Припинення зобовязань: підстави та способи. Припинення зобовязань у цивільному праві
Управнена сторона в зобов’язанні називається кредитором, а зобов’язана – боржником. Учасники можуть бути представлені одним, двома і більше особами (множинність). Обов’язок, який лежить на боржника, називається боргом. Якщо у правовідносинах бере участь кілька кредиторів і боржників, то кожний з перших може вимагати виконання прийнятих умов в рівній мірі з іншими. При цьому всі боржники зобов’язані відповідати у рівній частці з іншими, оскільки інше не випливає із законів, інших нормативних актів або умов угоди. В якості об’єкта зобов’язання виступає дія. Воно може носити позитивний (щось зробити) або негативний (утриматися від здійснення чого-небудь) характер. Зміна та припинення зобов’язань здійснюється у відповідності з тими чи іншими обставинами. Далі розглянемо, як закінчуються правовідносини між кредиторами і боржниками.
Підстави припинення зобов’язань
Їх класифікують по-різному. Зокрема, підстави припинення зобов’язань поділяються на категорії залежно відсутності або наявності волі сторін. Так, виділяють обставини:
- З волі всіх сторін. У цих випадках підставами припинення зобов’язання є:
– новація;
– належне виконання;
– прощення боргу;
– відступне і так далі.
- З волі однієї сторони. У даному випадку мається на увазі припинення зобов’язання заліком, вимагання та інше.
- Незалежно від волі. Мова йде, наприклад, про неможливість виконання з тих чи інших причин, у тому числі у зв’язку з виданням держорганом акта, що робить неможливим виконання; збіг в одній особі боржника і кредитора; смерть громадянина в обставинах, які тісно пов’язані з особою; ліквідація підприємства і так далі.
Основні прийоми
Способи припинення зобов’язань поділяються за різними критеріями. У відповідності з їх безпосередньою спрямованістю виділяють:
- Орієнтовані на припинення зобов’язань. У цю категорію входять закінчення строку, новація, належне виконання, відступне, прощення боргу тощо
- Не мають на меті припинити зобов’язання, але спричиняють відповідні юридичні наслідки. До цієї категорії відносять збіг кредитора і боржника в одній особі, ліквідацію організації і так далі.
У деяких випадках до цієї категорії відносять і мирову угоду. Однак це, на думку ряду експертів, невірно. Мирова угода не є способом припинення зобов’язання. Воно виступає в якості методу оформлення домовленості, досягнутої в ході розгляду справи. Окрім іншого, досягнення мирової угоди не позбавляє боржника від необхідності виконати умови. Тому воно не є способом припинення зобов’язання.
Найбільш популярний метод
Припинення зобов’язання шляхом заліку регулюється ст. 410-412 ЦК. Сторона, яка виступає ініціатором даного заходу, повинна дотримати певний порядок. В першу чергу припинення зобов’язань таким чином допускається в тому випадку, якщо сторони виступають учасниками двох і більше операцій, в ході яких мають місце зустрічні однорідні вимоги. На практиці таке погашення здійснюється за наявності різних договорів між одними особами. Найчастіше припинення зобов’язань цим чином використовується при наявності грошових боргів.
Основні умови
Взаємозаліком можуть погашатися однорідні вимоги, для яких настав строк; не зазначений період (у цьому разі виконання здійснюється “розумний час”); дата в яких визначається моментом запитання. Якщо зобов’язання мають різний обсяг, то більше погашається частково – відповідно до розміру меншого вимоги. Таким чином, перше з них зберігається. При цьому друге, мало менший обсяг, припиняється. Вимог може бути пред’явлено декілька. Вони можуть бути припинені взаємозаліком, при відповідності з правилами, встановленими ЦК. Існує ряд вимог, які не можуть бути погашені таким чином. Зокрема, заборонено припинення:
- аліментних зобов’язань.
Вимог про:
- довічне утримання;
- відшкодування шкоди здоров’ю та життю.
Не дозволено припинення зобов’язань таким шляхом також у разі, якщо до висунутого вимогу застосовується позовна давність та її строк настав.
Уступка
Припинення зобов’язань таким шляхом регламентується ст. 412 ЦК. Боржник може пред’явити до клієнта свою вимогу в рахунок вимоги фінансового агента. Залік буде проведений, якщо зобов’язання з’явилося на підставі, що існувала на момент одержання повідомлення про уступку.
Його термін при цьому настав до його одержання або він не зазначений, або визначається датою запитання. Право пред’являти вимоги може перейти до іншої особи за законом або у відповідності з умовами угоди. Для переходу кредиторських повноважень згоди боржника не потрібно, крім випадків, які передбачаються нормами або договором. При відступленні боржник письмово повідомляється про це. У ЦК існує обмеження, при якому припинення зобов’язань у цивільному праві шляхом поступки не допускається. Зокрема, це стосується вимог про відшкодування шкоди здоров’ю та життю. Не дозволена поступка за аліментними зобов’язаннями.
Відступне
Даний спосіб припинення зобов’язань регламентовано ст. 409 ЦК. Так, вимога може бути погашено передачею майна, сплатою грошей і так далі. В даному випадку в договорі сторонами має бути визначено порядок і терміни надання відступного. Правила щодо оподаткування оборотів такого роду визначається наступними факторами:
- Вид договору.
- Тип наданого натомість об’єкта.
- Виступає боржник платником податку за законодавством про ПДВ.
- Чи обкладаються податком обертів щодо реалізації товарів (послуг) в рамках договору.
Якщо відступне надається індивідуальним підприємцем або фізичною особою, то обов’язок по сплаті ПДВ та інші вимоги ст. 23 НК вони не повинні виконувати.
Збіг в одній особі кредитора і боржника
Це може статися внаслідок різних причин. Найбільш поширеним підставою виступає універсальне правонаступництво. Це, наприклад, стосується процесу реорганізації організацій у формі злиття або приєднання. Обидва існували раніше юрособи були різними сторонами одного зобов’язання. Об’єкт оподаткування виникає тільки тоді, коли буде встановлено, що однією стороною реалізовувалася продукція, послуга (робота) іншій стороні. Якщо ж один з учасників правовідносин передоплату отримав, але не надав послугу або не поставив товар, то ці кошти повинні бути включені в оподатковуваний оборот за ст. 162 НК (якщо їх оборот не стосується експорту продукції, виробничий цикл якої більш як 6 міс.). Якщо ж на момент, в який припинилися зобов’язання, жодна сторона не виконала, то об’єкта оподаткування ПДВ не виникає ні в кого.
Новація
Як свідчить ст. 414, зобов’язання припиняється шляхом підписання угоди про заміну початкового вимоги іншим, що виникли між тими ж сторонами, але передбачає інший предмет або варіант виконання. Як і в наведених вище випадках, існує ряд обмежень. Зокрема, новація не застосовується для припинення аліментних зобов’язань або пов’язаних з відшкодуванням шкоди здоров’ю та життю.
Новація має відмінності від переведення боргу та поступки. Зокрема, в цьому разі зазначається заміна вимоги – замість припиненої зобов’язання з’являється нове. Обов’язковою умовою використання новації виступає збереження суб’єктного складу. Як і у вихідному, так і в новому зобов’язанні кредитором і боржником будуть одні і ті ж особи. При заміні вимог здійснюється перерахування виручки в обох сторін. Виникнення або відсутність об’єкта ПДВ за новим зобов’язанням буде залежати від його змісту і виду.
Прощення боргу
Припинення зобов’язання здійснюється шляхом звільнення боржника від необхідності виконувати вимоги. Допускається в разі, якщо це не буде ущемляти інтереси інших осіб щодо кредиторських майна. Прощення боргу відрізняється тим, що не передбачає зустрічне задоволення. Даний спосіб припинення зобов’язання прирівнюється до виду дарування. У зв’язку з цим, воно повинно закріплюватися угодою сторін, а також підкорятися обмеженням і заборонам, регламентованим у ст. 575, 576 ЦК. У двосторонньому договорі прощення боргу одному контрагенту не звільняє його від виконання зустрічної вимоги. Не допускається прощення боргу у випадку, якщо має визнання кредитора банкрутом.
Неможливість виконання
Цей спосіб припинення зобов’язання застосовується при наявності обставин, за які не відповідає жодна з сторін. Якщо неможливість виконання настала внаслідок дій кредитора, то він не може вимагати повернення боргу у боржника. Вчинення дій, які складають зміст даної підстави, може бути юридичним і фактичним. Неможливість виконання може бути пов’язано з загибеллю майна, яке становить предмет вимог.
Акт держоргану
Якщо він частково або повністю перешкоджає виконанню вимог, то зобов’язання припиняється у відповідності з повноваженням документа. Якщо сторони понесли збитки від цього, вони можуть просити про їх відшкодування (за ст. 16 і 13 ЦК). При визнання недійсності акта держоргану, припинене у відповідності з ним зобов’язання відновлюється, якщо інше не випливає з істоти вимоги або угоди сторін, а також якщо виконання залишилося в інтересах кредитора.
Смерть однієї із сторін
Припинення зобов’язання у зв’язку з даною підставою має місце у разі, якщо виконання вимог не може здійснюватися іншими особами або воно нерозривно пов’язане з його особою. Можлива також смерть боржника. В цьому випадку зобов’язання припиняється, якщо виконання призначене виключно для померлого або нерозривно пов’язане з його особою.
Ліквідація юридичної особи
В цьому випадку зобов’язання припиняється, якщо не передбачено перехід боргів на інше обличчя у відповідності з умовами договору, законом або іншими нормативними актами. Зняття вимог може здійснюватися і до ліквідації. Випадки, в яких допускається таке припинення зобов’язань, перелічені в ст. 64, п. 6 ЦК.
Висновок
На сьогоднішній день більшу актуальність набувають положення ЦК, що стосуються зобов’язань, які виникли в результаті необґрунтованого збагачення. В цьому випадку в якості боржника виступає особа, яка набула неправомірним чином майно іншої особи (кредитора). У зв’язку з цим воно має повернути об’єкт власнику. Разом з теи боржнику необхідно відшкодувати всі доходи, які були або могли бути отримані з даного майна. На суму збагачення нараховується відсоток за користування коштами третіх осіб у відповідності з середньою банківською ставкою в місці перебування кредитора.
