Рада міністрів СРСР – особливості, історію та цікаві факти

Внутрішнє пристрій

У Раді Міністрів СРСР були Голова, його заступники, міністри, голови комітетів та республіканські голови Ради Міністрів. Присутність останніх пояснювалося тим, що державний устрій СРСР мало комплексний характер. При ряді допущень Голова міг дозволити особам, які займали керівні посади в Радянському Союзі, вступити і деякий час брати участь у діяльності уряду.

Рада Міністрів був розділений на дві палати: нижчу і вищу. Для здійснення своїх повноважень вони збиралися в Московському Кремлі.

Що таке міністерства і звідки вони взялися?

В часи Радянського Союзу з’явилися міністерства, які відповідали виключно за доручені їм галузі народного господарства. Також існували державні комітети СРСР. Вони керували господарськими відділами, які не потрапляли під чітке визначення. Їх називали міжгалузевими.

Що вони повинні були робити?

У Конституції Радянського Союзу було зазначено, що Рада Міністрів керував, по-перше, народним господарством. А також розвитком наукової і культурної галузей, економікою, охороною природних ресурсів, будівництвом, управлінням будівельними і промисловими організаціями, банками, зовнішньою і внутрішньою політикою, виконанням державного бюджету. Контролював систему громадської безпеки, керівництво Збройних Сил СРСР щодо призовників і військової техніки. В додаток до цього Рада Міністрів має право займатися певним переліком питань державного управління, які не входили в сферу ведення таких установ, як Верховна Рада СРСР та інші.

Неважко здогадатися, що Рада Міністрів мав владу над різними міністерствами на території Радянського союзу.

По суті саме постановами Ради Міністрів СРСР здійснювалося керування Радянським союзом. З цього випливає, що голова Радміну і був негласною, але від цього не менш значущою главою держави.