Принципи і стадії застосування права

Застосування права являє собою процес діяльності державного органу влади. Існують три стадії застосування права:

1. Встановлення фактичних обставин справи.
2. Визначення юридичної характеристики.
3. Винесення рішення і доведення його до виконавців.

Перша стадія

Кожен етап застосовується судом з чітким дотриманням певного порядку. Так, встановлюючи відбулися в дійсності події, суд з’ясовує:

  • все, що відбувалося, дійсно мало місце;
  • факти, що мають юридичну силу, а також їх дійсність;
  • особу громадянина, який був учасником подій, його вік, заняття, стан здоров’я, психологічний стан, характер і так далі.

Найголовнішим на даному етапі є те, що необхідно довести факти з застосуванням теорії доказів, якою передбачається їх формальна і вільна оцінка. Основні стадії процесу застосування права і вільна оцінка доказів широко застосовуються в нашій країні, зокрема, в нормах, згідно з якими докази оцінюються суддею на підставі особистих переконань. Це повинно бути ретельне обговорення обставин справи, яке не терпить прояви емоцій.

Категорія допустимості права

Застосування права, поняття, ознаки, стадії та ідеї формальної оцінки доказів виражаються в допустимості доказів, якою мається на увазі наступне:

– Визначення джерела доказів: показання свідків, а також всіх учасників справи, висновок експертів, докази (речові і отримані при слідчих діях) і так далі.

– Встановлення заборон на користування доказами, які були отримані з порушенням процедури.

Також не володіють силою і докази, які були отримані без дозволу суду, якщо це було передбачено законом.

– Припис про використання тільки конкретних типів доказів, наприклад, договір між організаціями можна підтвердити тільки за допомогою письмових документів.

Стадія друга

Принципи і стадії застосування права під час визначення юридичного характеру мали місце подій допомагають вирішувати питання, що стосуються використання конкретної норми. Трапляється і так, що до ситуації може бути застосовано і кілька норм. В такому випадку виникає конкуренція. З них виробляється вибір найбільш відповідних для даної конкретної дії.

Далі відбувається з’ясування того, наскільки правдивим є норма права і взагалі працює вона на сьогоднішній день. Тут можна сказати про те, що текст норми обов’язково повинен бути автентичним, тобто вона повинна міститися у відповідному кодексі та в його останній редакції.

Застосування права, поняття, суб’єкти, стадії і дієвість норм визначаються за рахунок з’ясування наступних питань: чи має вона законною силою, не була скасована, чи діє вона в даному конкретному регіоні, де відбувається вирішення справи, діє її сила на суб’єктів, які беруть участь у досліджуваних правовідносинах.

При виборі найбільш вірною норми права можуть виникати певні колізії, так як може бути кілька діючих норм, якими регулюються розглядаються суспільні відносини. У такій ситуації слід віддавати перевагу саме тій нормі, яка є найбільш підходящою. Вибір робиться, грунтуючись на наступному правилі: якщо норми приймалися різними органами, то використовується та, яка буде від вищестоящого органу. Якщо ж вони приймалися одним органом, то тоді буде застосовуватися найбільш пізня.

Крім того, застосування права, поняття, види, стадії визначення юридичних характеристик також включають аналіз змісту правової норми, виявлення її точного сенсу, тобто її тлумачення. Це говорить про те, що слід визначити, який саме зміст був закладений законодавцем при формулюванні тексту. Крім того, саме на даній стадії проводиться подолання будь-яких прогалин у праві.

Третя стадія

Прийняття рішення також полягає в декількох діях. Застосування права, поняття, види, стадії в цей момент допомагають підтвердити права і обов’язки сторін або ж встановити міру відповідальності.

У цій стадії дуже складний характер. Саме вона дозволяє прийняти рішення, яке буде правильним по відношенню до даного конкретного громадянина. Даним рішенням купується форма правозастосовчого акта, який служить основою для появи правовідносин.

Стадії застосування права ТГП включають в себе також і контроль за виконанням рішення, втілення його в життя. Контроль дає можливість найбільш повно реалізувати рішення.

Виконуються акти та стадії застосування права не завжди в примусовому порядку. Дуже часто особами і самовільно виконуються приписи рішення. В примусовому порядку в основному виконуються вироки суду.

Як застосовуються судові акти

На стадії процесу застосування права, такий як рішення суду, потрібно творче мислення. В результаті повинен бути складений письмовий акт, тобто документ, яким пояснюються обставини справи, проводиться їх аналіз, дається оцінка і державно-владне веління. Акт застосування права є конкретним втіленням норми права в життя, наказом органу держави, спрямованим на адресу конкретного учасника відносин.

Будучи офіційним документом, рішення оформляється у належній формі, а саме: на ньому повинна бути проставлена дата, місце прийняття, назва органу, підписи уповноважених осіб і печатку суду.

Отже, під актом застосування правових норм мається на увазі індивідуальне державно-владне приписання, отримане в результаті винесення рішення по справі. Іншими словами, стадії процесу застосування права і акт являють собою офіційний документ, який виноситься по конкретній справі.

Ознаки правових актів застосування

  • Приймаються обов’язково суддею або судом.
  • Вони носять обов’язковий характер.
  • Норми застосовуються конкретно для певних осіб.
  • Оформляються у вигляді документа.
  • Є юридично значущими фактами, тобто приводять до виникнення, зміни і припинення правовідносин.
  • Винесення відповідно до законодавства, опора на правове встановлення.
  • Забезпечення при необхідності державним примусом.
  • Чим акти застосування права відрізняються від нормативно-правових

    Нормативно-правові акти містять у собі приписи, що мають загальний характер – поняття та стадії застосування права і норми права, а під правозастосовними актами розуміються індивідуальні приписи, якими конкретизуються положення нормативно-правових актів щодо визначених облич у конкретних ситуаціях.

    З цієї причини нормативно-правові акти є правовими джерелами. У той час як акти застосування можна віднести до їх числа, так як в них не міститься поняття та стадії застосування права. Правові норми спрямовані на тих, хто потрапив під певні умови, що ними регулюються конкретні типи суспільних відносин. Вони розраховані на постійне застосування. Індивідуально-конкретні приписи, що містяться в актах застосування права, адресуються конкретним суб’єктам права, що регулюють певні ситуації і зазвичай носять разовий характер. Крім того, нормативно-правові акти втілюються як закони, укази та інші акти, які володіють нормативним характером. У свою чергу, акти застосування права видаються указами, постановами, вироками, які носять індивідуальний характер.

    Яка структура правозастосовчого акта

    Правозастосовчий акт має формальним змістом, так як є документом, що володіє юридичною силою. Класичний варіант структури такого акта має на увазі під собою послідовність взаємопов’язаних між собою елементів: вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частини рішення.

    Вступна частина акта

    Як правило, в даній частині стадії застосування права викладається назва органу і Ф. В. О. особи, що займається розглядом справи; заголовок справи; час і місце, де воно було розглянуто. Все це можна віднести до реквізитами акта, а також до того, що воно дійсно легально.

    Описова частина

    Тут в письмовому вигляді викладається фабула юридичної справи. У ній описуються всі виявлені суддею фактичні обставини справи, які мають юридичне значення. Стадії застосування права на підставі принципів відносності і допустимості дають можливість зробити правозастосовувачу невеликий аналіз матеріального відносини. Воно підлягає правовому регулюванню. Таким чином, здійснюється закладка основ для об’єктивного та неупередженого правового рішення.

    При юрисдикційному правозастосуванні в описовій частині на даній стадії застосування права міститься виклад отриманих доказів, на підставі яких виноситься рішення по юридичній особі.

    Мотивувальна частина

    У цій частині акта викладається юридична аргументація описаного нижче рішення по даній справі. Зазвичай це статті з кодексів, згідно з якими на стадії застосування права, такий як винесення вердикту, приймається рішення. Мотивувальна частина забезпечує справедливе і законне складання акта. Юридична аргументація показує те, що прийняте рішення не має ніяких довільних домислів та виноситься відповідно до закону з дотриманням справедливості і доцільності, отже, основні стадії застосування права мають справедливість і законність.

    Резолютивна частина

    В даній частині вказуються суб’єкти та стадії застосування права, а також зміст прийнятого рішення на підставі норм права. Тут визначаються права та обов’язки всіх суб’єктів, до яких застосовується норма або визначається заохочення або покарання. Далі ставиться підпис посадової особи і печатка органу, що застосував право.

    Ось ми і розглянули, які стадії проходить справа при розгляді, а також з яких частин складається правозастосовний акт (рішення суду), і що саме в ньому вказується.