Приватизація в Казахстані: історія, етапи та особливості

Приватизацію більше чверті століття тому в Казахстані, як і в інших республіках Радянського Союзу, оголосили з метою надати стимул економіці, дати їй поштовх і з новою силою запустити механізми розвитку систем виробництва і розподілу. Так почалася епоха власності, торкнулася вона буквально кожної сім’ї. Люди могли не тільки стати акціонерами підприємств, у яких працювали, але й отримали право власності. Реформа досі не завершилася, але сьогодні вона проходить вже не так активно і масштабно, хоча залишається під великим увагою держави і суспільства.

З чого почалася приватизація в Казахстані

Перша приватизація в Казахстані почалася в дев’яності роки і була зумовлена переходом країни на ринкову економіку. Для зміцнення і розвитку нового курсу в умовах, що змінилися, треба було вдатися до процесу, при якому державна власність переходила б у приватні руки фізичних і юридичних осіб, тобто через приватизацію.

Етапи приватизації в Казахстані:

Перший етап тривав з 1991 по 1992 рік. Першими держава вирішила продати об’єкти торгівлі та сфери послуг. Паралельно починається створення акціонерних товариств на підприємствах, у трудових колективах з’являються перші акціонерні власники. Державний сектор економіки за цей час покинули 4000 дрібних і 2500 великих підприємств.

Тимчасові рамки другого етапу приватизації – 1993-1996 рр. Приватизовано близько 14000 підприємств. Самий складний етап, тому що включає «малу» і «масову» приватизації. Починається видача житлових купонів. Жителі міст отримували по 100 купонів, сільські жителі – по 120. Купони оформлялися в купонну книжку. До 1993 р. їх отримали 90 % населення країни. З допомогою купонів можна було викупити у держави той чи інший об’єкт економічного майна на аукціоні. Брати участь в аукціоні можна було і з готівкою. З молотка пішли переважно дрібні підприємства, а також вперше були приватизовані об’єкти сільськогосподарської сфери. Введені владою Казахстану купони дозволяли громадянам отримати частку держмайна у власність у двох напрямках: житло та інвестиції.

Третій, але не завершальний етап приватизації, тривав з 1996 по 1998 рік. У приватні руки власності держави пішло майже вісімдесят дев’ять тисяч об’єктів.

Весь процес регулює закон про приватизацію в Казахстані.

Приватизація житла в Казахстані

У 90-ті громадяни Казахстану отримали право стати власниками одного житла з державного житлового фонду. Безкоштовна передача нерухомості була можлива після державної реєстрації договору приватизації. Приватизація в республіці Казахстані дозволила господарям розпоряджатися квартирою за власним бажанням: продавати, міняти або дарувати.

Як приватизувати квартиру

Приватизація квартири в Казахстані не завдасть великого клопоту. Щоб домогтися права власності і викупити державну або службову квартиру, спочатку потрібно зібрати пакет документів. Краще почати зі складання заяви, яку мають підписати всі повнолітні члени сім’ї. Потрібно також копія посвідчення особи або копії паспортів заявника та його родичів, копія договору найму чи оренди або ордер на житло. Обов’язкова для пред’явлення довідка про наявність чи відсутність у заявника власного житла. Така ж довідка повинна бути і у членів сім’ї.

З цими документами слід звернутися в житлову комісію. Після розгляду довідок та копій комісія винесе рішення. Якщо нею буде схвалений пакет документів, можна реєструвати право на майно. Квартира стає спільною власністю господарів приватизованого житла.

Умови приватизації квартир контролюють статті закону «Про житлових відносинах».

Складності при приватизації квартир в Казахстані

Не дивлячись на процес приватизації, запущений більше двох десятиліть тому, і відпрацьовану схему інституту власності деякі громадяни Казахстану не можуть стати власниками досі. Наприклад, прокуратуру Павлодару завалили заявами про визнання прав на власність. Виявилося, що у людей є тільки ордери на житло, видані підприємствами. Ніяких інших документів в архівах не міститься. Туди їх просто не передали, кажуть у прокуратурі міста. Так, у громадян виникли труднощі пі приватизації квартир. Для потрапили в таку ситуацію влади пішли на спрощення процедури приватизації, оголосивши про програму «Власник по праву».

Економічна приватизація в Казахстані

Паралельно з житлової приватизацією у Казахстані триває економічна приватизація. В конкурентне середовище передаються державні підприємства і дочірні організації. Робиться це для того, щоб зменшити вплив держави в економіці і скоротити частку держмайна до рівня країн ОЕСР, тобто до 15% від ВВП.

Причини економічної приватизації

Держава, входячи в статутний капітал підприємств, контролює їх та забезпечує фінансову підтримку. Прихильники приватизації впевнені, що держава не повинна витрачати кошти в цьому напрямку. Є підприємства, які знаходяться в кризовому або передкризовому стані. Через приватизацію врятувати їх може тільки бізнес. Ризики теж несе тільки він. Великі компанії Казахстану отримують можливість вивільнити власні ресурси від непрофільних активів, оптимізувати структуру і залишити тільки стратегічні об’єкти в групі.

Очікування від приватизації держпідприємств

Приватизація повинна сприяти підвищенню ефективності управління підприємствами і знизити навантаження на національний бюджет, вважають експерти. Звичайні ж громадяни сподіваються, що режим конкуренції змусить організації поліпшити якість сервісу і знизити ціни на товари і послуги.

Від продажу держпідприємств поповниться бюджет.

Друга хвиля приватизації в Казахстані

Щоб дати шанс економічному сектору розвиватися самостійно в Казахстані у 2014 р. почалася друга хвиля приватизації. Уряд затвердив перелік суб’єктів і план. У 2014 р. планувалося приватизувати 287 об’єктів, в 2015 р. – 232 підприємства. За три роки другої хвилі приватизації, до 2016 р., з молотка повинні були піти 869 об’єктів. Пізніше число неодноразово коригувалося.

Можливості та обов’язки інвесторів

Приватизація об’єктів державного майна проходить у формі електронного аукціону. Його переваги:

• максимальна прозорість;
• виключення людського фактору – лише система вирішує, допустити заявку до участі в торгах або немає, або відхилити її обмежити;
• не потрібні копії жодних документів;
• забезпечується рівний доступ для всіх інвесторів.

Учасник торгів повинен мати електронний підпис і рахунок в банку, щоб внести гарантований внесок на рахунок торговельної площадки.

Переможець у торгах бере на себе зобов’язання зберегти професійний колектив підприємства і його профіль.

Процедура приватизації

Проведення електронних торгів передує передпродажна підготовка. Оцінюється вартість об’єкта, комісія розглядає умови участі підприємства в аукціоні, і тільки після позитивної відповіді об’єкт допускають до торгів.

Щоб брати участь в торгах юридичним і фізичним особам необхідно зареєструватися на державному порталі. На сайті Комітету державного майна і приватизації Казахстану представлені необхідні реєстри, бази даних і статистика – все, що буде корисно і цікаво інвестору, що бере участь у торгах. Тут же потрібно завести Особистий кабінет.

Після вибору об’єкта інвестор може робити гарантований внесок, він надходить на рахунок торговельної площадки в лічені хвилини. Далі формується електронна заявка.

При підведенні підсумків електронних торгів визначається новий господар держактиви, який запропонував найвищу ціну за лот. З ним на наступному етапі і укладається договір купівлі-продажу.

Якщо об’єкт не знайдеться покупців, то підприємство буде ліквідовано або реорганізовано. Втім, останній етап електронного аукціону передбачає зниження мінімальної вартості держактиви. Хоча експерти все-таки радять притримати великі об’єкти, щоб не продешевити і не залишити в мінусі економіку.

Державні активи другої хвилі приватизації

На торги виставляють об’єкти, що знаходяться на балансі держави:

• підприємства національних холдингів – 162;
• підприємства республіканської власності – 34;
• підприємства комунальної власності – 466.

Найбільше акціонерне товариство «Фонд національного добробуту Самрук-Қазына» вивело на приватизацію 49 підприємств, у тому числі ресурсовидобувних і транспортних. Взагалі з фонду вже вибуло 132 активу. АТ планує реалізувати 215 об’єктів, згідно з Комплексним планом приватизації на 2016-2020 рр.

Комітет держмайна сподівається, що частка підприємств, приватизованих місцевими покупцями, складе 2/3 від усіх пропозицій, іноземним інвесторам готові надати 1/3.

Що користується попитом

Дані про вже проданих об’єктах говорять про те, що найбільшим попитом користуються організації з перевезення пасажирів і вантажів, структури громадського харчування, промислові та сільгосппідприємства, а також ЗМІ.

Підсумки другої хвилі приватизації

До завершення другої хвилі приватизації продано більше 300 держактивів, велика частина яких перейшла громадянам, індивідуальним підприємствам і юридичним особам. Бюджет поповнився 86,5 млрд тенге.

Підсумки приватизації, 2014-2016 рр..:

• приватизовано 57 активів нацхолдинга, сума з продажу в бюджет – 68 млрд тенге;
• приватизовано 19 підприємств республіканської власності, сума з продажу в бюджет – 7 млрд тенге;
• приватизовано 157 об’єктів комунального господарства, сума з продажу у бюджет – 5 млрд тенге.

25 об’єктів культури вибули з програми приватизації, тому що за законом вони не підлягають продажу.

Приватизація триває

Приватизація держмайна буде продовжена до 2020 р. Процес, як і раніше вважають здатним привести до балансу інтересів бізнесу та держави. Від інвесторів влади чекають активності, об’єкти періодично представляють на різних економічних та інвестиційних форумах.

За останніми оновленими даними порталу Реєстру держмайна продано 444 об’єкта. У складеному топовому списку держактивів 65 підприємств. Велика частина з категорій: промисловість, послуги і енергетика. Кілька медичних, освітніх організацій, транспортних, телекомунікаційних та сільськогосподарських.