Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві: документи

Отримані каліцтва на роботі або пригнічення життєдіяльності внаслідок трудової діяльності не повинні залишитися непоміченими. Такі події тягнуть за собою розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Даний процес повинен бути проведений в найкоротші терміни. Ця процедура дуже відповідальна і здійснюється згідно з нормативно-правовими актами. Законодавча база передбачає відповідальність за неправильний порядок обліку нещасних випадків на виробництві. З цієї причини необхідно чітко розуміти, що являє собою даний процес і яка послідовність його проведення.

Що входить у це поняття?

Положення про нещасний випадок на виробництві регламентує це визначення як події, які виникли в процесі трудової діяльності і призвели до пошкодження життєво важливих функцій організму людини. Тобто якщо людина в змозі продовжувати нормально працювати, то це не відноситься до даного визначення. Для того щоб кваліфікувати проблему саме таким чином, потрібні серйозні наслідки у вигляді неможливості тимчасово або постійно вести звичну трудову діяльність, летальний результат.

Які фактори, що зумовлюють даний процес?

Фактори, які сприяли заподіянню шкоди здоров’ю, можуть бути обумовлені з абсолютно різних позицій. Джерелом виникнення каліцтв може бути безпосередньо сам виробничий процес. Межі відповідальності окреслені не тільки самою територією установи, але і шляхом прямування працівника від будинку до робочого місця. Але законом передбачено розслідування та облік нещасних випадків на виробництві в цьому випадку, тільки якщо ситуація сталася з участю транспорту, наданого організацією.

Травми, які отримав чоловік під час вихідних днів, свят, а також відряджень теж підлягати проведення даної процедури. Але при цьому дані події повинні бути ініційовані стороною роботодавця. Цей процес потрібно також при нещасному випадку, який стався під час виконання завдання або доручення організації.

Які існують типи цієї події?

Порядок розслідування обліку нещасних випадків на виробництві починається з встановлення факту події. Головною класифікаційною ознакою є ступінь тяжкості шкоди, заподіяної здоров’ю людини. Відповідно до цього фактору виділяють наступні види нещасних випадків:

  • Легкий. Вважається, що після одержання травми легкого та середнього ступеня тяжкості людина через певний час реабілітації може повністю відновити свою здатність до нормальної трудової діяльності.
  • Важкий. В даному випадку завдані каліцтва носять важкий характер. Вони призводять до таких порушень в життєдіяльності людини, після яких він вважається непрацездатним. Найчастіше людям, що перенесли таку подію, покладена група інвалідності.
  • Прихований. Якщо розслідування та облік нещасних випадків на виробництві не проходить належним чином, то він має саме такий характер. Така ситуація відбувається в тому випадку, якщо роботодавець намагається приховати факт того, що сталося від державних органів. Тобто прихований характер розслідування не є законним.
  • Груповий. В даному пункті все гранично ясно, так як склалася сумна ситуація торкнулася одночасно декількох співробітників. Групою осіб, отримала травму на виробництві, вважається навіть пара людей.
  • Смертельний. Це найбільш тяжкий випадок, адже його наслідком є або каліцтва, які спричинили смерть, або безпосередньо сам летальний результат.
  • Які особи є суб’єктами цього процесу?

    Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві необхідний для того, щоб покращити і оптимізувати трудові відносини, мінімізувати можливі ризики і забезпечити безпеку життєдіяльності всіх співробітників. Звичайно, на сто відсотків виключити можливість виникнення плачевної ситуації неможливо. Ніколи не можна передбачити збої в роботі виробничої системи або виключити людський фактор.

    Для того, щоб захищати інтереси потерпілих, передбачений порядок розслідування обліку нещасних випадків на виробництві. Саме він дозволяє за допомогою комплексу заходів відстоювати право працівника на відшкодування йому моральної та матеріальної компенсації.

    До осіб, щодо яких формуються норми соціального страхування, відносяться всі ті люди, які яким-небудь чином беруть участь у виробничій діяльності роботодавця. Даний коло не обмежується одними лише співробітниками організації. Положення про розслідування нещасних випадків на виробництві регламентує цілий список осіб, щодо яких дана процедура може бути проведена. До них можна віднести:

  • Людей, які отримали каліцтва внаслідок проходження перепідготовки, перепрофілювання або отримання практичних навичок на якому-небудь підприємстві. Для цього відносини між потерпілим і даною організацією повинні бути оформлені у вигляді спеціального учнівського договору.
  • Студентів, які проходять в установі практику. При цьому розслідування необхідно проводити незалежно від типу підприємства.
  • Людей, які проходять реабілітацію у вигляді трудової діяльності у лікувально-оздоровчому закладі. Це особи, які переважно страждають на розлади розумової діяльності і порушеннями психічного здоров’я. Дана процедура повинна бути схвалена лікарем і закріплена положеннями трудової терапії.
  • Людей, які перебувають у місцях позбавлення волі, але здібності яких використовуються в робочих цілях.
  • Люди, зайняті на роботах на громадських засадах.
  • Люди, які є учасниками виробничих кооперативів, а також селянсько-фермерських господарств. В цьому разі ці особи повинні самі брати участь у виробничій діяльності цих установ.
  • Які ситуації підлягають розслідуванню?

    Акт розслідування нещасного випадку на виробництві належить складати в тому разі, коли сталася ситуація в ході виконання людиною його виробничих обов’язків, а також доручень та завдань роботодавця. При цьому потерпіла особа має бути задіяне у виробничому процесі і мати страховку від професійних захворювань, а також подібних ситуацій. Дії, які потягли за собою каліцтва і порушення життєдіяльності, повинні бути обумовлені лише правомірними та законними намірами.

    Інструкції нещасних випадків на виробництві стосуються таких видів надзвичайних ситуацій, як отримання тілесних ушкоджень (при тому, що до уваги беруться як каліцтва, завдані технікою, так і іншою особою), тепловий удар, поразка шкірних покривів від холоду, окропу, хімічних реактивів. Якщо чоловік потонув, його вдарило електричним струмом або він отримав розряд блискавки, то цей випадок також підлягає розслідуванню.

    Для того щоб вимагати компенсацію, достатньо навіть укусу або іншого каліцтва, заподіяного тваринами або комахами.

    Серед джерел виникнення нещасних випадків можна виділити і глобальні надзвичайні ситуації, такі як вибухи, аварії на виробництві, обвалення споруд, природні катастрофи. У будь-якому випадку ці події повинні привести до того, що людина змушена за станом свого здоров’я переходити на нове робоче місце. Причиною цього є постійна або тимчасова втрата працездатності або летальний результат. Людина могла бути не випадковою жертвою, а отримати каліцтва при спробі запобігання катастрофи або на роботах по ліквідації наслідків.

    Які особи входять в комісію з розслідування?

    Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві визначає і коло осіб, задіяних у правомірному проведенні даного процесу. Ці люди утворюють собою спеціалізовану комісію. Вона включає в свій склад не менше трьох осіб. Оптимальним вважається, що брати участь у проведенні цього процесу мають такі фахівці, як уповноважена особа з охорони праці, працівник, який представляє відповідальну сторону, тобто роботодавця, а також працівник профспілкової організації.

    Повинен також в свою чергу бути визначений чоловік, який очолить групу, що проводить розслідування. В даному випадку – це керівник організації або інша особа, яка має повноваження роботодавця. Цей обов’язок лягає на плечі саме цієї людини, так як саме в поле його інтересів перебуває правомірне і законне проведення цієї процедури. Другою людиною, який може бути головою комісії є представник місцевого органу самоврядування. Але це не будь-який представник, а тільки той, у компетенції якого знаходиться сфера безпеки життєдіяльності та охорона праці.

    Хто бере участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві з летальним результатом?

    Так як дії, які спричинили заподіяння тяжких каліцтв або летальний результат, класифікуються за іншою статтею законодавства і не дозволяють людині вести звичну для нього діяльність, то і розслідування проводиться по-іншому. Смерть також може бути зафіксована як нещасний випадок на виробництві. Документи в такому разі заповнюються не тільки представником відділу місцевого самоврядування з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також профспілкової організації. Оглянути трапилося повинні працівники страхової фірми та осіб з федерального органу виконавчої влади.

    Головою комісії, що розслідує нещасні випадки з летальним результатом, є представник органів місцевого самоврядування. У сфері діяльності цієї людини повинен бути пункт контролю і нагляду у сфері організації праці. Він стежить за дотриманням всіх норм і приписів трудового законодавства. Але в будь-якому разі затвердження остаточного складу комісії лягає на плечі роботодавця. В цю комісію не мають права входити особи, які були відповідальними за безпеку на ділянці, на якій сталася пригода, що спричинило каліцтво.

    Який період проведення розслідування?

    В залежності від різних факторів абсолютно по-різному розслідується нещасні випадки на виробництві. Зразок свідчить, що якщо відбулася ситуація класифікується як легкий, то вона повинна бути розглянута протягом трьох діб. Комісія повинна визначити ступінь пошкодження. І якщо заподіяне каліцтво відноситься до легкого або середнього ступеня тяжкості, то він розслідується саме в цей термін. Вважається, що за цей період можливо оцінити збиток, нанесений здоров’ю, як індивіду, так і групі осіб.

    Більш тривалий строк встановлено для оцінки того, що сталося в разі отримання трудящим ушкоджень тяжкого ступеня. Цей період дорівнює півмісяця, тобто п’ятнадцяти дням. Тут також не важливо, скількох людей торкнулося надзвичайна подія. Таку ж кількість днів встановлено для розслідування причин, що призвели за собою летальний результат.

    Також зустрічаються ситуації, коли людина розуміє, що його працездатність була порушена, не відразу. Можливо, що до роботодавця дана інформація надто пізно дійшла або з яких-небудь причин розслідування не було розпочато. Якщо дані фактори мали місце, то це надзвичайна подія розглядається протягом терміну, який визначений відповідними нормативно-правовими документами. У Трудовому кодексі для даного випадку прописаний період, що дорівнює одному календарному місяцю.

    Але перераховані вище цифри не мають таких чітких рамок. Часто буває так, що комісії необхідні додаткові відомості для винесення остаточно вердикту. Їх можна взяти, лише проводячи медичні обстеження, процедури огляду або дізнання, а також спеціалізовані експертизи. Звичайно, для того щоб отримати достовірну інформацію, необхідно ще час. З цієї причини, якщо комісія вважатиме за потрібне взяти додатковий час, то вона має право це здійснити. Єдине, законом передбачається, що загальний строк проведення розслідування не може бути збільшений більш ніж на п’ятнадцять днів.

    Як документально оформляється нещасний випадок?

    У процесі і після закінчення даного процесу комісія стикається з різного роду паперами, які підтверджують розслідування нещасного випадку на виробництві. Документи включають в себе не тільки довідки і висновки з різних медичних інстанцій. Вони є лише супутніми для винесення остаточного рішення, яке закріплює акт про нещасний випадок на виробництві. Форма цього документа визначена нормативно-правовими актами і встановлена в законодавчому порядку.

    Цей документ має певним рядом особливостей. По-перше, даний документ повинен бути складений у двох примірниках. Обидва варіанти мають аналогічну юридичну силу. Якщо подія торкнулося групи осіб, то на кожного потерпілого повинен бути складений акт про нещасний випадок на виробництві. Форма може заповнювати на різних мовах. За бажанням він є державною російською або прийнятим в даному регіоні мовою.

    Можливий варіант складання третього примірника, який фіксує нещасний випадок на виробництві. Форма Н-1 покладена в додатковому вираженні при виробництві із застрахованою.

    Акт являє собою документ, в якому закріплюються відомості про те, що трапилося. У ньому описуються фактори, які сприяли виникненню даного інциденту. Фіксуються також люди, які були відповідальні за безпеку на ділянці, на якій сталася надзвичайна подія. Якщо освіта нещасного випадку обумовлена виною іншої особи, то в акті описана її ступінь. Вона виражена певним числом, умовне позначення – відсотки.

    Після того як даний документ був складений, він повинен бути підписаний всіма членами комісії, а також керівником підприємства, на якому виникла надзвичайна ситуація. По закінченні акт необхідно завірити печаткою.

    Як зберігається акт?

    Так як даний документ оформляється у двох примірниках, то ясно, що вони призначені для різних цілей і зберігаються в різних місцях. Один акт по праву належить самому потерпілому. За законом він повинен отримати на руки цей документ протягом триденного строку від свого роботодавця. Якщо нещасний випадок на виробництві спричинив за собою смертельний результат, то цей папір передається родичам померлого. Це можуть бути особи, яких виховував і забезпечував потерпілий чи його близькі.

    Другий примірник належить роботодавцю. Він повинен зберігати протягом сорока п’яти років з моменту події. Це необхідно для того, щоб вести облік та аналізувати загальну ситуацію в області безпеки і охорони праці на даному підприємстві.

    Якщо утворилася ситуація мала страховий характер, то можливий третій примірник повинен бути направлений в компанію, яка здійснювала процедуру страхування.

    Так як розслідування може проводитися щодо осіб, які проходили практику, перепрофілювання або перепідготовку, то копії акта повинно мати не тільки підприємство, яке стало місцем нещасного випадку. Цей документ зберігається і на балансі установи, яка направила потерпілого для здійснення цього процесу.

    Документи також повинні бути спрямовані в профспілкові організації. Це необхідно для того, щоб аналізувати випадки, підводити статистку і запобігати повторення того, що сталося.