Реальний сектор економіки – це Визначення поняття…

Ми постійно чуємо те, що реальний сектор економіки – це найважливіший сектор, який необхідно всіма силами підтримувати і розвивати. Однак виникає відразу питання про те, що під цим терміном мається на увазі? Що нам дає розвиток саме реального сектору економіки? На ці питання спробуємо дати відповіді у нашій статті.

Поняття

Реальний сектор економіки – це сукупність галузей, що виробляють товари і послуги. Поняття з’явилося після того, як остаточно обособился інший сектор – фінансовий чи спекулятивний. Багато фінансистів відстоюють точку зору про те, що реальний сектор економіки – це сукупність галузей, які виробляють тільки матеріальні товари, тобто тільки ті, які можна відчути в руках і побачити своїми очима.

Чому важливо розвивати виробництво?

Останні економічні кризи показали, що найбільше від них постраждали ті країни, в яких відсутнє реальне виробництво. Особливо це стосується тих держав, в яких була сильно розвинена IT-індустрія. Кризи показали те, наскільки ця сфера «роздутою», і що ціни на цьому ринку виявилися сильно завищені в минулому. У таких галузях неможливо створити резервні фонди, «подушку безпеки», так як фізично в них неможливо накопичити товар. Тому багато економістів вважають, що реальний сектор економіки – це тільки виробництво товарів, і не можна застосовувати цей термін до тих сфер, які надають послуги.

Країни, в яких великий відсоток працівників задіяний в бюджетних невиробничих сферах (чиновники, армія, поліція тощо), також сильно страждають від економічних потрясінь і криз, так як у них немає варіантів альтернативного розвитку. Можна довго сидіти на нафтовій голці» і розвивати поліцію, армію і флот. Проте їх буде нічим годувати тоді, коли ціни на вуглеводні впадуть. 50 доларів за барель нафти – це ще нормальна ціна на ринку, але Росія вже сьогодні відчуває при ній серйозні проблеми в економіці. Багато хто впевнені, що при ціні в 30 доларів за барель нам доведеться повністю розформувати всю діючу контрактну армію, так як її просто нічим буде годувати. Нагадаємо, що ціна на нафту при «поганому Єльцина» була 10 доларів за барель, і дуже великі шанси на повернення її, так як йде відмова по всьому світу від вуглеводнів.

Макроекономічні показники реальної економіки

Для того, щоб охарактеризувати стан реального сектору економіки, аналізують такі макроекономічні показники, як валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП). Показник ВВП більш кращий, так як він показує рівень виробництва всередині держави. Отже, дамо визначення ВВП і ВНП.

Валовий внутрішній продукт – сукупність ринкової вартості всіх товарів і послуг, зроблених громадянами держави всередині країни

Валовий національний продукт – сукупність ринкової вартості всіх товарів і послуг, зроблених громадянами держави як всередині країни, так і за її межами.

В показники валового національного продукту входять показники валового внутрішнього продукту.

Реальний сектор російської економіки можна аналізувати за цими двома макроекономічними показниками. ВВП і ВНП завжди обчислюються у грошовому вираженні. Детальніше про це скажемо в наступному пункті.

Вартість або обсяг?

Здавалося б, основні макроекономічні показники реальних секторів економіки повинні вимірюватися в обсягах виробленої продукції, наприклад, торік намолотили 5 тонн зерна, в цьому – 6 і т. д. Однак для об’єктивного аналізу економічної ситуації ВВП, ВНП обчислюються у грошовому вираженні.

Подібний прийом добре вміють застосовувати політики. Коли економіка країни зростає, то вони рапортують у своїх доповідях про те, що спостерігається зростання ВВП у валюті. У періоди кризи ціни в основному йдуть вниз. Виробники починають включати додаткові виробничі потужності, щоб хоч якось залишитися на плаву, так як на одну одиницю товару вони отримують вже менше прибутку при збереженні кредитних зобов’язань в тому ж обсязі. Але політики «перемикаються» з показників грошових виразах на обсяги виробництва і рапортують цифри в натуральному вираженні – стільки випустили, намолотили і т. д. Звідси виникають хибні уявлення про економічної ситуації.

Згадаймо обурення білоруського президента, коли він дізнався про те, що білоруські виробники наростили обсяг експорту в Росію за 2016 рік, але при цьому значно втратили прибутку. Чиновники доповіли йому про перше, але не згадали про друге. Проте А. Лукашенко сам «докопався» до істини і висловив своє обурення з приводу подібної «гордості від успіхів». «Що ж це за зростання такий? Товарів ми поставляємо тепер більше, а грошей за них стали отримувати менше? У чому ж тоді полягає вигода?» – питав білоруський президент чиновників міністерства сільського господарства. Ці справедливі запитання і дають зрозуміти те, чому обсяг виробництва виражається в грошовому вираженні, а не в натуральному.

Далі в нашій статті охарактеризуємо реальний сектор економіки Росії.

Реальна економіка в Росії: умисний обман чи помилка?

Вище ми вже навели приклад, як білоруські чиновники вміють маніпулювати цифрами. Однак їх «недомовки» – ніщо порівняно з тими доповідями російських чиновників, які ми спостерігали останнім часом.

Федеральна служба статистики опублікувала офіційні дані про стан справ у нашій країні. Про розвиток реального сектору економіки навіть не йшлося. Цифри Росстату говорять нам про те, ВВП за другий квартал 2016 року «трохи» знизився приблизно на 4,5-5%. У реальному вираженні це приблизно на 1 трлн рублів.

Федеральні ЗМІ та чиновники почали привселюдно сурмити про те, що санкції і кризи наносять «незначний» шкоди нашій економіці. Статистичні дані підтверджують цю тезу. Реальний сектор економіки – це передусім показник в цифрах. А факти, як кажуть, річ уперта, і з ними не посперечаєшся.

У багатьох експертів виникли питання про те, чи дійсно підконтрольні владі ЗМІ і багато політики не розуміють реального положення справ? Або вони цілеспрямовано вводять громадян Росії в оману, не провокуючи паніку і невдоволення? На ці питання поки немає ні у кого відповіді.

Номінальний та реальний ВВП

Отже, ВВП Росії «незначно» впав – на 4-5% за 2016 рік, хоча і це вже катастрофа для макроекономіки в цілому. Але порівняно з тим, що відбувається в світі – падіння цін на нафту, санкції, світова криза та ін. – такі цифри є «успіхом». Однак подібні показники – справжня маніпуляція і з реальним станом справ нічого спільного не мають.

Справа в тому, що для об’єктивного аналізу ситуації необхідно використовувати грошове вираження, вище ми вже згадували про це. Під поняттям «грошовий вираз» в економіці розуміється об’єктивний економічний еквівалент обміну. На сьогоднішній день цим еквівалентом вважаються іноземні валюти – долар, євро, ієна і юань. Вони і є тим об’єктивним мірилом, за яким можна розуміти реальний стан будь-якої економіки світу. Рубль, на жаль, до таких валют не відноситься на сьогоднішній день, так як піддається багатьом неекономічним факторам.

Ми впритул підійшли до поняття номінального і реального ВВП. Дамо їм визначення.

Номінальний ВВП – числовий вираз стану економіки без прив’язки до зовнішніх об’єктивних показників.

Реальний ВВП – показник об’єктивного стану економіки в цілому.

Для розуміння змоделюємо ситуацію.

Інженер на заводі в минулому році отримував заробітну плату в розмірі 30 тис. рублів. На наступний рік його оклад залишився без зміни. З цього випливає, що номінальна заробітна плата на тому ж рівні – 30 тис. рублів. Та чи означає це, що його рівень життя не змінився? Немає, так як для об’єктивності необхідно враховувати й інші показники. І якщо за рік ціни в магазині зросли, збільшилися платежі за комунальні послуги, подорожчав бензин та ін., то це означає, що реальна заробітна плата нашого інженера зменшилася.

Дійсне положення справ у російській економіці

З 2014 по 2016 рік російський рубль подешевшав в два рази по відношенню до долара. Отже, 17 трлн рублів в 2014 і 2016 році – абсолютно різні цифри. Якщо перевести їх у валюту, то з’ясується, що наша економіка втратила не 4-5% за 2016 рік, а 45-50%. Погодимося, що цифри просто шокують. Навіть у Велику Вітчизняну війну і після розвалу СРСР ми не мали таких гнітючих економічних показників. Від голоду наших громадян рятують накопичені резерви попередніх років, але якщо ситуація не зміниться в найближчі два-три роки, то люди знову почнуть купувати про запас сіль і сірники і стояти в чергах за гуманітарною допомогою. Сподіваємося, що інвестиції в реальний сектор економіки почнуться найближчим часом.

Що далі?

Ми тільки й робили, що розвивали сировинні галузі: нафтовидобуток, лісозаготівлі, виробництво металу та ін Однак реальний сектор економіки – це безліч інших галузей, які у майбутньому прийдуть на зміну традиційним: виробництво біопалива, випуск автомобілів на відновлюваних джерелах енергії, генна інженерія, здатна на 1 кв. км виростити у десятки разів більше продуктів харчування та ін Все це активно розвивається на Заході вже сьогодні, і в найближчі десятиліття може статися так, що Росія вже не буде більше потрібна в якості «сировинного придатка». Сьогодні ми вже спостерігаємо початок занепаду епохи вуглеводнів: стільникові телефони на сонячних батареях, «розумні будинки», автомобілі на біопаливі – все це лише перші зразки виробництва майбутнього. Безпека реального сектора економіки залежить від інвестицій, модернізації, розвитку нових виробничих галузей, відмови від «нафтової голки».

Підсумки

Підведемо підсумки. Виробництво – один з важливих факторів розвитку економіки. Однак не варто забувати, що і реальний, і фінансовий сектор економіки тісно пов’язані між собою. Обидва вони не можуть функціонувати у відриві один від одного. Тому необхідно збалансоване комплексне розвиток відразу всіх галузей економіки.