Суб’єктивна частина

    Відповідальність по розглянутій нормі настає лише у відношенні податкових агентів-юридичних осіб. Покарання застосовується до громадян, якщо порушення відсутні ознаки злочину. Притягнення до відповідальності агента-юридичної особи не звільняє керівника організації чи іншого суб’єкта, що реалізує управлінські функції, від кримінальних, адміністративних та інших заходів, при наявності до того достатніх підстав.

    Дане положення закріплено статтею 108 (частина 4) ПК. Крім цього, суб’єкт, залучений до відповідальності по даній нормі, має відрахувати до бюджету невиплачені суми. Суб’єктивна частина порушення характеризується наявністю необережної форми вини та умислу.

    Додатково

    У відповідності з Постановою Президії ВАС №15483/11 від 03.04.2012 р., якщо іноземна особа не перебуває на обліку в російському територіальному органі ФНС, незалежно від умов оформлення договору з ним, за невиконання вітчизняним підприємством, зареєстрованим у податковій інспекції, обов’язки по утриманню ПДВ з виплачуваних коштів контрагентові не звільняє останню від розрахунку цього податку і перерахування його в бюджет. У разі, якщо товариство не розрахує і не відрахує належну з зарубіжної компанії суму, контрольний орган має право притягнути його до відповідальності. Покарання настає у відповідності зі ст. 123 ПК.

    Особливості санкції

    В аналізованій нормі встановлено, що винній особі призначається штраф, розмір якого становить 20% від тієї суми, яка не була розрахована і відрахована до бюджету з доходу платника. При цьому розмір санкцій може бути змінена.

    Зокрема, як вказувалося вище, при розгляді питання про притягнення винного до встановленої відповідальності можуть бути враховані пом’якшуючі обставини. Крім незначної суми, невиплаченої в бюджет, на розмір санкції може вплинути той факт, що суб’єкт допустив порушення вперше. В результаті, за рішенням уповноваженого органу розмір штрафу може бути зменшений.

    Однак в увагу можуть бути прийняті і обтяжуючі обставини. До них відносять більшу суму, неотчисленную в бюджет, багаторазовість порушення та ін. У таких випадках величина санкції може бути збільшена. При наявності достатніх підстав суб’єкт додатково може бути притягнутий до адміністративної, кримінальної або іншої відповідальності, встановленої у законодавстві.

    Висновок

    Керівник будь-якого підприємства, набираючи штат співробітників або укладаючи договори з фізичними особами на виробництво тих або інших робіт, повинен розуміти відповідальність за невиконання вимог податкового законодавства.

    В Конституції україни встановлено, що кожна особа має сплачувати певну частину свого доходу до бюджету. За працівників дану обов’язок виконує наймач. Саме він розраховує, стягує і переводить встановлені суми в бюджет. Щоб уникнути притягнення до відповідальності по даній нормі, керівнику необхідно своєчасно і повною мірою виконувати свої обов’язки.