Спадковий спір. Адвокат по спадковим справам. Спадок без заповіту

Спадковий спір виникає з-за отримання прав на спадкування, поділ спадщини та інших питань, які виникають у зв’язку з цим. Значна їх частина вирішується судами через небажання людей досягти взаєморозуміння.

З чого все починається

Здавалося б, все просто: після смерті людини спадкоємці звертаються до нотаріуса. Нотаріус відкриває провадження, приймає заяву або заяви, якщо спадкоємців декілька. Закон дозволяє потенційним набувачам відмовитися від спадщини. І багато хто дійсно відмовляються від наявних прав.

Нотаріус приймає заяви, збирає документи, подаючи запити в Росреестр, банки, інші організації, які могли б надати відомості про майно, що залишилося після померлого. Необхідні папери або їх частина можуть надати спадкоємці, спрощуючи процедуру оформлення.

Законодавство

Основні положення містяться в Цивільному кодексі, законі «Про основи нотаріальної діяльності». Серйозне значення мають роз’яснення верховного суду РФ у Постанові Пленуму, має загальний характер і в оглядах практики, в яких розглядаються конкретні спадкові спори.

Росіяни не позбавлені права отримати спадщину за кордоном. Аналогічними правами володіють і іноземці в Росії. Однак треба враховувати специфіку дії місцевого законодавства і в тому і іншому випадку.

Деякі громадяни забувають про те, що померлий мав родичів – іноземців.

Застосовується закон «Про міжнародне приватне право», який регулює співвідношення законодавчих актів РФ і іноземних держав, якщо справа стосується іноземця або частину спадкового майна розташований на території іншої держави.

Різниця між прийняттям спадщини за заповітом та законом

По своїй суті спадковий спір – конфлікт між громадянами, які претендують на спадщину. Суть спору – розмір частки, яка дістанеться кожному з них.

Закон гарантує право вибору розподілити майно на свій розсуд або зовсім не залишати заповіту.

Різниця в тому, що закон встановлює порядок спадкування за ступенем спорідненості. Майно розподіляється порівну між членами однієї черги.

Заповіт же дає можливість змінювати спадкоємців місцями або взагалі позбавляти їх спадщини без пояснення причин. У той же час закон захищає деякі категорії спадкоємців, про що буде розказано нижче.

Момент виникнення спорів

Спадковий спір має безліч варіантів. Він виникає і на стадії подачі заяви, і в момент розділі майна.

Закон дозволяє заявити про свої права через тривалий час. І щасливим власникам доводиться йти в суд і ділитися тим, що вони довгий час вважали вже своїм.

Прикладом тому можуть стати гучні спадкові спори, що виникли із-за майна, що залишилося після знаменитостей.

Суперечки про законність заповіту

Заповіт – документ, у якому виражена воля людини щодо його майна на випадок смерті. Закон визнає заповіт законним за умови добровільного написання його автором. Не менш важливий пункт – правила оформлення. Документ складається в нотаріальній конторі. Виняток передбачено на випадок знаходження в небезпеці, допускається наявність свідків. Якщо чоловік залишився живий, то йому слід відвідати нотаріуса.

Заповіт стає предметом спору, якщо:

• виникає підозра, що його підробили;
• порушений порядок складання;
• заповіт порушує право на обов’язкову частку;
• людина не усвідомлював своїх дій або не міг керувати ними.

Сюди належать і психічні хвороби, і важкі життєві обставини у здорових людей.

Визнання документа недійсним тягне за собою розділ спадщини без заповіту.

Негідні спадкоємці

Якщо спадкоємець виявився винен у смерті спадкодавця, робив замах на його вбивство, намагався з допомогою обману або насильства, погроз отримати частку у спадщині або збільшити її за рахунок інших спадкоємців, зацікавлені особи мають право просити суд визнати його негідним спадкоємцем.

У разі невдалої спроби вбивства спадкодавець має право залишити такій особі право на спадщину, про що робиться відмітка у заповіті.

Визнання особи недостойним проводиться по суду. За місцем проживання учасників спору подається позов від будь-якої із зацікавлених осіб.

Згода суду з позовом призводить до виключення відповідача з переліку спадкоємців.

Спори про частку

Це досить велика категорія спорів. Сюди можна віднести і спори між спадкоємцями різних черг і суперечки про те, яке майно розподіляється згідно із заповітом, а за законом.

Якщо заповітом розподілена лише частина майна, то частина, що залишилася, розподіляється згідно з черг спадкоємців.

Труднощі виникають при розділі спадщини, частку в якому мав чоловік або дружина померлого людини. Тут враховується частка, яка відходить в якості спільно нажитого майна та частка, яка виділяється як спадкоємця на загальних правах.

Обов’язкова частка – частина майна, що дістається вразливим з соціальної точки зору спадкоємцям: це неповнолітні діти, непрацездатні громадяни (55 років жінки і 60 років чоловіки, інваліди). Їх інтереси нерідко стають причиною спору. Це той випадок, коли закон серйозно обмежує волю спадкодавця в розпорядженні майном.

Рідко, якщо вирішення спадкових спорів з великим обсягом майна та чималою кількістю спадкоємців обходиться без довгих судових розглядів.

З чим ще звертаються до суду

У практиці зустрічається ще кілька видів заяв:

• про факт прийняття спадщини;
• про включення майна в спадкову масу;
• про визнання права власності на майно;
• про відновлення строку на прийняття спадщини.

Факт прийняття встановлюється або у процесі розгляду спору в позовному порядку або окремої заяви.

Другий варіант не передбачає позивача або відповідача. Громадянин прийняв спадщину, але з якихось причин не займався оформленням, а нотаріус визнав недостатніми представлені докази.

Включення у спадок проводиться шляхом направлення заяви до суду. Подібні справи заводяться, якщо спадкодавець не встиг оформити всі документи на своє ім’я. Заява подається в період піврічного терміну, відведеного на рішення питання про те, приймати спадщину чи ні.

Визнання права власності в порядку спадкування через суд проводиться по тим же причинам. Різниця в тому, що позов подається після того, як мине строк на звернення до нотаріуса.

Саме так склалася судова практика по спадкових спорах, в яких фігурують нерухомість (квартири, будинки, земля) і автомобілі.

Відновлення строку на прийняття спадщини має ряд особливостей, і про них розказано нижче.

Прохання поновити термін

Питання про продовження виникає в тих випадках, коли про появу спадщини не було повідомлено за якихось причин, або людина в силу важкої хвороби і безпорадності не міг подати заяву нотаріусу. Поважними причинами не вважається незнання закону, легкі хвороби, не перешкоджають явці до нотаріуса, небажання приймати спадщину.

Не має значення, чи йдеться про спадщину без заповіту або з ним, правила на цей рахунок одні і ті ж.

В суд позов подається при умові відмови інших спадкоємців погодитися на допуск до спадщини незважаючи на пропуск усіх термінів. Термін подачі позову обмежується 6 місяцями після того, як зникнуть обставини, які не давали можливості заявити про прийняття спадщини. Пропуск піврічного відрізка часу позбавляє будь-якого права на відновлення строку.

Обмеження в часі в боротьбі за спадщину

Позовна давність по спадкових спорах – це період часу, відведений законом на захист прав і свобод у судовому порядку.

Загальне правило відводить 3 роки. У справах про встановлення факту позовна давність не передбачена. Немає її в справах про включення майна в спадкову масу та про визнання права в порядку спадкування, якщо позов поданий через незавершеність спадкодавцем оформлення документів на власність.

Якщо в основі позову лежить спір, то на встановлення факту і визнання права поширюється позовна давність, як і на інші вимоги.

Щоб не заплутатися в термінах, варто пам’ятати про момент відкриття спадщини – день смерті спадкодавця. Він вказаний у свідоцтві про смерть. Якщо визнання факту смерті сталося по суду, таким вважається день набрання чинності рішення суду.

Відлік строку починається наступного дня після відповідної події або дії.

Потрібен адвокат

Оформлення заяв і прав на спадщину входить до компетенції нотаріуса. Суддя вирішує спір на основі позові або заяви одного з учасників поділу спадщини.

Адвокат по спадковим справам потрібен при зверненні в суд, щоб скласти позов або заяву, зібрати до нього документи і представити інтереси клієнта в ході судового процесу.

Потреба в адвокаті виникає, якщо необхідно написати скаргу на нотаріуса, що працює недобросовісно.

Бажано звернутися до людини, що займається в основному спадковими суперечками і пов’язаними з ними питаннями. Фахівець іншого профілю може просто не знати якихось тонкощів.

При цьому потрібно пам’ятати, що висока якість послуг адвоката по спадкових справах і істотний розмір гонорару не завжди присутні одночасно.