Розлив нафтопродуктів: наслідки та методи усунення
Загроза Світового океану
Нафтові забруднення становлять найбільшу загрозу для життя Світового океану. Щороку в нього надходить до 14 млн тонн нафтопродуктів. Утворена на поверхні води плівка позбавляє кисню морську флору та фауну. Було підраховано, що літра нафти достатньо, щоб позбавити кисню 4О0 тис. літрів морської води. Також порушується регулярний обмін теплом, вологою, газами, енергією між океаном та атмосферою. Від токсичних сполук гинуть, насамперед, мальки і планктон.
Найсерйознішу небезпеку становлять великі аварійні розливи нафти і нафтопродуктів при аварії танкерів і розриві трубопроводів. Тонна нафти здатна покрити плівкою площу в 12 км2 поверхні моря. Забруднення таких морів, як Ірландське, Північне, Яванське, Середземне, а також Мексиканської, Токійського і Біскайської затоки змушують бити тривогу екологів всього світу. Слід пам’ятати, що саме Світового океану відводиться важлива роль у формуванні клімату планети, він виробляє 70% кисню для забезпечення життя на Землі.
Локалізація розливів
Яким би не виявився масштаб розливу нафтопродуктів втрат уникнути не вдасться. Це справжня трагедія для місцевої навколишнього середовища. Тому локалізація розливу є першочерговим завданням. Сьогодні існує безліч технологій для швидкого реагування на місцях аварії. На суші головною опорою служить підпірна стінка, яка являє собою масивну огорожу. Але у випадку великих розливів нафти до локалізації підключають траншеї.
У водному середовищі локалізація нафтової плями здійснюється з участю бонових загороджень. Вони діляться на наступні типи:
- відразливі (використовують у важливих екологічних місцях і захисту узбережжя),
- сорбуючи (вбирають нафту, зменшуючи її концентрацію),
- надувні (первісне оточення плями).
Негайна локалізація місця аварії є самим першим пунктом у плані ліквідації розливу нафтопродуктів.
