Що таке угода з зацікавленістю? Угода з зацікавленістю: зразок

Федеральним законом № 343 були внесені зміни до ФЗ № 208 та № 14. Коригування торкнулися частині положень, що регулюють значні угоди та угоди із зацікавленістю. Змінено були їх кваліфікація, порядок внутрішньокорпоративного узгодження, розкриття відомостей про них. Крім цього, коригування торкнулися способів захисту учасників обороту, правил, по яких оскаржуються великі угоди та угоди з зацікавленістю. Розглянемо нововведення докладно.

Контролююча особа

У відповідності з змінами, внесеними ФЗ № 343, із критеріїв, за яким кваліфікується угода з зацікавленістю для ТОВ, виключена афілійованість. Замість цього терміна введено поняття “контролює особа”. Дане нововведення істотно звузило коло суб’єктів, які можуть бути визнані зацікавленими. Справа в тому, що “афілійованість” – поняття більш широке, ніж “контроль”. Якщо перше передбачає вплив, то друге – здатність визначати рішення про здійснення угоди із зацікавленістю. Можливість виступати в якості контролюючого особи збереглася для членів ради директорів, колегіальної структури управління, одноосібного органу, а також суб’єкта, що має право давати обов’язкові вказівки.

Специфіка нововведення

Аналізуючи поняття “контролює особа”, легко помітити, що воно повністю дублює аналогічний термін, присутній в Законі, що регламентує ринок цінних паперів. Законодавець у даному випадку обрав шлях формалізації критеріїв, не розглядаючи нагляд в якості підстави для підконтрольності. На думку експертів, у правозастосовчій практиці в зв’язку з цим будуть виникати різні труднощі. Варто сказати, що з 2017 р., згідно із законодавством, з метою нормативного регулювання угод із зацікавленістю, муніципалітет, РФ або її суб’єкт не визнаються контролюючими особами.

Підстави

Що таке угода, в якій є заінтересованість? До даної категорії можуть бути віднесені договори, які укладаються особами, визначеними нормами, їх дружинами, дітьми, сестрами/братами (повнорідними та неповнорідними), батьками, усиновителями/усиновленими або підконтрольними їм суб’єктами (організаціями в тому числі) з низкою спеціальних умов. Зокрема, угода, у вчиненні якої є зацікавленість, визнається такою, якщо зазначені особи одночасно виступають в якості учасників іншого правовідносини. При цьому вони можуть бути стороною, вигодонабувачем, посередником, представником. Це далеко не всі критерії, за якими визначається угода з зацікавленістю. Договір буде віднесено до даної категорії і в тому разі, якщо зазначені суб’єкти займають посаду в керуючих органах юрособи, що є посередником, вигодонабувачем, представником при оформленні угоди. Варто сказати, що чинне законодавство не передбачає для учасників юрособи можливість встановлювати в статуті інші критерії. Відповідно, будь-яка інша угода не є угодою з зацікавленістю, навіть якщо вона прописана у установчої документації.

Оцінка майна

Правила визначення грошової вартості матеріальних цінностей також були змінені ФЗ № 343. З січня 2017 р. порядок оцінки не ставиться в залежність від кількості учасників. Основним критерієм виступає публічність або непублічність фірми. В останньому випадку ціна майна, щодо якого укладається угода з зацікавленістю АТ, визначається більшістю голосів у раді директорів. При цьому законодавець встановлює важливе вимога. У цих осіб має бути зацікавленість у вчиненні товариством правочину. Що стосується публічних утворень, то додатково до зазначеного критерію додається обов’язкове відповідність ряду вимог (стаття 83 ФЗ № 208). У статуті допускається встановити необхідність отримання більшої кількості голосів, ніж передбачено в законі.

Нюанси

Якщо число директорів, які не мають зацікавленості, а в публічному освіту – додатково відповідають вимогам, заявленим статтею 83 п. 3 ФЗ № 208, буде недостатнім (складе менше встановленого статутом кворуму), оцінка майна здійснюється одноголосно членами ради. При цьому до уваги може не прийматися голоси вибулих членів. Це допускається в тому випадку, якщо в статуті не передбачається, що оцінка повинна здійснюватися за рішенням зборів, прийнятого за правилами схвалення угод, у яких є зацікавленість.

Винятки

У змінених ФЗ № 14 208 передбачено декілька обставин, за наявності яких договір не може розглядатися як операція з зацікавленістю. Так, наприклад, відповідний режим не застосовується до деяких угод, оформлюваних у рамках звичайної діяльності підприємства. Щоб договір не виступав як угода з зацікавленістю, об’єднання повинно протягом тривалого періоду на подібних умовах вступати в аналогічні правовідносини. Проводячи порівняльний аналіз цього положення та пункту п’ятого статті 83 ФЗ № 208 в попередній редакції, можна помітити важливу особливість. До 2017 р. оформлення таких договорів могло узгоджуватися з радою директорів лише в певних часових межах – до наступного річних зборів. Важливою відмінністю діючої формулювання виступає те, що умови угоди в даний час слід зіставити з усіма аналогічними договорами об’єднання, в укладенні яких відсутня зацікавленість. Ще одна важлива вимога нової редакції. Необхідно, щоб угоди оформлялися неодноразово протягом тривалого терміну.

Схвалення угоди із зацікавленістю

Згоду до укладення договору може бути отримано від ради директорів або зборів акціонерів. Законодавство визначає коло осіб, які можуть звернутися з відповідною вимогою. Це одноосібний орган управління, члени колегіальних виконавчої структури, ради директорів або акціонер, що володіє не менше 1% голосуючих акцій. Якщо угода узгоджується з зацікавленістю для ТОВ, то обертаються частки учасників в сукупності повинні становити не менше 1% від статутного капіталу.

Можливі проблеми

Як відзначають експерти, законодавець, встановлюючи критерії, відповідність яким дозволяє отримати схвалення угоди із зацікавленістю, не визначив строки, в межах яких указані суб’єкти з моменту повідомлення можуть вимагати скликання зборів або ради директорів. Фахівці вказують, що можливі ситуації, коли позитивну відповідь буде отримано вже після оформлення договору. А в деяких випадках рішення про схвалення угоди із зацікавленістю може надійти після виконання її умов.

Загальні правила узгодження

Порядок, згідно з яким приймається рішення про схвалення, розрізняється для публічних об’єднань. Згода може давати загальні збори. У цьому випадку оформляється протокол. Операції з зацікавленістю можуть узгоджуватися і радою директорів. В кожному із зазначених випадків, однак, діє ряд правил. В першу чергу встановлюються вимоги до змісту документа, згідно з яким здійснюється схвалення угоди із зацікавленістю (зразок акта подано в статті). Крім цього, від участі в обговоренні повинні бути відсторонені особи, пов’язані з оформленням договору. Відповідно, їхні голоси не враховуються. Виняток становлять ситуації, передбачені пунктом 4.1 статті 83 ФЗ № 208. Рада директорів має прийняти рішення більшістю, якщо інше не закріплено статутом.

Кваліфіковані вимоги

Можливість їх встановлення передбачається ФЗ № 208. Кваліфіковані вимоги визначаються самою організацією. Вони закріплюються в статуті. При встановленні кваліфікованих вимог має також визначатися кворум для проведення засідань ради директорів, який, у свою чергу, повинен складатися не менше ніж з двох осіб, Якщо кількість суб’єктів, на затвердження яким представлена угода з зацікавленістю (зразок угоди при цьому за змістом не відрізняється від звичайного договору), менша встановленого статутом, вона обговорюється акціонерами.

Збори учасників

Законодавство передбачає декілька випадків, коли акціонерами узгоджується угода з зацікавленістю. До них відносять ситуації:

  • Коли в якості предмета договору або кількох взаємопов’язаних угод виступає майно вартістю (згідно інформації з бухгалтерської документації) 10% та більше від балансової ціни активів на останній звітний календарне число. Встановлення зазначеного мінімального порогу суттєво лібералізує порядок схвалення угод. До затвердження змін ФЗ № 343 узгодження вимагали договори, вартість яких більше 2%.
  • Якщо угода передбачає реалізацію звичайних або привілейованих акцій, які складають більше 2% від раніше розміщених, а також в які можна конвертувати емісійні папери, якщо в статуті не встановлено меншу кількість.
  • При цьому передбачені правила для особливих ситуацій:

  • Якщо при укладенні непублічним об’єднанням договору, що вимагає згоди загальних зборів всі акціонери, які володіють голосуючими акціями, будуть визнані зацікавленими, а хто-небудь з них вимагає схвалення, воно надається більшістю, беруть участь в обговоренні. При цьому право звернутися за твердженням угоди повинно бути закріплено статутом.
  • Якщо при укладенні договору всі акціонери, які володіють голосуючими акціями, визнані зацікавленими, а в здійсненні угоди зацікавлений сторонній суб’єкт, затвердження угоди здійснюється більшістю, беруть участь в обговоренні.
  • Зазначений порядок розглядається як виняток із загальних правил.

    Можливості непублічних об’єднань

    Зазначені товариства підпадають під диспозитивное регулювання. У статуті об’єднання може закріплюватися порядок узгодження, відрізняється від того, який передбачається у законодавстві. В установчому документі також може визначатися, що відповідні норми закону не застосовуються при здійсненні підприємством своєї діяльності. Такі положення непублічного освіти вносяться при його створенні, а також у разі внесення змін до статуту. Відповідне рішення повинно прийматися на загальних зборах одноголосно. Аналогічне правило діє і в разі виключення з установчого документу тих чи інших пунктів. Експерти відзначають, що дана можливість є певною мірою революційним. Застосовуючи правило, акціонери на свій розсуд можуть одноголосно виключити необхідність узгодження угоди із зацікавленістю. Як зазначають фахівці, ця можливість корисна в рамках сімейного бізнесу, а також для економічно залежних господарюючих суб’єктів.

    Узгодження в ТОВ

    У разі формування ради директорів процедура може включатися до його компетенції. Відповідне положення має закріплювати статут. Проте законодавство встановлює ряд винятків. Вони стосуються угод, ціна яких або вартість майна у яких більше 10% балансової вар-сті активів. Остання визначається у відповідності з даними бухгалтерської звітності на останній контрольний період. Рішення про схвалення приймається більшістю незацікавлених директорів. Дане правило діє, якщо статутом не закріплена необхідність більшого числа голосів. Рішення можуть прийняти акціонери також зацікавлені в здійсненні угоди. На ці об’єднання також поширюється принцип диспозитивності. Як і в публічних організаціях, статут ТОВ може закріплювати порядок узгодження, відмінний від встановленого законодавством, або передбачати незастосування відповідних положень.

    Висновки

    Суттєві зміни, які торкнулися угод із зацікавленістю, таким чином, орієнтовані на спрощення порядку погодження незначних по вартості договорів. Разом з цим, акціонерів і раді директорів надаються в даний час широкі можливості. Зокрема, вони вільно на власний розсуд можуть встановлювати порядок узгодження, виключати необхідність схвалення угод із зацікавленістю. Як відзначають експерти, в цілому нормативне регулювання може суттєво полегшити діяльність холдингів. Чинні положення закону позбавляють групи компаній від необхідності отримувати згоду при укладенні договорів з участю дочірніх фірм. В тих об’єднаннях, в яких присутні акціонери (учасники) з різними, нерідко суперечать один одному інтересами, де одноголосного рішення досягти не представляється можливим, процедура схвалення не стала комфортніше. В першу чергу проблему створює невизначеність підстав та строків для пред’явлення вимоги уповноваженими суб’єктами.

    Визнання недійсності

    Для операцій, що здійснюються з зацікавленістю, оспорювання регулюється правилами статті 174 ЦК (п. 2). Порушення провадження здійснюється за позовом об’єднання або його акціонерів, у володінні яких знаходиться в загальній складності не менше 1% від голосуючих акцій. Зазначені вимоги передбачені для АТ. Що стосується юросіб з обмеженою відповідальністю, то подати позов можуть суб’єкти, які володіють не менш ніж 1% від загальної кількості голосів всіх учасників. Варто відзначити, що нові положення ФЗ № 14 і № 208 не пов’язують можливість членів ради та акціонерів оскаржити угоду з зацікавленістю з фактом пред’явлення ними вимоги про проведення засідання для її узгодження. Ця обставина, на думку ряду експертів, спричиняє істотну невизначеність для об’єднань. Вона виражається в першу чергу в можливості відстроченого оспорювання договорів.

    Правила статті 174

    Як вказує норма, угода, яка укладена органом, що діє від імені юридичної особи без довіреності, в збиток його інтересам, може визнаватися недійсним судом. Позов приймається до розгляду, якщо інший учасник відносин знав, чи йому могло бути відомо про явну шкоду для компанії або мали місце фактори, які свідчили про змову або інших спільних діях винного і другої сторони. У статті 84 ФЗ № 208 (п. 1), а також ст. 45 ФЗ № 14 (п. 6) можна визнати недійсність угоди, якщо вона була укладена на шкоду інтересам підприємства та доведено, що контрагент повинен був знати чи знав, що вона є для компанії договором, в якому присутня зацікавленість, або про те, що на її вчинення відсутня згода. Разом з цим остання обставина сама по собі не може розглядатися судом як підстава для оскарження. Варто відзначити також відмінність між угодами з зацікавленістю і великими угодами. При оспорюванні останніх суб’єктам немає необхідності доводити заподіяння шкоди (заподіяння збитків, настання інших несприятливих наслідків від укладення договору). Щоб визнати недійсність угоди з зацікавленістю, вимагається підтвердження шкоди, завданих інтересам економічного суб’єкта.

    Умови

    Законодавство передбачає наявність шкоди, заподіяної інтересам суспільства при укладенні угоди, при дотриманні ряду вимог. Ними є:

  • Відсутність згоди на вчинення чи наступне схвалення спірної угоди.
  • Суб’єкту, який звернувся з позовом, не була надана інформація, що відноситься до договору, на його вимогу. Мова, зокрема, йде про створення перешкод для доступу до документів та інших матеріалів, засвідчує, що угода не завдає шкоди підприємству, укладено на умовах, які суттєво не відрізняються від діючих на ринку та ін
  • Якщо угода з зацікавленістю була укладена при відсутності схвалення на вчинення, акціонери, у володінні яких знаходиться не менше 1% паперів, або член ради можуть звернутися до об’єднання з вимогою надати відомості, що відносяться до неї. Дані повинні бути отримані у строк, що не перевищує 20-ти дн. з моменту прийняття відповідної заяви. Встановлюючи це правило, законодавець прагнув забезпечити захист зазначених осіб. Однак, як вважають експерти, воно може спровокувати істотну нестабільність в господарських відносинах. Реалізація цього правила може розглядатися в якості підстави потенційної можливості вимагати схвалення на вже укладений договір. На думку юристів, доцільно застосувати правила процедури подальшого погодження для того, щоб виключити негативні наслідки. Презумпція шкоди покликана стимулювати об’єднання в особі його управнених органів на належне виконання обов’язків, які були покладені на них статутом, щодо своєчасного надання повної та достовірної інформації про угоди, у яких є зацікавленість.