Система адміністративного права: поняття, методи і функції

Про джерела адміністративного права

Під джерелами адміністративного права маються на увазі його конкретні зовнішні форми вираження. Простіше кажучи, це нормативно-правові акти, які містять певні норми, покликані регулювати конкретні суспільні відносини. Вони можуть почати своє існування тільки в результаті появи джерела. Норми права містяться в досить численних, що діють на території РФ, законодавчих і нормативних актах. На сучасному етапі система джерел адміністративного права значно ускладнена. Причиною тому – законодавчі акти, прийняті на рівні суб’єктів РФ і діють лише всередині них, однак не суперечать загальним принципам і стандартам.

Види джерел

Правові джерела не тільки адміністративної, але й багатьох інших галузей прийнято ділити на федеральні і регіональні. Крім цього, Конституція РФ у статті 15 визначає, що загальновизнані у галузі міжнародного права, принципи і норми, а також міжнародні договори Росії є складовою частиною її правової структури. Вони не стоять вище або нижче федеральних джерел, а скоріше виступають на одному рівні. Однак у випадку, якщо в міжнародному договорі, який РФ ратифікувала, вказані інші правила або положення, ніж у внутрішньому законодавстві, то необхідно застосовувати саме їх.

До федеральним джерел адміністративного права відносяться (по ієрархічній драбині):

• Конституція РФ – основний документ країни.
• Федеральні конституційні закони (мають складну процедуру прийняття).
• Закони федерального рівня.
• Постанови ДЕРЖДУМИ і Ради Федерації.
• Укази президента країни.
• Постанови уряду.
• Нормативно-правові акти, які встановлюють статус міністерств, служб і агентств федерального рівня.
• Нормативні акти федеральних органів влади (виконавчої) та міністерств.