Російські наукові організації та їх форми

Історична довідка

Як з’явилися суспільно – наукові організації? Наприклад, у Франції академія наук з’явилася в 1635 році, заснована вона була Рішельє. Особливість Росії XVIII століття була абсолютно іншою. При практичній відсутності громадянського суспільства, всі питання, що стосуються освіти й науки, перебували у віданні держави. У нашій країні ніколи не було нестачі в талантах.

Протягом багатьох століть здійснювалося накопичення знань у різних галузях: історії, мовознавстві, природі. Але, незважаючи на таку тенденцію, у справжню наукову систему це переросло тільки у вісімнадцятому столітті.

У якості єдиної форми наукових організацій виступила Петербурзька академія наук і мистецтв, яка була відкрита в 1724 році. Це стало знаковою подією в російській культурі. Також в XVIII столітті були відкриті різні навчальні заклади, видано величезну кількість науково-популярних видань. Історія появи Російської академії наук є цікавим об’єктом для розгляду.

Значимість створення Петербурзької академії наук

Вона була організована за розпорядженням імператора Петра I указом правлячого сенату. В процесі розробки проекту створення Академії наук, російський цар подбав про те, щоб відкривається організація функціонувала на високому рівні науки того періоду. На роботу в неї були запрошені імениті іноземні вчені:

• Леонард Ейлер, Микола і Данило Бернуллі (математики);
• Фізик Георг Крафт;
• астроном Жан Деліль.

Проект Положення про цьому науковому закладі був представлений цареві лейб-медиком Б. Блюментростом. Після того, як Петро I вніс деякі поправки, він вступив в законну силу.

У положенні було визначено основне призначення Академії – розвиток різних галузей науки з мінімальними матеріальними витратами.

Він був упевнений, що російська «кузня наукових діячів» буде функціонувати істотно краще, ніж зарубіжні аналоги. Крім наукової діяльності, утворене заклад повинно було розвивати ремісничу справу, вести виробництва «мануфактур і мистецтв», створюючи зручні інструменти і машини.

Російський цар вважав, що всі розробки вчених повинні бути корисні у виробництві, призводити до економічного процвітання країни.