Що таке зона відчуження? Трагедія тридцятирічної давності

“Що таке зона відчуження, і що вона з себе представляє?” – питання, безперечно, цікавий. Багато хто помилково вважають, що це страхітливе назва присвоєно лише території, забрудненої радіоактивними відходами в українському місті Прип’ять. Однак поняття застосовується до будь-якому середовищі, що зазнала хімічного, радіоактивного та іншого забруднення. Зона відчуження – це те місце, де сталася катастрофа, з-за якої земля, повітря або вода, через забруднення шкідливими речовинами, стали небезпечними для життя людини.

Безсумнівно, трагедія на Чорнобильській АЕС – яскравий приклад екологічної катастрофи. І, отже, того, що таке зона відчуження. Тому на ній і зупинимося.

Термінова евакуація

27 квітня 1986 року, через добу після аварії на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС, державною комісією було прийнято рішення про “тимчасовий” евакуації громадян в довколишні населені пункти Київської області. Всі жителі покинули місто всього за шість годин – така швидка операція вважалася однією з найбільш успішних в СРСР з точки зору логістики і організації.

Допомогу співгромадянам

Вся Україна дізналася про те, що таке зона відчуження і наскільки вона небезпечна. Щоб надати тимчасове житло постраждалим, уряд звернувся за допомогою до мешканців Київської області. Багато сімей відгукнулися на прохання і поселили всіх, у кого не виявилося даху над головою. Всього через місяць, уряд визначив заходи щодо забезпечення житлом кожної сім’ї із зони відчуження ЧАЕС. Всього було побудовано близько 21 000 квартир, переважно в Києві та Чернігові.

Трагедія для Європи

Чорнобильська трагедія тридцятирічної давнини досі залишається найбільшою техногенною катастрофою в історії людства. Завдяки щільній концентрації радіоактивної хмари і напрямом вітру, наслідки аварії залишили чорний слід на території 17 країн Європи. Високу дозу забруднення радіонуклідами отримала Білорусь, особливо постраждала Гомельська область, що знаходиться поряд з кордоном України.

Нижче наведена таблиця сумарного забруднення радіонуклідами країн Європи від аварії на ЧАЕС.

Небезпечна для здоров’я територія

Чорнобильська зона непридатна для життя з-за довгого терміну напіврозпаду радіоактивних речовин, які осіли в ґрунті. Під терміном напіврозпаду початкового кількості радіо-атомів розуміється його дворазове зменшення (поділ навпіл). Найбільш “живучими” і небезпечними в Чорнобильській зоні є такі радіоактивні речовини:

• стронцій-90 (п/п 29 років) – осідає в кісткової тканини, руйнуючи її структуру;
• цезій-137 (п/п 30 років) – викликає мутації та пошкодження на клітинному рівні, провісник ракових пухлин;
• плутоній-238 (п/п 86 років) – одне з найбільш небезпечних хімічних речовин, які при попаданні в організм призводить до набряку легких і смерті;
• плутоній-239 (п/п 24,5 тис. років) – пригнічує імунну систему, призводить до цирозу печінки.

Виходячи з такої “пекельної суміші”, стає очевидно: жити в Чорнобилі досі небезпечно.

Задаючись питанням про те, що таке зона відчуження в Чорнобилі і наскільки велика її території, не варто забувати головне: дозу хімічної радіації отримав не тільки місто Прип’ять, але і багато довколишні міста і селища, а це значить, що вони теж непридатні для життя людини.

Нижче наведено список зон відчуження Чорнобильської АЕС, зазначений на карті.

Зона відчуження сьогодні

Через кілька років після аварії, мародери винесли все, що знаходилося в будинках мирних жителів, бо від затишних в минулому квартир залишилися тільки стіни і спогади. Магазини і школи перетворилися в руїни, а від колишніх дитячих майданчиків віє страхом і жахом. Чорнобильська трагедія показала приклад, що стане з нашою планетою, якщо всі люди одномоментно зникнуть.

Здається, що в такій місцевості відшукати людини – завдання не з легких. Але це не так. На забрудненій території живуть цілі родини, щоправда, більша частина з них – літні люди. Українська влада не перешкоджають тим, хто захотів повернутися на свою історичну батьківщину, і навіть стали видавати спеціальні перепустки. Жителі забороненої зони отримують гуманітарну допомогу і ведуть господарство: вирощують овочі і утримують худобу. Дивно, але нечисленне населення практично не скаржиться на стан здоров’я.

Крім самоселів (так називають жителів Прип’яті та околиць), у Чорнобилі працюють близько 3 тис. чоловік, які обслуговують зону відчуження. У працівників навіть є адміністрація, яка знаходиться зовсім недалеко від атомної ЧЕС.

Є ще одна категорія людей, яких все частіше можна зустріти в Чорнобилі. Для любителів екстриму уряд надав можливість проведення екскурсій. Чорнобильські туристи – відчайдушні люди, які живуть за принципом “хто не ризикує, той не п’є шампанське”.