Скарга на нотаріуса до суду: поради та судова практика
Зустрітися зі скаргою на нотаріуса не так просто, як з подібними претензіями до чиновникам та іншим особам, чия діяльність носить суспільно значимий характер. Законом передбачено порядок і процедура подачі скарги.
Хто такий нотаріус
Нотаріус – особа, що надає послуги громадянам за певну плату. Закон дозволяє при необхідності покладати обов’язки нотаріуса на посадова особа органів муніципалітету. Їх функції виконують капітани морських суден, головні лікарі лікарень і начальники військових частин.
Ті особи, які не працюють в державних нотаріальних конторах або муніципалітеті, не вважаються представниками органів влади або посадовими особами. Як і адвокати – це спільнота осіб, що виконують специфічні функції, властиві виключно їм. Вони володіють особливим статусом, на сьогодні побудована багаторівнева система страхування діяльності нотаріуса.
Якщо не брати до уваги весь спектр діяльності нотаріату, який є досить великим, громадяни стикаються з ним в основному з двох причин:
- оформлення угод;
- складання заповітів і оформлення спадкових прав;
- вчинення інших дій відповідно до законодавства.
Система контролю
Куди закон дозволяє подати скаргу на нотаріуса? Діяльність цієї людини контролюється нотаріальними палатами та органами міністерства юстиції. Ними періодично проводяться перевірки виконання правил діловодства та норм чинного законодавства. При цьому відомчі перевірки не замінюють ролі суду.
Громадяни, які вважають, що нотаріус або інша особа порушує при виконанні професійних функцій законодавство, мають право скаржитися у суд. Закон не передбачає іншої форми контролю, що дозволяє скасувати його рішення або зобов’язати до здійснення конкретних дій. Скарга на нотаріуса – єдина можливість чогось від нього домогтися при наявності законних підстав, якщо вона спрямована до суду. Суд єдиний орган, невиконання рішень якого призводить до кримінальної відповідальності.
Якщо замість нотаріуса чиновник адміністрації
Закон дозволяє при відсутності в місцевості нотаріуса залучати для виконання його обов’язків одного з чиновників адміністрації. Цими питаннями може займатися глава адміністрації.
Діяльність такого чиновника регулюється спеціальною інструкцією і контролюється місцевими органами юстиції. Заяву при нагоді подається до місцевого управління міністерства юстиції. Якщо його відправлять у місцеву нотаріальну палату, вона нею займатися не буде, а переправить в управління міністерства.
Аналогічним чином йде справа зі скаргами на інших чиновників, що виконують обов’язки нотаріусів: командирів військових частин, капітанів кораблів, головних лікарів медичних організацій.
Побічно це підтверджують зразки скарг в нотаріальну палату на нотаріуса.
Підстави для скарги в суд
Процесуальне законодавство дає два приводи направити таку претензію:
- неправильне вчинення нотаріальної дії;
- відмову вчинити нотаріальну дію.
Заяви подаються в порядку особливого виробництва. Його особливість у відсутності третіх осіб, чиї права порушені діями або відмовою діяти. Наприклад, видати свідоцтво про спадщину єдиному спадкоємцеві.
Законодавство виділяє й іншу масу суперечок, де порушуються права третіх осіб. Тут нормативні акти зобов’язують сторони вирішувати між собою суперечку в порядку позовного провадження. Скарга на дії нотаріуса подається у формі позову. Наприклад, коли один із спадкоємців відмовляють у видачі свідоцтва, оскільки інший вважає, що пропущено строк на прийняття чи є інші причини відмовити в спадкоємстві.
Причина в тому, що дії нотаріуса зачіпають осіб, чиї інтереси протилежні. Між ними суперечка про те, чи має заявник підстава отримати спадщину чи ні. Предмет спору, насамперед, майно або нематеріальні блага, а не законність дій нотаріуса.
В особливому виробництві предмет розгляду як раз таки дії нотаріуса.
Неправомірна поведінка
На нотаріусів поширюється дія етичного кодексу. У документі мораль переведена в правові норми і регулює поведінку нотаріуса, взаємодія з клієнтами.
На дії, пов’язані безпосередньо з порушенням чинного законодавства, треба скаржитися в суд, а не в місцеву нотаріальну палату.
Якщо написати скаргу на нотаріуса до суду з приводу порушень правил кодексу, вона не буде прийнята. Суддя не підміняє собою палату, і скарга буде відхилена.
У той же час, в заяві до суду може порушуватися питання про некоректну поведінку (грубе, зневажливе ставлення, порушення нотаріальної таємниці тощо). Що тоді робить суд?
З’ясувавши, що дії нотаріуса були дійсно незаконними, і є порушення кодексу етики, суддя вирішує питання, що лежать в його компетенції, з приводу інших порушень рекомендує звертатися в палату.
Серйозні порушення служать приводом направити на адресу палати окрему ухвалу для вжиття дисциплінарних заходів. Про вжиті заходи суд повідомляють через місяць. Завдяки дії суду скарга на нотаріуса до нотаріальної палати може і не знадобитися.
Спір про право
Суддя, допустивши до розгляду скаргу на нотаріуса, може з’ясувати, що насправді є суперечка між громадянами. Тоді він припиняє виробництво. Заявнику пояснюють, що має подаватися позов.
До речі, суперечка про право не означає, що другий спадкоємець або друга сторона угоди або інша особа дійсно не визнає повноважень або прав заявника. Питання лише в присутності іншої особи у правовідносинах. Скарга на нотаріуса так і залишається скаргою по своїй суті.
Приклад з практики
Громадянин прийняв спадщину, не звертаючись із заявами до нотаріуса в піврічний період після смерті власника. Після тривалого часу вирішив оформити свої права, нотаріус відмовив.
Залишається два варіанти:
- довести, що нотаріус не прав, і наявних доказів спадкоємцем досить, подавши скаргу;
- встановити факт прийняття спадщини через суд;
- просити суд встановити факт прийняття і визнати права на майно, якщо є інші спадкоємці.
Таким чином подати скаргу на нотаріуса – не завжди правильне рішення.
Підготовка звернення до суду
Всі справи, пов’язані з нотаріусами, розглядаються районними судами. До світових вони не потрапляють з двох причин:
- ціна предмету позову вище 50 тис. руб.;
- особливу виробництво передбачає розгляд у районному суді.
В який суд звертатися? У даному випадку у суду, що обслуговує район знаходження організації. Якщо мова йде про капітана судна, місце знаходження порт приписки.
Строк подання заяви
Заявник має 10 діб, щоб подати скаргу на нотаріуса до суду. Те ж стосується й інших органів або осіб, які виконують його обов’язки. Якщо має місце спір про право, то строк позовної давності за загальним правилом – 3 роки.
Пропущене час не обов’язково глухий кут. Якщо підтвердити, що пропуск пов’язаний з поважними причинами, суд відновить його і прийме справу до провадження. Про що йде мова (хвороба, перебування у тривалому відрядженні, стихійні лиха тощо).
У випадку з 10-денним терміном він відраховується з того дня, як стало відомо про порушення закону. Формально він може бути зовсім і не пропущений, незважаючи на те, що оскаржувана дія скоєно багато днів тому.
Доказами служать конверти з печатками, вихідні номери на листах і т. д. Щоб заява не повернули з суду, треба відразу їх долучити, обґрунтовуючи, що термін не був пропущений.
До речі, скарга на дії нотаріуса до нотаріальної палати не зупиняє термін, відведений на звернення до суду.
Хто має право скаржитися
Заявити про порушення має право особа, чиї права ними були порушені, або його представник.
У спорах про право, на майно, наприклад, сторони у спорі його гадані власники і власник. Нотаріус навіть не залучається в якості третьої особи. Оцінка його дій лише один з елементів процесу.
Як довести порушення
Нотаріус, відмовляючись вчинити яку-небудь дію, наприклад, оформляти свідоцтво про право на спадщину, зобов’язаний видати письмову відмову. Відмови намагається ніхто не давати і доводиться бути наполегливим. Якщо нічого не виходить, можна спробувати написати скаргу в нотаріальну палату.
Формальну відповідь може послужити доказом, що якісь дії мали місце. У заяві можна послатися на те, що роз’яснення нотаріус дав усне.
У суді знадобляться й інші документи, що підтверджують порушення (довіреності, заяви, показання свідків тощо).
У спорах про майно ще проводяться експертизи, спрямовані на з’ясування достовірності заповітів, психічного стану і т. д. Треба зазначити, що лише показань свідків недостатньо. Потрібні документи, які можна оцінити.
Схема скарги
Скарги пишуться за єдиним шаблоном.
- назва органу або суду;
- найменування заявника;
- відомості про посадову особу або нотаріусу, на чиї дії подається скарга;
- виклад обставин;
- опис порушень;
- прохання до суду або органу, в який подається скарга.
Державне мито сплачується в розмірі 300 рублів, як і в інших справах особливого виробництва. Оригінал квитанції обов’язково додається до заяви, інакше суддя відмовиться його розглядати.
Додається перелік документів, що відносяться до скарги, дата, підпис відправника, представнику потрібно мати при собі довіреність. Якщо скаргу направляє він, то копія довіреності обов’язково додається до заяви.
Зразок скарги на нотаріуса можна побачити вище, пропонується два типи документів:
- бланк або схема;
- повноцінна скарга, залишається лише вставити свої дані.
Однак, усі ситуації, незважаючи на схожість, мають свої нюанси, які обов’язково враховуються.
Про що просити суд
Скарга на дії нотаріуса подається у двох варіантах:
- визнати вчинене дія незаконним;
- зобов’язати вчинити дію (запевнити конкретний договір між окремими громадянами).
Якщо є спір, такі вимоги неправильні. Закон, звичайно, дає право формулювати вимоги як завгодно, але їх неправильний вибір призведе до відмови в позові. Другий раз його вже не подати. У позові просять визнати право на майно.
Про що треба пам’ятати
Нотаріуси вважаються одними з найбільш підготовлених юристів. Система підготовки та допуску до посади сувора, і випадкові люди там виявляються рідко. Визнано, що ці люди підходять до своєї роботи ретельно і знайти помилки в їх роботі складно.
Не варто надмірно поспішати з написанням скарги в нотаріальну палату, треба розібратися в тому, як діяти. Дійсно порушується закон або нотаріус все робить правильно.
Звернення в суд або інший орган бажано готувати з допомогою юриста. Він допоможе розібратися, яким шляхом слід іти, як скласти скаргу, які докази знадобляться.
Судова практика накопичила надмірно мало випадків розгляду скарг на нотаріусів. Спори більше виникають з приводу угод, які були посвідчені ними.
Практика свідчить, що зібрати докази проти нотаріусів важко, і в суді проходять лише справи, які мають серйозну доказову базу.