Регресивні податки в РФ: приклад. Податки прогресивний, регресивний, пропорційний

“У житті немає нічого неминучого, крім смерті і податків” (Бенджамін Франклін). Сумно, але дуже життєво. Дійсно, кожен соціально та економічно активна людина, яка отримує зарплату, прибуток від ведення бізнесу, здобуває які-небудь товари і послуги, зобов’язаний ділитися частиною свого грошового блага з державою. Примусово вилучені органами держвлади кошти фізичних та юридичних осіб складають основну частину доходів держави, які в подальшому спрямовуються на покриття витрат, пов’язаних із здійсненням ним політики за різними напрямками: економічна, соціальна, демографічна та ін.

Ми користуємося різними благами і послугами, які оплачуються за рахунок податків. Однак це не єдина їхня функція. Завдяки гнучкій податковій системі держава впливає на економіку в потрібному напрямку: заохочує ті чи інші види діяльності, сприяє розвитку тих чи інших галузей, впливає на підприємницьку активність, платоспроможність попиту і пропозиції і т. д. Таким чином, від ефективності податкової системи залежить благополуччя всієї держави і кожного її громадянина окремо. Сьогодні ми розберемо регресивні податки, їх роль та доцільність справляння в умовах високодиференційованих доходів населення країни.

Існуючі системи оподаткування

Різні типи оподаткування зумовлені двома головними принципами: ефективність і справедливість (люди з різними доходами не повинні платити однакові податки). В залежності від того, як встановлюється ставка податку до доходу, виділяють наступні податки: прогресивний, регресивний, пропорційний. Давайте розберемося, чим вони відрізняються.

Пропорційні податки

У тому разі, якщо податкова ставка не змінюється залежно від величини податкової бази, мова йде про пропорційною системою (податок прямо пропорційний доходу). У нашій країні даний метод застосовується при розрахунку величезної кількості платежів: пропорційними є прямі (крім прибуткового) і практично всі непрямі податки. Найбільшою мірою такий підхід б’є по кишенях пересічних громадян і надає істотну навантаження на вільний дохід.

Прогресивні податки

У разі прогресивної системи той, хто більше заробляє, більше і віддає. Дуже простий і зрозумілий підхід. Прикладом може служити податок на прибуток. Застосування даного методу при стягненні платежів на користь держави дозволяє ефективно перерозподіляти доходи, але не завжди. Нерідко така система розрахунків сприяє активному ухилення від сплати податків (приховування реального прибутку).

Регресивне оподаткування

Регресивні податки з першого погляду можуть здатися нелогічними, так як ставка в даному разі зменшується по мірі зростання податкової бази і збільшується при її зниженні, однак це не так. Саме цей підхід нерідко виявляється найбільш ефективним в цілях стимулювання декларації реального прибутку чи заробітку.

При регресивний оподаткування доходи, як правило, діляться на частини. Кожна з цих частин оподатковується за певною ставкою: знижений відсоток діє тільки для тієї частини доходу, яка перевищує задану. Наприклад, така схема застосовується при сплаті до Пенсійного фонду: до певної суми одна ставка (22%), все, що понад, оподатковується за ставкою 10%.

Держава застосовує у своїй роботі різні види податків (регресивна, прогресивна, пропорційний) для більш гнучкого регулювання економіки та забезпечення найбільш ефективного надходження платежів до бюджету. Такий підхід виправдовує себе, хоча і не завжди є справедливим (оптимальним) для різних категорій населення.

Регресивні податки в РФ

У сучасній світовій економіці дана схема нарахування податків зустрічається досить рідко. На сьогоднішній день практично не існує регресивних податків в явному вигляді, тобто прямих. Проте всі непрямі податки можна до них віднести, і чим більше ставка, тим більшою мірою вони регрессивны. Яскравий приклад – акцизні платежі, мита, ПДВ.

Регресивна система в РФ з 2001 року використовується для розрахунку єдиного соціального податку. Застосування цього методу має конкретну мету: виведення з тіні заробітних плат у конвертах (сірий дохід) шляхом зниження податкових ставок по мірі росту витрат, що припадають на фонд оплати праці.

Регресивна система сплати податків: приклади

Як працює регресивна схема сплати податків? Розберемо на прикладі сигарет. Якщо на пачку сигарет встановлено акцизний податок у розмірі 15 карбованців, то для покупця, що має дохід 10 000 рублів, частка його в бюджет буде більше, ніж для того, хто заробляє 25 000 рублів (0,15 і 0,06).

Податок з обороту з економічної точки зору – теж регресивний податок. Приклад: припустимо, дві сім’ї купують однакові пральні машини вартістю 12 000 рублів і ставкою податку 18%. Сім’я з низькими доходами (30 000 рублів) заплатить ті ж 2 160 рублів податку з обороту, що й сім’я з високими (70 000 рублів). Однак частка платежу в бюджет в першому випадку буде набагато вище: 7,2 проти 3,09. Таким чином, покупці, які заробляють більше, платять в кінцевому підсумку менший відсоток, ніж менш забезпечені громадяни.

Регресивна система податків: добре чи погано?

У російському законодавстві прямо не говориться про застосування регресивної схеми сплати податків. Багато оцінюють дану систему як несправедливу, однак якщо звернутися до світового досвіду, то можна знайти ряд позитивних моментів, яким посприяли саме регресивні податки.

Саме такий підхід забезпечує в ряді країн найбільш повноцінний збір податків. Громадяни з високим заробітком охоче розкривають свої доходи, якщо впевнені в тому, що істотна частина їхніх грошей не буде вилучено на користь держави. Грамотне зниження відсоткової ставки по мірі зростання податкової бази сприяє залученню до бюджету значного обсягу грошових ресурсів. Фактичний розмір виплат високозабезпечених частини населення буде все одно більше, ніж у громадян з низькими доходами. У разі прогресивного або пропорційного оподаткування цей обсяг може опинитися в рази нижче (приховування реального доходу).

При цьому для малозабезпечених громадян регресивні податки – більш важкий тягар, ніж для багатих. Це стосується і непрямих податків, сплата яких лягає безпосередньо на кінцевого споживача (носія податкового тягаря). Так, якщо розглядати економічну ставку, а не номінальну, то ПДВ становить більшу частку заробітку тих, хто бідніший.

Висновок

В даний час податкова система нашої країни далека від досконалості. Великим питанням залишається ефективність застосування різних податкових ставок. В Росії дуже велика частка непрямих, непрямих податків, які важким тягарем лягають на найбільшу частину населення країни – середній клас. В кінцевому підсумку це ті ж самі регресивні податки, частка яких у доходах малозабезпечених громадян висока. При цьому існує інша, не менш важлива проблема, пов’язана з приховуванням суттєвої частини прибутку при декларації доходів. У такій ситуації застосування регресивної ставки податку на прибуток може бути досить ефективним рішенням. Даний підхід буде показувати прибуток у повному обсязі, адже у міру її зростання ставка податку знижується. Безумовно, тут теж є ряд нюансів, а також потрібно підвищення контролю з боку податкових органів.