Рентабельність витрат підприємства. Формула розрахунку рентабельності витрат

Ефективність діяльності організації відображає кінцевий результат використання ресурсів за певний період часу. Вона характеризується підвищенням продуктивності, якістю потужностей та матеріалів. Для вимірювання цих параметрів використовуються абсолютні і відносні показники. До перших відноситься прибуток та інші вартісні величини. До других – рентабельність витрат. З метою аналізу розрахункові дані порівнюються з плановими або з показниками за попередні періоди.

Сутність

Рентабельність – це узагальнюючий показник, характеризирующий діяльність організації за співвідношенням витрат і прибутку. На кінцевий результат впливають внутрішні (організаційні) та ринкові умови. У першу групу входить динаміка продуктивності, технічні характеристики обладнання, спосіб організації роботи і т. д. До зовнішніх факторів належать: ціни на ресурси, які використовує підприємство для виготовлення продукції і вартість готового товару.

Зростання рентабельності супроводжує прискорення товарообігу, зменшення витрат, збільшення відпускних цін. Західні економісти вважають, що чимале значення також має капіталомісткість, якість продукції, частка підприємства в сегменті та інші показники.

Рентабельність активів

Показник ефективності використання джерел фінансування відображає, скільки грошей з прибутку вкладено в будівлі, устаткування, готову продукцію:

Р ак = (Чистий прибуток (ПП) / Середньорічну вартість всіх активів) х 100 %.

Окремо розраховується ефективність експлуатації виробничих фондів і оборотних активів.

Фондовіддача = ЧП х 100 % / Середньозважена вартість ОЗ.

Р про = ЧП х 100 % / Середньозважена вартість ОА.

Розглянемо приклад аналізу показників.

Дані План Факт Відхилення
1. Чистий прибуток 1860 1980 +120
2. Середня вартість ОЗ 15090 15590 +500
3. Середня вартість НМА 110 +110
4. Середня вартість ОА 5530 5920 +390
5. Разом активи (2+3+4) 20620 21620 +1000
Рентабельність = (1) / (5) 9,02 9,16 +0,14

Коефіцієнт рентабельності витрат збільшився на 0.14 пункту. Провівши факторний аналіз, можна зробити висновок, що на зростання вплинуло наступне:

  • збільшення прибутку: 120 / 21620 х 100 % = + 0,56 пункту;
  • зміна вартості активів: + 0,56 – (+0,14) = -0,42 пункту.

Тобто ефективність використання активів збільшилася за рахунок зростання прибутку.

Ефективність використання капіталу

Рентабельність інвестицій показує якість застосування вкладених у організацію засобів. Вона розраховується за формулою:

Р і = Прибуток до оподаткування / (Підсумок балансу – Короткострокові зобов’язання) х 100 %.

Рентабельність власного капіталу (СК) показує, скільки прибутку припадає на одиницю капіталу організації:

Р ск = ПП / СК х 100 %.

Підприємству є сенс отримувати позики, якщо ефективність використання капіталу збільшується після вкладення додаткових коштів. Кредитори і власники організації розраховують на прибуток від інвестованих коштів у майбутньому. З позиції перше, показник рентабельності позикових коштів виражається наступною формулою:

Р зк = Відсотки за кредити / (Довгострокові + Короткострокові позики) х 100 %.

Акціонери розраховують свою прибутковість інакше:

Р зк = ПП / Позиковий капітал х 100 %.

Ефективність використання загальної величини капіталу розраховується за формулою:

Р кап = (Витрати на залучення позикових коштів + ПП) / Валюта (Підсумок) балансу х 100 %.

Зміни

Рентабельність витрат підприємства можна аналізувати шляхом зіставлення показників ефективності використання активів і капіталу. Віддача від власних засобів підвищується, якщо частка дебіторської заборгованості зростає. Різниця між цими двома показниками утворює ефект фінансового важеля. Якщо прибуток збільшується за рахунок використання кредитів, то рентабельність активів, за вирахуванням відсотків по позиках, більше нуля. У таких випадках кажуть, що прибутковість кредиту покриває витрати на його використання.

Плече фінансового важеля – це питома вага позикових коштів у загальній сумі пасивів. Структура джерел формування коштів організації вважається оптимальною, якщо спостерігається максимальне збільшення рентабельності СК з прийнятним рівнем ризику.

Складу виручки і собівартість продукції також впливають на динаміку прибутковості. Якщо обсяг реалізації продукції зростає, а в асортименті переважають прибуткові вироби, то і ефективність буде збільшуватися. До внутрішніх факторів можна також віднести якість продукції, ритмічність відвантаження і випуску, швидкість оформлення документів. На ці показники підприємство може вплинути самостійно. А ось вартість сировини, дотримання умов договорів, переважаючі форми розрахунків, додаткові витрати, які можуть виникнути через недотримання умов поставок, організація контролювати не може.

Якісний аналіз оцінки прибутковості передбачає відстеження:

  • динаміки співвідношення собівартості до виручки;
  • джерел формування чистого прибутку;
  • структури адміністративних, комерційних, операційних та інших витрат;
  • проведення факторного аналізу формування кожного показника (швидке зростання рентабельність продажів може утворитися як з-за великої націнки, так і в результаті оптимізації структури витрат).

Прибутковість продажів

Норма прибутку = Прибуток від продажу / Валовий прибуток х 100 %.

Рентабельність продажів показує питому вагу прибутку в складі виручки. Якщо показник знижується в динаміці, то це свідчить про низьку конкурентоспроможність продукції, скороченні попиту. При незмінній структурі реалізації прибутковість продажів залежить від цін і рівня собівартості. Якісний зростання рентабельності досягається шляхом підвищення першого показника на тлі зниження другого. Для цього організація повинна орієнтуватися на кон’юнктуру ринку, систематично регулювати ціни, контролювати витрати на виробництво, переглядати та оновлювати асортимент.

Показники рентабельності витрат

Прибутковість від діяльності може бути розрахована за формулою:

Рентабельність продажів = ПП / Собівартість х 100 %.

Цей самий показник можна розрахувати інакше:

Р прод = Валовий прибуток / Собівартість х 100 %.

В чисельник можна поставити дохід від реалізації. Тоді формула відображає рівень прибутку підприємства з одного рубля, витраченого на виготовлення продукції. Цей показник можна розраховувати як в цілому по організації, так і по окремим підрозділам, видам товарів. У другому випадку використовується така формула:

Р пр = (Ціна – Собівартість) / собівартість х 100 %.

Динаміка показника залежить від:

  • Структури продукції, що продається. Зростання питомої ваги рентабельних товарів сприяє підвищенню рентабельності.
  • Збільшення собівартості обернено пропорційно впливає на ефективність виробництва.
  • Зростання цін також сприяє збільшенню рівня прибутковості.

Ще один важливий показник – операційна рентабельність витрат. Формула:

Р вп = Прибуток від операційної діяльності / Витрати на операційну діяльність х 100 %.

Він показує, скільки прибутку припадає на 1 карбованець витрат.

Прибутковість основної діяльності відображає ефективність не лише процесів виробництва, але й збуту продукції.

Рентабельність витрат = Прибуток від реалізації / Сумарні витрати х 100 %.

У чисельнику враховується собівартість проданої продукції, комерційних і управлінських витрат.

Наступний показник дає загальну картину про ефективність використання коштів:

Рентабельність = Загальні витрати / Обсяг проданої продукції х 100 %.

Приклад

Обсяг виручки за 2014 рік склав 3397,3 тис. руб., виробнича собівартість – 2609,4 тис. крб. Валовий прибуток від реалізації – 787,9 тис. руб. Потрібно визначити рівень рентабельності витрат за поточний і наступний період, якщо відомо, що в 2015 році зростання цін на продукцію складе 26 %, а на матеріали – 37 %.

Розрахуємо рівень прибутковості за поточний рік: (787,9 / 2609,4) х 100 = 30,2 %.

Зростання цін вплине на собівартість: 1,26 / 1,37 = 0,92.

Визначимо плановий рівень прибутковості: 0,302 – 1,302 х (1 – 0,92) = 19,7 %.

Поріг прибутковості

Як показано вище, ефективність діяльності можна прорахувати за кількома показниками. У чисельнику формули варто валовий, операційний, чистий прибуток і навіть прибуток від реалізації. «Золоту середину» відображає точка беззбитковості, або рентабельність постійних витрат. Вона розраховує граничний рівень ділової активності, при якому підприємство не одержує прибутку, але і не терпить збитки:

Пр = постійні Витрати / Коефіцієнт валової маржі, де:

Квм = (Виручка – Валовий прибуток) / Виручка.

Підприємство отримує збитки, якщо обсяги продажів нижче граничного рівня рентабельності, і навпаки. Із зростанням обсягів реалізації постійні витрати на одиницю виробу зменшуються, а змінні не змінюються. Поріг рентабельності може розраховуватися на весь асортимент і для окремих видів продукції.

Виробництво

Організації, які займаються виготовленням продукції, розраховують прибутковість основної діяльності:

Рентабельність витрат на виробництво продукції = (Виручка – Повна собівартість) / Повна собівартість х 100 %.

У цій формулі враховуються всі витрати підприємства: на придбання матеріалів, напівфабрикатів, виплату заробітної плати робітникам, оренду, комунальні послуги, витрати на рекламу і т. д. У виробництві більше всього на суму витрат впливають сировину і матеріали. Виробнича рентабельність витрат, формула розрахунку яких представлена вище, показує, скільки прибутку принесе один рубль, інвестований у собівартість.

Приклад

Показник Організація 1 Організація 2
Виручка (млн крб) 1,5 2,4
Повна собівартість (млн крб) 0,5 1,2

Знайдемо прибуток від реалізації, як різницю між виручкою та собівартістю:

1) 1,5 – 0,5 = 1 (млн крб);

2) 2,4 – 1,2 = 1,2 (млн крб).

В абсолютному вимірі показники другого підприємства вище. Але це ще не означає, що воно працює більш ефективно. Розрахуємо прибутковість організацій:

1) Р 1 = 1 / 0,5 х 100 % = 200 %;

2) Р 2 = 1,2 / 1,2 х 100 % = 100 %.

Очевидно, що виробнича рентабельність витрат першого підприємства вище, тобто організація працює в 2 рази ефективніше.

Висновок

Рентабельність – це відношення прибутку до витрат організації. Вона більш точно показує стан справ на підприємстві, дозволяє швидко реагувати на зміни ситуації. Прибутковість можна розраховувати як у цілому по фірмі, так і за окремими філіям або видах продукції. Зміна показників варто відстежувати не тільки в абсолютному вираженні, але і за допомогою факторного аналізу. Точка беззбитковості розраховується на підставі порогу рентабельності.