Що таке товариство на вірі? Права вкладника товариства на вірі

Віктор Кузьмін

1 minute

Товариство на вірі являє собою об’єднання зі специфічним суб’єктним складом. Дане співтовариство формується для отримання прибутку. Воно може здійснювати будь-яку законну підприємницьку діяльність. Деякі її види вимагають ліцензування. Далі розглянемо, що собою представляє товариство на вірі.

Характеристика

Члени такого товариства здійснюють підприємницьку діяльність від імені своєї організації і мають певні майнові зобов’язання. Разом з ними до складу входять один або декілька вкладників – командитистів. Вони несуть ризик витрат, які пов’язані з діяльністю товариства, у межах розмірів їх вкладів. Ці учасники товариства на вірі не здійснюють підприємницьку діяльність від імені об’єднання.

Специфіка

Особа може вступити тільки в одне товариство на вірі. Повне товариство має інший суб’єктний склад. Це основна ознака, за якою відрізняються два зазначених об’єднання. Так, повний член спільноти на вірі не може вступити в повне товариство, так само як і навпаки. В якості основного документа, на підставі якого здійснюється формування та ведення діяльності об’єднання, виступає Цивільний кодекс. До його прийняття товариство на вірі реєструвалося підприємство без утворення юрособи. Такі спільноти могли існувати до 1 липня 1995 року.

Фірмова назва

Воно повинно містити імена всіх членів і словосполучення “товариство на вірі” (“командитне товариство”, або ім’я не менш чим одного члена з додаванням цих термінів або слів “і компанія”. У фірмову назву об’єднання може входити найменування (ім’я) вкладника. У цьому випадку він стає повним товаришем.

Кількість членів

Їх повинно бути більше двох. В якості повних учасників можуть виступати тільки комерційні організації і (або) індивідуальні підприємці. Вони ведуть від імені компанії комерційну діяльність. Максимальний і мінімальний розміри капіталу не обумовлені. Це пов’язано з характером зобов’язань, які встановлює товариство на вірі. Відповідальність членів стосується їхнього особистого майна.

Органи управління

Регулювання діяльності підприємства здійснюється повними товаришами. Можуть бути передбачені ситуації, коли ті чи інші рішення приймаються більшістю голосів. Установчий договір товариства на вірі визначає порядок голосування в таких випадках. Як правило, якщо угодою не передбачається інше, у кожного члена є тільки один голос. Договір товариства на вірі передбачає можливість для кожного члена, що несе майнові обов’язки, незалежно від того, має він повноваження на ведення справ об’єднання чи ні, ознайомитися з документацією співтовариства. Відмова в цьому праві або обмеження в його реалізації, в тому числі за угодою членів компанії, вважаються нікчемними.

Порядок ведення справ

У кожного повного товариша є можливість діяти від імені підприємства. Угодою може бути встановлено також спільне ведення справ або доручення цього конкретним членам спільноти. У першому випадку при здійсненні будь-якої угоди необхідна згода всіх інших осіб, що входять до складу об’єднання. В разі надання повноважень щодо ведення справ окремим учасникам інші члени повинні мати доручення від них на здійснення підприємницької діяльності від імені товариства.

Відносини з третіми особами

В їх рамках товариство не може посилатися на певні положення, що входять в установчий договір. Зокрема, мова йде про тих, які обмежують повноваження членів компанії. Винятками будуть вважатися випадки, коли об’єднання доведе, що треті особи знали або повинні були знати наперед про те, що у даного суб’єкта відсутні повноваження діяти від імені спільноти.

Товариство на вірі: характеристика обов’язків

Члени співтовариства повинні:

Вносити частки у розмірах, в порядку, в строки та у складі, які передбачені законом і статутними документами.
Брати участь у діяльності компанії у відповідності з умовами угоди.
Утримуватися від вчинення правочинів у своїх інтересах (чи третіх осіб) і від себе особисто, однорідних з тими, які укладаються підприємством, без згоди інших його членів.
Не оприлюднити конфіденційну інформацію щодо діяльності об’єднання.

Товариші, не є повними, повинні вносити частку до складеного капіталу. Дана дія засвідчується видаваними їм свідоцтва.

Можливості сторін

Повні товариші можуть:

Отримувати інформацію про діяльність компанії, знайомитися з бухгалтерськими журналами та іншою документацією у порядку, встановленому в угоді.
Брати участь у веденні справ підприємства.
Вийти зі складу співтовариства в будь-який час, незалежно від згоди інших членів.
Брати участь в розподілі доходів.
Отримати частину майна компанії, яке залишилося після розрахунку за кредитними зобов’язаннями, або її вартості при ліквідації.

Права вкладника товариства на вірі:

Отримувати частину доходів компанії, відповідно до його частки у складеному капіталі.
Ознайомлюватись з річним звітом та балансом підприємства.
Передавати свою частку або її частину іншому члену компанії з аналогічним статусом або третій особі. В цьому випадку його членство в підприємстві завершується.
Вийти з товариства після закінчення фінансового року і отримувати власний внесок у встановленому угодою порядку.

Порядок розподілу прибутку і витрат

Витрати й доходи розподіляються між учасниками товариства на вірі пропорційно наявним у них часток у капіталі. В угоді можуть бути встановлені й інші умови і порядок. Не допускається усунення якого-небудь члена від розподілу витрат і прибутку. У ряді випадків компанія може нести збитки. Якщо внаслідок них вартість чистих активів спільноти знизиться і стане менше складеного капіталу, то отриманий прибуток між учасниками не розподіляється протягом певного періоду. Ця міра діє до того моменту, поки вартість активів не перевищить обсяг складеного капіталу.

Особливості виконання обов’язків

Деякі повні товариші можуть бути засновниками. Якщо ж вони такими не є, то відповідають нарівні з іншими особами. При цьому їм ставляться зобов’язання, які виникли і до їх вступу в компанію. Підприємство несе відповідальність всім наявним у нього майном. У деяких випадках його буває недостатньо. У таких ситуаціях кредитор має право пред’явити вимоги до будь-якого повного члена або до всіх одночасно про виконання зобов’язань. При вибутті діє певний строк, протягом якого особа вважається обтяженим. Так, повний товариш, який вийшов зі складу співтовариства, відповідає за зобов’язаннями, які виникли до цієї події протягом двох років з моменту затвердження звіту за досконалої діяльності за рік, в якому він припинив членство.

Документація

В якості основного документа виступає установчий договір. Він підписується всіма особами – членами об’єднання. Установчий договір повинен містити наступну інформацію:

Місцерозташування співтовариства.
Найменування компанії.
Відомості про склад та розмір складеного капіталу.
Про сукупній величині часток, які вносяться вкладниками.
Наслідки для членів об’єднання при порушенні зобов’язань.
Про порядок, терміни, склад, розмірі внесення вкладів.

За умовами угоди сторони зобов’язуються сформувати юридична особа, встановлюють порядок, згідно з яким буде здійснюватися їх спільна діяльність по створенню компанії. Також у договорі визначаються умови передачі сторонами їх майна товариства, порядок розподілу витрат і доходів, ведення справ, припинення членства.

Порядок перетворення

Законом встановлені певні форми підприємства, які може приймати товариство на вірі. Зокрема, об’єднання може бути перетворено в:

Акціонерне товариство.
Повне товариство.
ТОВ.

В якості підстави для здійснення перетворення виступає угода членів. Ці дії виконуються у порядку, визначеному у законодавстві.

Особливості підприємства

Слід зазначити, що господарське товариство на вірі являє собою одну з найбільш рідкісних форм ведення бізнесу на території Росії. Це обумовлено тим, що для створення такого роду підприємства і ведення комерційної діяльності на встановлених в угоді умовах повинна бути дуже висока ступінь довіри між усіма сторонами даних відносин. Тут треба сказати, що за кордоном такі форми ведення бізнесу розвинені набагато краще. Там товариство на вірі або аналогічні форми об’єднань більш широко поширені. По всій видимості, на Заході, внаслідок тривалості ринкових відносин, сторони навчилися більш сумлінно підходити до виконання своїх обов’язків, довіряти партнерам.

Ліквідація

У ст. 61, п. 2, перераховані підстави, у відповідності з якими здійснюється припинення діяльності об’єднання. Зокрема, ліквідація можлива за:

Рішення учасників або уповноваженого органу. Ліквідація може бути обумовлена закінченням строку, на який створено товариство на вірі. А також досягненням мети, заради якої воно сформоване.
За судовим рішенням. Така ліквідація здійснюється в разі допущення підприємством грубого порушення законодавства, якщо воно носить непереборний характер, при здійсненні діяльності без необхідної для цього ліцензії та в інших випадках.

Припинення існування товариства може бути пов’язане також з його банкрутством.

Висновок

Товариство на вірі – це споконвіку російське найменування даної форми ведення бізнесу. В історії країни у свій час такі підприємства були досить поширеним явищем. Проте з плином часу, під впливом різних факторів подібна форма ведення бізнесу відійшла на другий план. Командитне товариство – це міжнародне найменування таких спільнот. Як було сказано вище, за кордоном такі об’єднання можна зустріти досить часто. По суті, товариство на вірі вважається різновидом повного. У цій формі підприємства допускається оборот капіталу різних його членів.

Зокрема, мається на увазі майно повних товаришів і сторонніх осіб. Регулювання діяльності здійснюється відповідно до законодавства. При цьому для товариства на вірі використовуються положення по повному товариству. Даний порядок та умови управління діяльністю таких об’єднань не суперечать специфічного змісту правил. У якості єдиного установчого документа виступає договір. У законодавстві присутні імперативні норми, що встановлюють обов’язкове створення складеного капіталу. При цьому в нормативних актах, що регулюють це питання, не передбачені вимоги щодо його мінімального розміру, а також співвідношенням часток для учасників – вкладників і товаришів.