Що таке дохід? Розрахунок доходу зарахований

Розрахунок ЕНВД

Розрахунок зарахований доходу ведеться по особливій формулі. Вона складається з чотирьох основних компонентів. Це базова прибутковість, так званий “фізичний показник”, а також два коригувальних коефіцієнта – основний та інфляційний. Цифри по кожному з компонентів множаться між собою – так виходить сума зарахований доходу. В свою чергу як такої ЕНВД, що підлягає сплаті у ФНС, – це 15% від неї, помножені на 3 (так як податок обчислюється щоквартально).

Величина кожного з компонентів формули визначається державою і залежить, головним чином, від виду діяльності і тих ресурсів, які приносять підприємцю прибуток. Базою для обчислення фізичного показника може бути персонал, що надає послуги. Або ж, наприклад, торгова площа, на якій ведуться продажі. Базова прибутковість у першому випадку – це 7500 руб. (в розрахунку на одного фахівця), у другому – 1800 руб. (на 1 кв. м. площі приміщення) в місяць.

Хитросплетіння “баз”

Таким чином, компоненти “формули”, за якою обчислюється поставлений дохід платника податків – величини, підрахувати які не так-то просто без знання вихідних даних. Для різних галузей принципи підрахунку податку дуже специфічні. Спробуємо, однак, розрахувати розмір зарахований доходу для найбільшого сегмента російського бізнесу – роздрібної торгівлі.

Насамперед, відзначимо, що навіть в рамках рітейлу – здавалося б, настільки однакової сфери бізнесу, фізичні показники можуть бути різними.

Якщо торгівля ведеться через магазини, в яких є торговельні зали, а також ті, площа яких – понад 5 кв. м., то показник, про який йде мова, обчислюється, виходячи з 1 кв. м. території., помноженого на 1800 руб.

Якщо продаж здійснюється через приміщення без торгового залу, але його площа – менше 5 кв. м., то тоді ставка зарахований доходу буде залежати від фіксованої величини фізичного показника, що дорівнює 9 тис. руб.

При розвізної або розносній торгівлі – 4500 руб. з одного продавця. Аналогічна сума – при використанні вендінгових автоматів (з кожної машини).

Ще одна складність – основний коригуючий коефіцієнт для рітейлу незалежно від типу торгової точки визначається муніципальним органом влади того міста, де ведеться бізнес. Інфляційний, у свою чергу, один і той же для всіх сегментів бізнесу – в 2014 році він дорівнює 1,672.

Отже, обчислюємо ЕНВД. Припустимо, що ПІДПРИЄМЕЦЬ Сидоров В. Р. веде торгівлю китайським чаєм з лотків, розставлених в різних точках торгово-розважального центру. Всього – 5 пунктів. За кожним з них – один продавець. У цьому випадку фізичний показник буде обчислюватися так: 4500 помножити на 4. Тобто, 18 000. Коригуючий коефіцієнт візьмемо той, що встановлений, наприклад, в Самарі. У цьому місті він дорівнює 0,5. Інфляційний параметр, що застосовується по всій країні, нам вже відомий.

Отже, величина зарахований доходу для бізнесу Сидорова – це 18000 помножити на 0,5 і на 1,672. Тобто, виходить 15 048 рублів.

Далі, беремо від цієї суми 15%. Це 2257 руб. 20 коп. Можна округлити до 2257. Множимо на 3, виходить 6771. Це і є ЕНВД, який до 25 числа після закінчення кварталу ПІДПРИЄМЕЦЬ Сидоров повинен буде сплатити у ФНС.

Варто, однак, скасувати, що в деяких регіонах країни основний коефіцієнт може становити не 0,5, а 1. Це означає, що ЕНВД вийде рівно вдвічі більше, ніж у Самарі.

Наскільки вигідний режим щодо сплати зарахований податку? Якщо порівнювати, наприклад, з УСН?

Візьмемо варіант, коли “спрощенка” обчислюється за доходами (без обліку витрат), і в казну сплачується податок 6% від виручки. Легко підрахувати – УСН буде вигідніше, ніж ЕНВД (в даному разі, в тих цифрах, що практикуються в Самарі), якщо оборот фірми буде близько 110 тис. руб. в місяць і менше. Це дуже небагато навіть для починаючого підприємця. Швидше за все, він зробить вибір на користь ЕНВД.