Що таке поріг рентабельності підприємства? Що він показує?

Точка беззбитковості може відображати мінімальну кількість продукції, яку повинно бути виготовлено, щоб підприємство змогло покрити всі свої витрати і вийти в нуль. А ще цей показник може бути представлений в грошовому вираженні. У цьому разі точка беззбитковості називається порогом рентабельності.

Сутність терміна

Іноді називають поріг рентабельності граничною виручкою. Застосовується ця назва лише в тих ситуація, коли показник розраховується на основі маржинального коефіцієнта і показує розмір доходу, який необхідний підприємству для покриття усіх своїх витрат, що виникли в процесі виробництва і реалізації продукції.

Також поріг рентабельності показує ціну, при якій реалізація товарів здатна покрити всі витрати. Існує кілька способів такого розрахунку.

Складові порога рентабельності

Для того щоб зробити розрахунок показника, необхідно спочатку обчислити ряд інших індикаторів. Спочатку слід визначити розмір і коефіцієнт маржинального доха. Також треба знайти окремо обсяг постійних витрат і змінних витрат, а також їх загальну суму.

Крім цих показників, в розрахунку порога рентабельності беруть участь такі індикатори, як побічна продукції в грошовому виразі і загальний обсяг реалізованої основної продукції в натуральних величинах.

Побічна і основна продукція

Побічна і основна продукції дуже тісно пов’язані. Перша може виникати під час виробництва другий. Ці два види продукції разом складають виручку підприємства. Їх розрахунок проводиться таким чином:

• ПО (ПП) = Ц * К, де

ПО – основна продукція;

ПП – побічна продукція;

Ц – ціна на основну / побічну продукцію;

К – обсяг реалізації основної / побічної продукції.

Прикладом основної продукції може виступати пшениця. В ході всіх процесів, пов’язаних з її посівом та збиранням врожаю, на полі залишаються відходи – сіно. Воно виступає побічною продукцією і може бути продано за певну ціну. Сума доходу, отримана від реалізації сіна, називається виручкою від реалізації побічної продукції або ж побічною продукцією в грошовому вираженні. Гроші, отримані від продажу пшениці, називаються основним доходом підприємства.

Постійні і змінні витрати

До постійних витрат прийнято відносити всі витрати, розмір яких не залежить від обсягів виробництва. Це заробітна плата управлінського персоналу, амортизаційні відрахування та ін

При розрахунку порога рентабельності також необхідний такий показник, як змінні витрати. На відміну від постійних витрат, змінні залежать від обсягу випущеної продукції. До них належать: заробітна плата праці виробничого персоналу підприємства, сировина, електроенергія і т. д. Також існують такі поняття, як прості змінні витрати, змінні витрати 1, змінні витрати 2 і змінні витрати 3.

Прості змінні витрати не включають в себе заробітну плату, плату за землю та за використання оборотного капіталу. Вони складаються з вартості сировини, послуг, наданих сторонніми фірмами, а також із вартості паливно-мастильних матеріалів.

Змінні витрати 1 розраховуються як сума простих змінних витрат і витрат на використання капіталу. Змінні витрати 2 – це сума змінних витрат 1 і витрат на оплату праці. А змінними витратами 3, які називаються загальними змінними витратами, виступає сума змінних витрат 2 і витрат на оплату оренди землі.

Маржинальний дохід і його коефіцієнт

Маржинальним (граничним) доходом вважається частина виручки, що залишається після вирахування змінних витрат. Як і витрати, граничний дохід ділиться на чотири типи:

Маржинальний дохід – різниця між виручкою і простими змінними витратами;

Маржинальний дохід 1 – різниця між простим маржинальним доходом і витратами на використання оборотного капіталу;

Маржинальний дохід 2 – різниця між маржинальним доходом 1 і витратами на оплату праці;

Маржинальний дохід 3 – різниця між маржинальним доходом 2 і витратами на оренду землі.

Відношення суми граничного доходу до виручки називається коефіцієнтом маржинального доходу. Цей індекс є дуже популярним в аналізі собівартості. На значення коефіцієнта можуть впливати багато факторів. Найбільш поширеними причинами зміни коефіцієнта маржинального виручки виступають наступні:

Коливання ціни реалізації продукції.

Нестабільна ціна на сировину.

Коливання середніх змінних витрат (розраховуються як відношення загальних змінних витрат до кількості виробленої продукції).

Зміна структури збуту продукції (початок реалізації більш або менш ліквідних товарів).

Розрахунок порога рентабельності

Після того, як стала відомою методика розрахунку всіх складових елементів порогу, можна приступити до самої процедури. Обчислення полягає в тому, щоб визначити поріг рентабельності як виручку від реалізації.

• ПР = ОІ / КМД, де

ПР – поріг рентабельності;

ОІ – загальна сума всіх витрат (змінні витрати 3 + постійні витрати);

КМД – коефіцієнт маржинального доходу.

Значення, отримане в цьому розрахунку, показує, який мінімальний розмір виручки повинен бути зароблений підприємством, щоб вона змогла покрити всі свої витрати.

Різниця між виручкою і порогом рентабельності показує фінансовий результат економічного суб’єкта. У тому випадку, коли отриманий підприємством дохід менше, ніж розмір граничної виручки, компанія буде нести збитки. Перевищення виручки від реалізації над порогом рентабельності означає, що фірма одержує прибуток.

Інші види розрахунку

Існують і інші методики обчислення порогу рентабельності. Один з популярних способів розрахунку порога рентабельності полягає у визначенні граничної ціни. Цей метод часто використовується німецькими власниками сімейних фермерських підприємств.

• ПР = (ОІ – ПП) / К, де

ПР – поріг рентабельності;

ОІ – загальні витрати;

ПП – побічна продукція в грошовому вираженні;

К – кількість виробленої продукції.

Існує і другий спосіб розрахунку порога рентабельності.

• ПР = Ц – (П / К), де

ПР – поріг рентабельності;

Ц – ціна на продукцію;

П – прибуток;

К – кількість реалізованої продукції.

Частина формули «П / К» показує, наскільки максимально можна зменшити (збільшити у випадку збитку) ціну, щоб компанія змогла покрити всі витрати, реалізувавши товари.

Поріг виробництва

Поріг виробництва – це показник, який відображає ціну реалізації якої дасть можливість покрити виробничі змінні витрати. Так як змінні витрати діляться на чотири типи, порогів виробництва теж може бути чотири.

• ПП = (ПІ – Побіди.П.) / До, де

ПП – поріг виробництва;

ПІ – змінні витрати;

Побіди. П. – побічна продукція в грошовому вираженні;

К – кількість продукції.

З допомогою цієї формули можна розрахувати ціну, яка дає можливість покрити змінні витрати.

• ПП 1 = (ПІ 1 – Побіди. П.) / К, де

ПП 1 – поріг виробництва 1;

ПІ 1 – змінні витрати 1;

Побіди. П. – побічна продукція в грошовому вираженні;

К – кількість продукції.

Якщо компанія буде реалізовувати свої товари за ціною, розрахованою за формулою порогу виробництва 1, то вона зможе покрити прості змінні витрати і витрати на користування оборотним капіталом.

• ПП 2 = (ПІ 2 – Побіди. П.) / К, де

ПП 2 – поріг виробництва 2;

ПІ 2 – змінні витрати 2;

Побіди. П. – побічна продукція в грошовому вираженні;

К – кількість продукції.

При реалізації за ціною, розрахованою за формулою порогу виробництва 2, фірма здатна покрити свої змінні витрати 1, а також витрати на заробітну плату.

• ПП 3 = (ПІ 3 – Побіди. П.) / К, де

ПП 3 – поріг виробництва 3;

ПІ 3 – змінні витрати 3;

Побіди. П. – побічна продукція в грошовому вираженні;

К – кількість продукції.

Остання формула показує, якою повинна бути мінімальна ціна на продукції підприємства, щоб воно могло покрити всі свої змінні витрати.

Таким чином, поріг рентабельності – це показник, що характеризує мінімальну ціну або мінімальну виручку компанії, яка дозволяє покрити всі витрати.