Продуктове ембарго. Список продуктів. Приклади продуктових ембарго

Володимир Путін продовжив продуктове ембарго до 31 грудня 2017 року. Наша країна ввела антисанкции проти європейських країн у відповідь на санкції, пов’язані з приєднанням Криму й подіями у Донбасі, в 2014 році. Спочатку їх ввели проти США, Канади, ЄС, Норвегії та Австралії. Пізніше до них додалися ще кілька держав: Албанія, Чорногорія, Ліхтенштейн, Ісландія – всі вони підтримали санкції проти Росії. Коли скасують ембарго на продукти? Які товари потрапили під заборонений список і скільки втрачає наша країна від «торгової війни»? На всі ці питання спробуємо відповісти в даній статті.

Поняття

Продуктове ембарго – це санкція, яку застосовують до порушника міжнародного права. Під ним мається на увазі припинення поставок деяких товарів із певних країн аж до повного розриву торговельних відносин. Продуктове ембарго введено президентом Ст. Ст. Путіним 6 серпня 2014 року.

Коли скасують контрсанкции?

Коли нашим громадянам варто чекати скасування контрсанкций? Це залежить не від нас, а від західних країн. Скасування санкцій проти Росії покладе початок скасування продуктового ембарго. Поки прогнози невтішні. Наше керівництво сподівалося, що перемога на виборах Д. Трампа в США почне процес налагодження відносин і в кінцевому підсумку призведе до скасування всіх санкцій і контрсанкций. Трамп переміг, але це не тільки не послабило тиск Заходу на Росію, але і, навпаки, тільки посилило його.

У перший час російські ЗМІ та політичні діячі сміялися над обмеженнями західних країн. Деякі навіть пишалися тим, що потрапили в персональні санкційні списки. Але після введення секторальних санкцій та обмеження на довгострокове кредитування жарти відразу закінчилися, а ця тема в ЗМІ стала «сакральної».

Кому ми зробили гірше?

Введення контрсанкций не поліпшило стан справ у нашій економіці. Росія одночасно отримала повний список «подарунків»: світова енергетична криза, що вдарила саме по нафтовидобувним країнам, секторальні санкції на експорт металів, заборона на імпорт обладнання, відмова багатьох міжнародних проектів щодо спільної розробки та видобутку корисних копалин, обмеження на довгострокове кредитування провідних російських банків і багато іншого. До цих проблем, які негативно впливають на наших громадян, ми самі собі додали продуктове ембарго. Звичайно, хочеться показати могутність і велич Росії, однак контрсанкции в кращому випадку зруйнували кілька фермерів з Польщі. Ми ж отримали величезний зростання цін на продукти харчування в масштабах багатомільйонної країни.

Список продуктів ембарго Росії

Перелік товарів, заборонених для ввозу в РФ ще в 2014 році, актуальний і сьогодні. Перерахуємо список продуктів, які потрапляють під контрсанкции:

  • М’ясо яловичини та птиці, а також їх субпродукти – серце, печінка, легені – в будь-якому вигляді.
  • Молоко і молочна продукція.
  • Представники водного світу: раки, молюски.
  • Лосось, камбала, оселедець, тунець в свіжому чи охолодженому вигляді.
  • Багато овочеві культури в різних видах: цибулю, томат, огірки, квасоля, горох, капуста різних видів та ін.
  • Фрукти: банани, авокадо, фініки, інжир та ін
  • Горіхи: кешью, горіх, фісташки, арека та ін.

Список продуктів може доповнюватися. У 2016 році було прийнято рішення включити в нього всі ковбасні та готові вироби і напівфабрикати. З 2017 року ввезення майже всіх продуктів з території України також потрапляє під заборону. Докладніше цю тему розберемо далі в статті.

Продукти з України

Продуктове ембарго торкнулося й України. Накладення заборон на ввезення певної продукції почалося ще в 2014 році. Однак, на відміну від європейського списку контрсанкций, який існує без будь-яких серйозних змін і доповнень, український постійно розширюється. За 3 роки він практично подвоївся.

Спочатку заборонила ввезення продуктів кондитерських виробів торгових марок «Конті» та «АВК». Тоді застосували старий перевірений спосіб: підключили до проблеми Росспоживнагляд Р. Онищенко, який, як завжди, зміг знайти в них шкідливі для здоров’я наших громадян компоненти. Цей метод завжди спрацьовував безвідмовно: знаходили «шкідливі» речовини в грузинських винах в період політичного загострення з режимом Саакашвілі; в молдавських винах, коли Молдова потягнулася в Європу; в американських стегенець, коли були політичні інтриги на олімпіаді в Солт-Лейк-Сіті та ін

Крім цукерок, з’ясувалося, що українці «труять» нас алкоголем. Під заборону потрапили горілка, коньяк, пиво. Наступні торгові марки зникли з прилавків наших магазинів:

  • «Хортиця»;
  • «Оболонь»;
  • «Шустов»;
  • «Чернігівське».

Здавалося б, наші громадяни можуть спати спокійно. Р. Онищенко знову подбав про нашу безпеку. Проте війна з «шкідливими» українськими товарами не закінчилася. Раптом виявилося, що товари, завезені з території України – соняшник, соєвий шрот, кукурудзяна крупа, соєві боби, – не відповідали вимогам в області фітосанітарних умов.

Ст. Путін у ході «прямих» розмов з громадянами заявляв, що заборона на імпорт продуктів не торкнеться життєво важливі продукти. До таких належить, наприклад, дитяче харчування. Однак для «друзів» з України і тут зробили виняток: заборонили ввозити соки і дитяче харчування. Офіційна причина обмежень ніякого відношення до ембарго не має. Ці категорії товарів стали не відповідати технічним нормам, зазначеним Митним Союзом (МС). Це означає, що формально президент не обдурив: заборона на ввезення в Росію дитячого харчування не пов’язаний з санкціями. Примітно, але за кілька місяців технічні норми МС не змінилися. Також не змінився і спосіб виробництва товарів на українських підприємствах. Таким способом давали зрозуміти, що чекає наших сусідів у разі відмови від МС.

Молдова

Приклади продуктових ембарго проти ЄС і України не єдині. Заборона торкнулася і Молдову. Цю країну «покарали» за тісне зближення із Заходом. У список заборонених товарів з цієї країни потрапили: вино, вишня, груші, персики, терен, абрикоси, готова продукція з свинини. Офіційна причина заборони – під виглядом молдавських продуктів на російський ринок йдуть товари з ЄС.

Збиток від продуктового ембарго

Економісти і експерти підрахували, що Росія своїми «відповідними ударами» завдала шкоди лише собі. Європейці не помітили втрату російських ринків. Російські ЗМІ маніпулюють ситуацією: вони видають будь-які протести європейських фермерів за протести проти антиросійських санкцій. Експерти Інституту Гайдара, РАНХиГС при президенті Росії і Всеросійської академії зовнішньої торгівлі Мінекономрозвитку підрахували, що європейські сільгоспвиробники не тільки не понесли збитки, пов’язані з нашими «заходами у відповідь», але і, навпаки, опинилися в плюсі, так як знайшли кращу заміну російських ринків.

У багатьох європейських фермерів частка експорту, дійсно, впала, але це ніяк не пов’язано з контрсанкциями. Наприклад, експорт сільськогосподарської продукції в Словаччині впав майже на 30 %, але наша «заслуга» складає всього 0,8 %. Втрата Франції – 15,6 %, наша доля тут – 0,9 %. В інших країнах відсоток від російського ембарго і того менше. Деякі країни викупили товари у фермерів, які призначалися для російського ринку, і роздали їх у благодійні організації.

Росія ж завдала собі такими діями величезний шкоди: ціни в магазинах на продуктові товари зросли на третину. Багато російські рітейлери понесли величезні збитки. Деякі з них пішли в міжнародні суди з метою змусити Уряд РФ компенсувати втрати від таких середньовічних заходів ведення бізнесу.

Підсумки

Санкції та контрсанкции показали, що наша країна не є великою і могутньою. Досить подивитися цифри, щоб усе стало ясно: ВВП всієї Росії становить ВВП одного Нью-Йорка.

Всього сільськогосподарський експорт ЄС до початку торгової війни оцінювався в 120 млрд євро. На Росію з них припадало близько 5 млрд євро. Звичайно, багато фермерів, які були зав’язані тільки на Росії, сильно постраждали, але це лише мала їх частина. Більшість знайшли заміну нашому ринку. Ми ж втратили через західних санкцій близько 75 млрд євро в 2015 році, а також 100 млрд євро від падіння ціни нафти. І це лише офіційна цифра Мінфіну. Авторитетний європейський журнал The Economist і зовсім оцінюють наші втрати в 1 трлн євро.