Спадковий фонд – нове російське законодавство та іноземний досвід

Фонд та сімейне право

Не до кінця опрацьовані питання взаємозв’язку інституту фонду в Росії з основами сімейного законодавства про правові відносини у сфері спільного майна подружжя, права іншого чоловіка, доказів для визнання недійсним одноосібного рішення про створення подібного фонду. У новому законі відсутнє посилання до норм сімейного законодавства, що регулює правовідносини подружжя. Це свідчить про зародження нової судової практики. Це стосується, зокрема, спадкових фондів.

Іноземні приклади

В даний час можливість створювати фонди існує в багатьох країнах світу. Наприклад, є спадкові фонди в Німеччині.

За кордоном подібні організації створюють багаті бізнесмени. При цьому робиться це для суспільної користі. Кошти з некомерційної структури витрачаються на розвиток університетів, міст, країн. Найвідоміший приклад – це Нобелівський фонд.

Відмінності від вітчизняних іноземних фондів

Опишемо суттєві розходження європейських та російських фондів:

• Існування іноземних фондів публічного права та приватних фондів. Такі структури належать до приватноправових юридичним особам, вносяться в торговий реєстр. Наприклад, депозитний фонд Ліхтенштейну, установчі документи якого підлягають відправці до торговельного реєстру, але відомості про нього закриті від публічного висвітлення в ЗМІ для збереження анонімності даної організації. Правосуб’єктність фонду Ліхтенштейну характеризується вчиненням правочинів через представництво довірених осіб На депозитні активи перекладається обов’язок щодо розкриття відомостей про бенефициарном власника, членів колективного управлінського органу.
• Європейські законодавці обмежують коло можливих цілей використання активів спадковими фондами. Цілі повинні бути корисні для громадянського суспільства. Комерційна діяльність допускається тільки за умови, що вона безпосередньо спрямована на досягнення заявлених цілей.
• Значна сума статутного капіталу організацій в країнах Європи. Якщо для подібного фонду нашої країни мінімальна величина статутного капіталу законом не обмежена, то для європейського – вона лімітована. Статутний капітал фонду у Німеччині становить від п’ятдесяти тисяч євро.
• Чітка спрямованість на заявлені цілі спадкування, простота і зручність процедур створення. У Ліхтенштейні для створення фонду достатньо заяви спадкодавця про відокремлення свого особистого майна у фонд.
• В Європі організація є засобом захисту активів від вимог кредиторів спадкодавця. Правова природа фонду в Європі може передбачати право переваги на обов’язкову частку спадкоємців і (або) право привілеї виплат на постійній основі вигодонабувачу перед кредиторськими вимогами.
• Повсюдна практика організації анонімних фондів.
• Контроль за діяльністю фонду з боку уповноваженого органу влади. До структури контролюючих органів країн Європи відносяться установи з контролю за публічними, приватними фондами, включаючи спадкові. Органи контролюють використання майна згідно заявленим цілям. Європейські фонди зобов’язані щорічно надавати звітність контролюючого органу.
• Наявність спеціалізованих судів, що розглядають спори, що випливають із правових відносин у фондах.