Що таке інтеграція? Міжнародна економічна інтеграція

Віктор Кузьмін
1 minute

В інформаційних стрічках або новинних передачах часто можна почути слово «інтеграція», як правило, в контексті будь-якого економічного або політичного події або ситуації. Воно досить щільно увійшло в наш лексикон, але при цьому його значення зрозуміло не всім. Ця стаття допоможе відповісти на питання про те, що таке інтеграція. Крім того, ви зможете заповнити прогалини в знаннях і краще розуміти, що відбувається на політико-економічному олімпі.

Що таке інтеграція?

Латинське слово «інтеграція» означає процес об’єднання різних частин в єдине ціле. При цьому в залежності від контексту застосування цього терміна визначення уточнюється і доповнюється. В економічному контексті інтеграцією називається процес активного зближення, злиття і взаємного пристосування національних господарських систем. Вони схильні до саморегулювання і саморозвитку на основі узгоджених між державами політичних і економічних домовленостей.

Міжнародний рівень

Міжнародна економічна інтеграція полягає в низці критеріїв, які в результаті визначають її сутність:

  • Вона імовірна лише між країнами, які близькі один одному по соціальному та ідеологічному устрою, мають політичну сумісність систем і порівнянність за рівнем економічного розвитку.
  • Міжнародна економічна інтеграція ефективна і тим більш успішною лише на однаково високому рівні розвитку продуктивних сил, тобто можлива між розвиненими країнами.
  • Має власну внутрішню логічну послідовність проведених заходів, так як різні компоненти інтеграції мають тісний взаємозв’язок і взаємозумовленість.
  • Вона керується і спрямовується на найвищому рівні – міждержавному та міжурядовому.

Європейський варіант

Європейська інтеграція має досить тривалу історію, де вже протягом кількох десятиліть здійснюється пошук оптимального шляху розвитку і формування єдиної Європи. Поки він до цих пір не знайдений, оскільки країни, що намагаються об’єднатися, мають дуже неоднорідні процеси, що і ускладнює інтеграцію. Розглянемо, що таке інтеграція по-європейськи.

Найбільш тривала, з великим розмахом і з глобальними процесами інтеграція почалася в Західній Європі ще у 1958 році. Утворення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) започаткувало створення Європейського Союзу (ЄС), метою якого було формування єдиного економічного, фінансового ринку. А в 2002 році європейська інтеграція продовжилася створенням єдиної союзної валюти, що призвело до більш складної ступені інтеграції політичної.

Ознаки інтеграції

Існує ряд ознак, за якими можна класифікувати відбуваються в країні зміни як передумови інтеграції або безпосереднє початок цього процесу:

  • Взаємне переплетення та проникнення в інші сфери виробничих процесів.
  • Глибокі зміни економічної структури в країнах, що беруть участь в інтеграції.
  • Необхідне цілеспрямоване управління процесами злиття.
  • Поява у зв’язку з цим чинником різних структур на міждержавному рівні.

    • Форми інтеграції

    Форми (або етапи) інтеграції мають кілька рівнів. В першу чергу, як правило, формується ринок вільної торгівлі, спрямований на поступове зниження і подальша відмова від митних зборів і платежів між країнами-учасницями в частині взаємної торгівлі різними товарами. Другим етапом стає створення митного союзу, який передбачає взаємні безмитні торгові відносини і єдиний зовнішньоторговельний тариф при взаємовідносинах з країнами, не об’єднаними інтеграцією.

    Третій етап – це створення єдиного ринку. Це означає вільний товарообіг і виробничі процеси усередині інтеграційних країн, а також створення централізованого органу управління. Мета – єдиний ринок як одна держава, де існує вільне і безперешкодне переміщення товарів, послуг, робочої сили і капіталу. На четвертому етапі створюється економічний союз, потім – валютний. Проводиться єдина політика щодо економіки, фінансів, валюти учасників інтеграції, а також громадянства.

    Умови інтеграції

    Існує ряд умов, при яких інтеграція може бути не тільки можливою, але і успішною:

    • Економіка країн об’єднуються повинна знаходитися на приблизно однаковому рівні.
    • Всі країни об’єднання повинні перебувати на стадії росту: економічного, політичного, культурного і так далі.
    • Необхідно прийняття політичних рішень на рівні урядів країн.
    • Бажано близьке територіальне розташування держав, спільні кордони.
    • Необхідно визначитися з державою-лідером в об’єднанні.

    Розвиток

    Існує ряд факторів, що впливають на розвиток і прискорення проходження інтеграційних процесів. До них можна віднести:

    • відкритість і прозорість національних економік країн, що прагнуть до інтеграції;
    • поділ праці на міжнародному рівні;
    • динамічний розвиток світової інфраструктури і ринку;
    • вихід виробництва за межі своєї країни та його оптимізація на світовому рівні;
    • посилення і перерозподіл фінансових потоків;
    • міграційні потоки робочої сили;
    • міжнародне розвиток науково-технічного сектору;
    • створення і розвиток міжнародних систем управлінням транспорту, зв’язку та інформації.

    Всі перераховані вище фактори стимулюють етапи злиття і сприяють переходу об’єднання на принципово новий рівень якості. Інтеграція та розвиток разом посилюють конкуренцію, призводять до збільшення масштабів, прогресування спеціалізації і кооперації виробництва, які, в свою чергу, сприяють економічному піднесенню.

    Плюси і мінуси

    Незважаючи на те, що проведення інтеграційних процесів несе в собі масу позитивних факторів для національних економік об’єднуються країн-учасниць, тут існують і негативні моменти. Найпоширеніші проблеми інтеграції наступні:

  • Процеси зближення і злиття стримуються через неповного і слабкого доповнення економік країн-учасників.
  • Інфраструктура розвивається неоднорідне.
  • Існує розходження в економічних рівнях і, відповідно, у можливостях подальшого розвитку.
  • Можлива нестабільність політичної системи хоча б в одній країні-учасниці.

    • Стикаючись з подібними перешкодами на інтеграційному шляху, країни затягують процеси об’єднання на довгі роки, що не може позитивно позначатися на їх економіці і призводить до негативних наслідків. Що таке інтеграція для країн з менш розвиненим економічним сектором? Вона призводить до відтоку різних ресурсів та їх перерозподілу в бік більш стійких учасників коаліції. Крім цього, нарощування виробництва в рамках інтеграційного об’єднання несе в собі відкладений ефект втрат від збільшення масштабів. Існує ризик змови між країнами-учасницями на певний сегмент ринку товарів, що, безсумнівно, приведе до збільшення цін на них.

    До переваг інтеграційних процесів можна віднести збільшення розмірів ринку для вільної торгівлі, що, в свою чергу, призводить до конкурентної боротьби між країнами. Це дає поштовх для забезпечення найкращих умов для торгівлі, внаслідок чого відбувається поліпшення інфраструктури і також активно поширюються новітні світові технології.

    Приклади інтеграції

    Їх у світі досить багато. Наведемо приклад найбільших, відомих і успішних об’єднань:

  • Європейський союз – найбільший приклад міжнародної економічної інтеграції, що нараховує на початок 2016 року 28 держав і ще кілька країн-кандидатів. В рамках Євросоюзу функціонує спільний ринок, який був створений завдяки стандартизації системи законів. Введена єдина валюта – євро, що об’єднує країни-члени ЄС, але ще поки не всю єврозону. Створені та функціонують органи управління: загальний суд, рахункова палата, комісія, банк, парламент, який переобирається громадянами ЄС кожні 5 років. Представництва ЄС та дипломатичні місії відкриті і діють у багатьох країнах світу. Оскільки Європейський Союз має статус суб’єкта міжнародного публічного права, звідси випливають її повноваження на участь при укладенні міжнародних договорів і в міжнародних відносинах.
  • НАФТА або Північноамериканська угода про вільну торгівлю, підписану між США, Мексикою і Канадою, яка набрала чинності з 1994 року.
  • Найбільше об’єднання АТЕС – Азіатсько-Тихоокеанське економічне співробітництво, що почалося в 1989 році з ініціативи урядів Нової Зеландії та Австралії. На сьогоднішній день в АТЕС входить 21 держава, в тому числі і Росія, яка стала членом цього об’єднання в 1998 році.
  • МЕРКОСУР, створений у 1991 році як спільний ринок між країнами Південної Америки. На сьогоднішній день в організацію входять Аргентина, Бразилія, Уругвай, Венесуела. Парагвай входив в МЕРКОСУР до червня 2012, після чого членство було припинено.
  • САДК або Співтовариство розвитку півдня Африки – створений у 1992 році економічний союз країн Півдня Африки. Спочатку в нього увійшли 11 держав, на даний момент об’єднання нараховує 15 країн-учасників. За заявою глави Центробанку ПАР, однією з найрозвиненіших країн континенту, вже у 2016 році в САДК може з’явитися нова єдина валюта.
  • ЗАЕВС, або Західноафриканський економічний і валютний союз – створений в 1994 році торгово-економічний союз країн Західної Африки. На сьогоднішній день налічує 8 держав. Об’єднання має власну валюту – франк Африканського фінансового співтовариства.