Самозахист цивільних прав: поняття, зміст, способи

Необхідна оборона

Вона виступає в якості одного із способів самозахисту прав. Згідно ст. 1066 ЦК не підлягає відшкодуванню шкода, завдана при необхідній обороні, якщо не було перевищено її межі. Іншими словами, самозахист цивільних прав у даному разі завдає шкоди порушнику, але не тягне за собою відповідальності обороняється особи. Це пояснюється тим, що вона визнається допустимою. Застосування необхідної оборони регламентують головним чином принципи цивільного права. Її зміст розкривається в нормах найбільш широко. Разом з цим така самозахист цивільних прав регламентується і КК. У кримінальному законодавстві необхідною обороною вважається дія, хоч і має ознаки складу злочину, але не визнається таким. В ЦК до неї також належить і діяння, яке підпадає під поняття цивільного порушення прав, але не тягне за собою застосування заходів відповідальності.

Відповідність дій та порушення

Оборона визнається необхідною в тому випадку, якщо її межі не перевищені. Такого роду діями захищаються суспільні і державні інтереси, а також права і свободи третіх осіб. При цьому необхідна оборона повинна бути направлена тільки на порушника, а не на його близьких або родичів. Перевищення меж може стосуватися вибору методу захисту, її інтенсивності, своєчасності. При необхідній обороні може мати місце невідповідність прийомів небезпеки та характеру порушення. Однак у будь-якому випадку при оцінці правомірності дій необхідно враховувати можливості і сили, що обороняється, хвилювання, яке з’являється в критичній обстановці.