Приватний обвинувач у кримінальному процесі (ст. 43 КК)
Пояснення
Особливості участі приватного обвинувача у кримінальному процесі, пов’язані з невеликою суспільною небезпекою злочинів. Об’єктом посягань є приватні інтереси.
Розслідування і розкриття таких діянь не супроводжується якими-небудь проблемами. Приватний обвинувач як учасник кримінального процесу самостійно формує доказову базу. Він сам здійснює переслідування суб’єкта, причетного до злочину.
Втручання держави в особі державного обвинувача може завдати ще більшої шкоди інтересам потерпілого, ніж безпосередньо сам злочин.
Специфіка правового статусу
Як вище говорилося, приватний обвинувач у виробництві по кримінальній справі – це той самий потерпілий, однак наділений більш широкими правами. Даний термін застосовується у кримінально-процесуальному праві для позначення особливого юридичного статусу жертви посягання або його представника.
Основною відмінністю між положенням потерпілого і приватного обвинувача є те, що останній наділяється спеціальним правом формулювати і підтримувати обвинувачення в судовій інстанції.
Права приватного обвинувача у кримінальному процесі закріплені у 2 частині статті 43 КПК з посиланням на відповідні правомочності державного обвинувача. Його юридичні можливості та особливості участі у справі визначені у ст. 246 Кодексу.