Склад ООН. Організація обєднаних націй: список держав

ООН являє собою міжнародну організацію, створену для підтримки, встановлення безпеки і дипломатичних відносин у всьому світі. Концепція організації, її статут почали розроблятися ще в часи Другої світової війни основними представниками антигітлерівської коаліції (53 держави).

Виникнення

Перша згадка терміна “об’єднані нації” зафіксовано в січні 1942 року в Декларації об’єднаних націй. Підписання та затвердження Статуту відбувалося на конференції в американському місті Сан-Франциско, яка відбулася в 1945 році протягом трьох місяців. Участь взяло понад 50 провідних держав.

Структура

Організація складається з восьми частин: Генсек на чолі Секретаріату, Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки, Рада з опіки, Міжнародний суд, Економічна і соціальна поради, спеціальні міжнародні організації широкого профілю. Всі вищеперелічені структури виконують свою роль у світовому співтоваристві. Штаб-квартира ООН розташована в Нью-Йорку. Будівля розміщена на острові Манхеттен. Крім центральної штаб-квартири ООН, є додаткові в Женеві, Відні і Найробі.

Генеральна Асамблея організації – це представницький орган, що займає центральне місце. До складу асамблеї входить декілька основних органів управління, які займаються такими питаннями:

• міжнародна безпека і відмова від зброї, у тому числі ядерного;
• питання фінансової та економічної діяльності;
• питання і проблеми культурної діяльності;
• питання політичної спрямованості;
• питання бюджету;
• нормативний та правової сектори.

Крім основних органів, були створені ще два, які займаються організаційними питаннями, порядком денним і іншим. Робота асамблеї йде за принципом сесій. Збори членів буває трьох видів: надзвичайні, або регулярні спеціальні, в залежності від типу сесії. Деякі збори можуть бути скликані Радою Безпеки протягом доби після указу Генсека організації. Генеральний секретар може обиратися строком до п’яти років, в його обов’язки входить інформувати світову спільноту про можливі загрози.

Секретаріат на чолі з генсеком виконує функцію посередника міжнародних спорів, робить доповіді по поточним світовим соціальним і економічним тенденціям. Зберігає міжнародні договори і стежить за їх виконанням. Персонал секретаріату складає більше 40 тисяч людей по всьому світу.

Рада Безпеки — організація, що стежить за дотриманням світової безпеки, має повноваження для введення або зняття санкцій проти окремих держав, що дає право на проведення військових або миротворчих організацій. До складу її входять постійні члени, що володіють правом вето. До таких відносяться: Сполучені Штати америки, Російська Федерація, Китай, Франція, Королівство Великобританія. Додатково десять країн переобирається кожні 2 роки.

Міжнародний суд виступає посередником з вирішення питань територіальної цілісності, а також є головним консультантом інших організацій, включених до складу ООН. Суддями призначають 15 незалежних осіб, повністю нейтральних по відношенню до конфліктуючих сторін. Всі вони мають дипломатичний статус і імунітет. Левова частка рішень суду носить суто рекомендаційний характер.

Рада по опіці — орган, що стежить за підконтрольними територіями. Станом на сьогоднішній день діяльність органу була скасована.

Країни ООН

В даний час В організацію входить 193 учасника. Серед країн ООН є: Росія, США, Італія, Югославія, Україна та багато інших. Багато можуть бути представлені на регулярній основі, інші – перманентно. Серед постійних учасників ООН присутні Росія, Франція, КНР, США.

До складу ООН протягом багатьох років поступово входило все більшу кількість держав. Безпосередньо в 1945-му були включені:

• Австралія.
• Бельгія.
• Великобританія.
• КНР.
• Польща.
• США та інші.

У 90-х складу ООН поповнився ще кількома членами:

• КНДР.
• Корея.
• Казахстан.
• Туркменія.
• Вірменія.
• Латвія та інші.

У 2000-х роках увійшло всього 5 країн. Склад ООН поповнили:

• Тувалу.
• Югославія.
• Швейцарія.
• Східний Тимор.
• Чорногорія.

Останнім членом у липні 2011 року став Південний Судан.

Основні мови

Для ефективної роботи організації були засновані шість основних мов, прийнятих в статуті: російська, китайська, англійська, французька, арабська та іспанська.

Всі перераховані вище мови затверджені офіційно. У разі виступу учасників організації мовою, якого немає у списку, зобов’язаний надаватися переклад в письмовій або усній формі.

Статут

Статут організації був унікальним у своєму роді договором, забороняють країни дотримуватися і поважати свободи і права людей. Основні концепції, закладені в статут:

• рівноправність усіх його учасників;
• на 100 % мирне врегулювання спірних і конфліктних ситуацій;
• невтручання з боку організації у внутрішню діяльність окремо взятої держави.

Миротворча діяльність

Найважливішим завданням організації є дотримання миру між країнами, що входять в склад. Головним інструментом у досягненні цілей є операції з мирного врегулювання. Основні питання:

• гуманітарна допомога країнам;
• спостережні місії щодо дотримання постійного припинення вогню;
• допомога в дотриманні правопорядку.

Найвідомішою місією є місія з врегулювання конфлікту між Ізраїлем і Палестиною. Причиною конфлікту є спір за територію в районі сектора Газа і річки Йордан. Ефективність таких місій досить спірна і має своїх противників і прихильників. Наприклад, палестино-ізраїльський конфлікт продовжується на сьогоднішній день.

Критика світового співтовариства

Дуже часто Організація Об’єднаних Націй піддається критиці з-за низької ефективності своєї роботи, наявності корупції на міжнародному рівні, упередженого ставлення до країн третього світу, невиправданого фінансування, зафіксованих фактів насильницької діяльності під час операцій з боку миротворців, у тому числі над дітьми, загибелі мирного населення, відсутності реакцій з боку правозахисних організацій. Резонансним скандалом у справі ООН став інцидент, коли військовослужбовці миротворчої місії спеціально спровокували на острові Гаїті епідемію небезпечної інфекційної хвороби, яка забрала життя багатьох тисяч жителів острова. Незважаючи на лист правозахисних організацій чинного секретарю ООН не ухвалила ніяких спроб для локалізації та усунення наслідків епідемії.

Поряд з негативними сторонами організації, є ще й позитивні. Наприклад, гуманітарна допомога країнам, постраждалим від стихійних лих, таких як руйнівні землетруси, повені, засухи та їх наслідки.