Що таке ювенальна юстиція? Закон про ювенальної юстиції
Чому це так важливо?
Закони ювенальної юстиції в Росії викликають серйозну стурбованість у активістів в першу чергу з-за сформованої практики успадкування культури, традицій: вся інформація передається саме через сім’ю, а освітні, виховні установи відіграють вторинну роль. Лише за допомогою спілкування батьків з дітьми можна відтворювати цінності цивілізації, традиції. Мова йде про духовність, взаємної підтримки, общинності, здатності співчувати.
Закони, що дозволяють вилучати дитину з соціальної клітинки, виглядають загрозливими для системи передачі інформації. Основна проблема ювенальної юстиції – відсутність чіткого обмеження можливостей соціальних служб. Якщо б вдалося сформулювати таку систему, при якій під загрозою вилучення дитини були б лише сім’ї, де з дітьми звертаються дійсно погано, суспільство б підтримало ініціативу законотворців. У ситуації, коли майже кожен громадянин відчуває себе під загрозою, відчуває, що може виявитися «без вини винуватим» лише заради задоволення потреб соціальних служб, ініціативи з пропозицією норм ювенальної юстиції сприймаються строго в багнети.
Настільки великий інтерес громадських активістів питання ювенальної юстиції викликають ще й з-за складної соціальної обстановки, що склалася в межах держави. Так вийшло, що в країні в даний час немає єдиної ідеології, яка об’єднувала б переважний відсоток населення. Не вистачає сформульованої державної ідеї, цінностей, сенсу, який чітко ідентифікувався б усіма громадянами держави. Багато в чому це пов’язано з історичними перипетіями минулого століття, розпадом Радянського Союзу. Поступово суспільна самосвідомість відновлюється після того важкого періоду, але фахівці стверджують, що для цього знадобиться ще чимало часу. Разом з тим місце пустує, і громадяни поступово переймають цінності, властиві не своєму народові, а іноземні, характерні для зовсім інших побутових умов, історичних передумов.
Класичні країни ювенальної юстиції – Америка, європейські держави. Рівень життя, методи, особливості суспільного устрою, законні нормативи, сама свідомість правил та їх застосування в межах цих країн істотно відрізняється від Росії, чия специфіка обумовлена граничним положенням між Азією і Європою, об’єднанням особливостей всіх сусідів. У нашій країні, безумовно, далеко не скрізь домінують перейняті з інших країн погляди і думки, але ряд сфер вже показує схожість, багатьох лякає і насторожує. Громадські активісти стверджують, що в останні роки різко збільшився ризик втрати національної ідентичності, специфічних особливостей. В таких умовах ризик порушення сім’ї як головного методу передачі інформації про товариство та правила поведінки стає загрозою федерального рівня.
