Правові акти прокурорського реагування: поняття, види, структура та характеристики
Виявляючи порушення чинного законодавства і встановлюючи обставини, що їм сприяють, прокурор повинен вжити заходів до їх усунення та, відповідно, недопущення в майбутньому, а також до залучення винних осіб до відповідальності згідно з чинним законодавством. Для цього законами, що регулюють нагляд, передбачається досить велика кількість специфічних повноважень представників цих органів, тобто окремих обов’язків і прав, що забезпечують максимально ефективне порушення законів. Всі ці повноваження в теорії і практиці чинного прокурорського нагляду прийнято називати правовими засобами, по всіх з них повинні складатися акти прокурорського реагування.
Які бувають кошти?
Щодо порядку застосування і своєму зовнішньому вираженню вони можуть бути загальними, які поширюються на всі галузі прокурорського нагляду і окремі ділянки діяльності прокуратури, а також специфічними, які є характерними для певних сфер.
До перших відноситься, в першу чергу, опротестування актів, які суперечать чинному законодавству, а також внесення можливих подань про усунення правопорушень.
Специфічні ж засоби реагування включають в себе дачу висновків та заявлення різноманітних клопотань прокурором у судовому порядку.
Як вони використовуються?
Таким чином, дії, спрямовані на усунення виявлених правопорушень у відповідності з чинним законодавством, являють собою правові засоби реагування прокурорів на будь-які порушення законів.
Реалізація цих засобів здійснюється використовуючи усні або письмові акти прокурорського реагування, серед основних з яких варто виділити протести, постанови і подання. Варто відзначити той факт, що діючі закони не встановлюють певного письмового вираження, яке могло б відповідати всім видам актів. Для деяких з них (наприклад, протестів, які вносяться в процесі проведення кримінального судочинства) передбачається письмова форма, в той час як для інших одночасно усна і письмова.
Що вони собою являють?
Акти прокурорського реагування являють собою специфічні правові акти, які вносяться виключно самим прокурором в процесі реалізації своїх повноважень. Сам по собі уповноважений працівник як державна особа, що займається наглядом, не має адміністративної влади, тобто не володіє правом віддавати які-небудь розпорядження тим органам, які знаходяться в його компетенції і за яким він здійснює нагляд. З цієї причини у нього немає можливості безпосередньо скасувати здійснення незаконного правового акта, забезпечити відновлення порушеної законності або ж притягнути винних осіб до адміністративної або ж будь-якої іншої відповідальності.
Саме з цієї причини використовуються акти прокурорського реагування. Вони дозволяють звернутися до компетентних органів і вимагати у них повного усунення порушень чинного законодавства з наступним притягненням до відповідальності всіх винних осіб.
Певну особливість мають правові акти прокурорського реагування, які виносяться прокурором під час здійснення нагляду за відповідністю законодавству роботи органів попереднього слідства та дізнання. За винятком різних уявлень, ці акти носять розпорядчий характер, який зобов’язує органи слідства і дізнання виконувати конкретні процедури.
Структура
Структура актів прокурорського реагування представляє їх у вигляді індивідуальних заходів, звернених до різних посадовим особам або органам у зв’язку з певними фактами правопорушень. Вони зобов’язують до інших реакції на подібні випадки відповідним чином, тобто потрібно розглянути його, вжити всі відповідні заходи та повідомити про результат прокурору, який їх вносив. Особливо важливим тут є правильне уявлення. Акт прокурорського нагляду повинен гранично точно і повноцінно висловлювати в собі закріплені в законі повноваження прокурора, а також вимоги, які на них ґрунтуються – це є обов’язковою умовою дієвості такого нагляду.
Подальший вибір засобів реагування залежить безпосередньо від характеру вчинених правопорушень, причин їх виникнення, а також шкідливих наслідків і ступеня вини осіб, які повинні бути притягнуті до відповідальності. У переважній більшості випадків прийнято використовувати такі акти реагування (прокурорського нагляду). Крім того, вибираються такі їх форми, які забезпечують максимальний ефект, і при цьому дозволяють максимально швидко усунути і попередити порушення законів.
Вимоги
Крім цього, варто зазначити, що до прокурорського реагування пред’являється безліч вимог. У першу чергу воно повинне бути своєчасним і гранично оперативним, якщо є така можливість. Також воно повинно бути:
- випереджувальним;
- обґрунтованим;
- комплексним;
- закінченим;
- адекватним;
- досить гострим.
Крім цього, реагування має доповнюватися різними заходами, що мають попереджувально-профілактичний характер, і тільки при цьому вони можуть бути найбільш результативними.
Опротестування
Стандартний акт прокурорського реагування – протест. У разі виявлення яких-небудь правових актів або окремих їх розпоряджень, які суперечать чинному законодавству, згідно з останнім сам прокурор або його заступник повинні принести протест до органу або визначеній посадовій особі, издавшему дані норми, або у вищестоящий орган. Останній етап – це звернення до суду в порядку, який передбачається процесуальними законами. Таким чином, прокурор має право вибору, але при цьому повинен робити його з урахуванням безлічі обставин.
Найпоширенішими актами прокурорського реагування є саме протести, оскільки в переважній більшості випадків вони сприяють максимально оперативної скасування незаконних актів, враховуючи граничну завантаженість сучасних суден різними справами. Крім усього іншого, в процесі проведення опитувань було встановлено, що протест багато керівників сприймають на порядок менш болісно порівняно з заявами, пригніченими в суд.
Направляти такі акти прокурорського реагування на порушення закону у вищестоящі органи доцільно в тому випадку, якщо посадова особа їх відхилила, причому в даному протесті, крім інших питань, піднімається також питання про притягнення цієї особи до дисциплінарної відповідальності. Також може бути присутнім необхідність доведення до відома або інших аналогічних органів.
Якщо є підстави вважати, що відповідний орган або окрема посадова особа може відхилити поданий протест, або ж він в кінцевому підсумку залишиться незадоволеним, а також якщо в процесі розгляду отриманої заяви в судовому порядку порушення законодавства буде визначено в більш короткі терміни, прокурор може і повинен звернутися до суду для того, щоб виданий незаконний акт був визнаний недійсним.
Особливості
Сутність такого опротестування полягає в тому, що прокурор в процесі власного нагляду за виконанням закону від імені країни вказує, де саме полягає таке порушення законодавства, і внаслідок цього вимагає від відповідного органу негайної скасування незаконного акта або приведення його у повну відповідність з чинним законодавством з подальшим відновленням прав і свободи громадян, а також законних інтересів і прав державних і будь-яких інших органів.
Сучасна практика і юридична наука визначила кілька обов’язкових реквізитів протесту:
- найменування певного посадової особи чи органу, який її вносить;
- назва;
- номер, дата видання акту, що суперечить законодавству і опротестовываемого прокурором;
- короткий виклад змісту незаконних елементів;
- виклад повного переліку порушень;
- посилання на порушені закони;
- пропозиція прокурора, пов’язане зі скасуванням незаконного акта або приведення його у повну відповідність з діючими законами;
- посадове становище і чин особи, який приніс протест, а також його індивідуальна підпис.
Крім усього іншого, поняття актів прокурорського реагування передбачає також можливість вказівки на необхідність розгляду цього протесту і негайного повідомлення про це уповноваженому прокурору.
У тих випадках, коли протест повинен розглядатися колегіальним органом, прокурор повинен бути попередньо повідомлено про дату проведення засідання. Останнім часом сформувала практика виступів прокурорів проводяться на різних сесіях представницьких органів, а також всіляких засіданнях адміністрації з обґрунтуванням винесених протестів, і подібні дії дають позитивні результати. У подібних випадках у прокурора є можливість гранично докладно відповісти на питання уповноважених осіб, роз’яснити вимоги чинного законодавства та суть порушення, а також його шкідливі наслідки, щоб в кінцевому підсумку акт визнали нечинним.
Подання
Подання – це акт прокурорського реагування, який є найбільш часто використовуваним при порушеннях законодавства. Воно вноситься прокурором або його уповноваженим заступником в певний орган або безпосередньо посадовій особі, які можуть усунути допущені порушення, і підлягає термінового розгляду. Його вносять на базі докладно проведеної однієї або декількох прокурорських перевірок, а також гранично глибокого аналізу виявлених правопорушень та обставин, що їм сприяли.
В описовій частині прийнято перераховувати всі виявлені правопорушення, а також різні обставини, які їм сприяли. Крім цього, вказуються посадові та інші особи, винні в їх вчиненні або ж сприяють цьому. Подання являє собою досить універсальний акт прокурорського реагування, за допомогою якого уповноважена особа може задавати різні питання по перевазі правового характеру, які допомагають не тільки усунути і попередити можливі правопорушення, але ще й притягнути до відповідальності всіх винних.
Підготовка
В процесі його підготовки особлива увага приділяється юридичної обґрунтованості, грамотності, достовірності, а також лаконічності, тобто короткому, але при цьому гранично вичерпного викладу всіх обставин. Вся інформація, яку включає в себе цей акт прокурорського реагування (зразок вище), повинна бути попередньо дуже ретельно перевірена, а його пропозиції повинні бути максимально конкретними і передбачати максимально ефективні заходи, спрямовані на усунення правопорушень та їх попередження.
У тому випадку, якщо правопорушення виникає вперше, і при цьому керівник органу не повинен обов’язково притягуватися до відповідальності, подання може вноситися на адресу даного керівника. Якщо ж на ці правопорушення послідувала реакція прокурора, і при цьому від них виходить суспільна небезпека, або ж є потреба в обігу на цю ситуацію уваги вищих органів, то в такому випадку по відношенню до них надсилаються ці акти прокурорського реагування. Види уявлень визначаються вже безпосередньо самим прокурором при виконанні своїх обов’язків. Приміром, можуть вноситися узагальнені уявлення, які пропонують певні заходи, які потрібно прийняти на підвідомчих підприємствах.
Постанови
У тому випадку, якщо винні особи повинні бути притягнуті до адміністративної відповідальності, і дане питання не поставили інші акти прокурорського реагування, постанова являє собою єдино вірну міру. При цьому варто відзначити, що виносити його можуть як по відношенню до посадових осіб, так і звичайним громадянам.
Головною метою цього акту є порушення перед компетентним органом питання про те, щоб винна в правопорушення особа або група осіб були в обов’язковому порядку притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином відповідний орган або посадова особа звертають увагу на виниклу ситуацію і ступінь громадської небезпеки, а також розуміють необхідність залучення винного з метою запобігання подібних правопорушень у майбутньому.
При цьому варто відзначити той факт, що, залежно від ситуації, що виникла, прокурор може виносити постанову про необхідність порушення справи щодо адміністративної відповідальності, або ж кримінальної справи, використовуючи відповідні акти прокурорського реагування. Закон також говорить про те, що при виявленні в ході перевірок будь-яких осіб, які були незаконно арештовано або ж адміністративному затриманню з боку несудових органів, прокурор повинен вжити негайні заходи, спрямовані на їх освообождение допомогою винесення постанови про звільнення осіб, заарештованих в адміністративному порядку.