Споживчий попит та методика його оцінки
Методика оцінки попиту
Для будь-якого виробника дуже важливо перед випуском продукції або для оцінки ефективності діяльності вивчити споживчий попит. Виробництва, їх керівники, що прагнуть отримати точні дані, використовуючи наступний ряд методики оцінки попиту.
Можна виділити ряд найбільш точних методик оцінки купівельного попиту:
- метод екстраполірованія при оцінці попиту;
- метод рівня споживання;
- метод провідного показника.
Метод екстраполірованія при оцінці попиту
Даний метод ґрунтується на экстраполировании показників за минулий часовий відрізок і полягає у встановленні тенденцій і їх параметрів. Застосування даного методу обов’язково включає в себе оцінку минулих показників не менше ніж за п’ять років і за умови, що за цей час були відсутні аномальні коливання. Якщо прогноз попиту буде здійснюватися на даних більш короткого періоду – розрахунки будуть не точними.
Метод рівня споживання
Цей метод оцінки попиту припустимо, коли йдеться про прямому споживанні товару, він грунтується на даних стандартних коефіцієнтів. Наприклад, споживчий попит на автомобілі або техніку можна розрахувати за допомогою виявлення кількості цього товару на 1 тис. осіб в загальному або до конкретної групи людей з певним доходом. При вже відомих загальних обсягах попиту фактичну кількість товарів віднімається із загального попиту, в результаті є дані про новий купівельному попиті. При складанні прогнозу можуть бути враховані потреби в оновленні автомобілів.
Важливим фактором, який визначає рівень споживання цих товарів, є дохід споживачів, що робить істотний вплив на виділення коштів з бюджету сім’ї на купівлю того чи іншого товару. Рівень доходів є ключовим фактором, що впливає на інтенсивність споживання різних товарів.
Цей метод враховує також і вивчення еластичності попиту за цінами і доходами. Масштаби зміни попиту, у зв’язку з різним рівнем доходу населення, відрізняються не тільки по конкретним продуктам, але і по групам покупців з різним рівнем достатку, а також по регіонах держави.
Коли є можливість визначити різницю у доходах на душу населення в конкретних групах, то аналіз повинен бути великим і не обмеженим лише середнім показником на людину в загальному масштабі економіки держави. Слід проводити дослідження груп в залежності від професій, географічного та соціально-економічного становища.
Якщо коливання незначні, слід використовувати коефіцієнт еластичності за доходами. Таким чином, якщо виявлено, що при збільшенні в державі доходів на один відсоток відбувається збільшення споживання будь-якого продукту на два відсотки, то попит на даний продукт в наступні роки буде оцінений по коефіцієнту еластичності доходу.
Даний коефіцієнт визначається за формулою, поданою нижче.
