Правове та поліцейську державу. Поліцейська держава: поняття і ознаки

Ви напевно чули, що Росію іноді підносять публіці як поліцейську державу. Такий термін поширений в зарубіжних ЗМІ, так і наші вітчизняні ліберали його люблять ввернути з приводу і без. Саме словосполучення викликає не дуже приємні асоціації. Але суть його глибше того, що нам видається на перший погляд. Насправді вживання цієї сумнівної характеристики має не самі благі цілі. Давайте розберемося, для чого це робиться.

Що таке «поліцейську державу»?

Пропонується почати з вивчення даного терміна. Він не є визначенням будь-якого виду державної діяльності або політичного ладу. Насправді ці слова – ідеологічне кліше. І удостоюється такого визначення не тільки Росія. Поговорити в інформпросторі люблять. Особливо подобається авторам звинувачувати ті чи інші країни у свавіллі. Так, словосполученням «поліцейську державу» були охарактеризовані Сполучені Штати. Сталося це після прийняття «Патріотичного акту», який розширює повноваження спеціальних служб. У демократичному суспільстві взагалі дуже уважно і ревно охороняють свої досягнення.

Будь-який намір з боку урядів в області збільшення прав правоохоронних органів одразу визнається чи не тоталітаризмом. В принципі, нічого екстраординарного в подібній реакції немає. Звичайна, навіть рутинна політична боротьба. Виходить, що словосполучення «поліцейську державу» є інструментом ідеологічного протистояння. Він застосовується для впливу на маси. Покликаний цей штамп формувати у людей думку, що заперечує посилення ролі держави в суспільстві. В умовах глобалізації під цей «танк» потрапляють уряди багатьох країн.

Особливості Росії у взаєминах з даними штампом

Для нашого народу слова «поліцейську державу» вкладений особливий сенс. Не варто навіть згадувати про те, що він украй негативний. У розумінні старшого покоління поліцейську державу – авторитарну державу. Тобто дані словосполучення ідентичні за змістом. А люди ще пам’ятають деякі перекоси радянського ладу. Згодом, тим більше, ці недоліки звели практично в Абсолют пропагандистськими методами. Однак люди пам’ятають про те, що зветься «порушенням прав людини». У Радянському Союзі було прийнято на таку «дурницю» не звертати уваги, коли під загрозу ставилися інтереси держави. Це, мабуть, найвідоміша риса поліцейського ладу. У ньому контролююча функція держави була першорядною по відношенню до прав громадян. Тобто у главу кута ставилися інтереси країни, а все інше, відсувається на другий план. Зрозуміло, не всім громадянам це подобалося. Життя в поліцейській державі взагалі рясніє труднощами, якщо людина має погляди, відмінні від «лінії партії». Його запросто могли звинуватити в сепаратизмі і посадити у в’язницю.

Поліцейська держава: поняття і ознаки

Тепер давайте подивимося на механізми, що керують країною, з точки зору права. Всім відомо, що у будь-якої держави є функції. Вони в нашому демократичному світі однакові для всіх країн. А саме нас цікавить, як держава забезпечує права громадян. Адже поліцейська машина йому потрібна саме для цього. За допомогою людей, наділених широкими повноваженнями, в тому числі і за позбавлення свободи громадян, воно покликане забезпечувати дотримання прав жителів країни. Працює цей механізм на підставі законодавства даної конкретної держави. В актах, обов’язкових для виконання усіма, прописуються права та обов’язки служб. Ось їх-то і порівнюють з тими свободами, якими повинні володіти громадяни в нормальному суспільстві. Якщо спеціалізовані служби одержують право на свій розсуд обмежувати громадян, то починають говорити про свавілля. Тобто вважається, що у громадян такої країни занадто мало свобод. Виходить, що поліцейська держава має ознаки у галузі реалізації прав громадян. Саме в цьому напрямку необхідно дивитися.

А як же з контрольними та наглядовими функціями справлятися?

Резонно задати питання прописним поборникам демократії. Справа в тому, що правами і свободами всі громадяни користуються однаковою мірою. Вони вимагають від держави їх забезпечення. Тільки не секрет, що інтереси громадян мають властивість входити в суперечність один з одним. Один бажає якийсь свободи для себе, інший – бореться за протилежне. Це, наприклад, на процесах політичної боротьби добре видно. Частина громадян підтримує політику президента, інші є жорсткими її критиками. Це, зрозуміло, їх особиста справа. А якщо всі вони одномоментно побажають провести мітинги на Поклонній, що робити державним органам? Заборонити – порушити права. Дозволити створити умови не просто для конфлікту, а для бійки (в кращому випадку). Доводиться вдаватися до тих прав, що в народі прийнято називати «поліцаями». Тобто в цьому випадку держава може обмежити частина свобод громадян. А саме виділити місце і призначити час проведення акцій таким чином, щоб люди не влаштували «майданне побоїще». А «поборники демократії» кричать про порушення їх прав.

Яка різниця між правовим і поліцейською державою?

Розбираючи питання, ви обов’язково зіткнетеся з тим, що відокремити одне від іншого вкрай складно. Кидатися словами, намагаючись образити опонента, зачепити його, це одне. А ось толком пояснити, чим відрізняються правове та поліцейську державу один від одного – зовсім інша справа. Адже кожна з них реалізує свої функції конституційно, намагаючись захистити своїх громадян. А ось тонка грань, відокремлює, нормальну роботу від надмірного використання своїх прав майже невловима. Приміром, сепаратизм ні в одній країні не вітається. Тільки в одних державах люди мають право говорити про відокремлення певних територій, в інших за таке заарештовують. Друге можна вважати зловживанням контрольною функцією держави. Але ж сепаратистськими настроями можуть призвести до розвалу країни. Що ж не боротися з цим? Теорія поліцейської держави такої поведінки зі свого боку не сприймає. Воно вторгається не тільки життя, але й думки своїх громадян. Воно боїться появи оригінальних ідей та намагається їх придушити в зародковому стані.

Чим відрізняється правова держава

У такому взаємовідносини між владними структурами і громадянами будуються на інших принципах. В першу чергу слід виділити інститут приватної власності. У правовій державі він розвинений. Це означає, що людям надаються широкі реальні свободи. Вони мають і реалізують свої права на творчість, накопичення коштів. Держава при цьому регулює відносини власників, допомагає вирішувати спірні питання. Кожен громадянин апріорі може зайнятися підприємництвом і володіти засобами виробництва. Інша справа поліцейську державу. У ньому володіти чим би то ні було заборонено. Власником є сама держава. І ще воно ревно охороняє своє майно.

Чому Росію називають поліцейською державою?

Прихильники повної демократії критично ставляться до того, що в РФ надра розробляють не лише приватні компанії. Це, на їх думку, свідчить про наявність елементів диктату влади. Ще їм не по нутру широкі повноваження спеціальних служб в РФ. Саме тому вони стверджую, що Росія – поліцейська держава. На їхню думку, в цій країні не створені умови для конкуренції. Держава має пріоритет перед підприємцями в багатьох галузях.

Про інших країнах

В експертному співтоваристві часто виникає суперечка, яка саме поліцейську державу в світі. Деякі називають Північну Корею, інші підозріло дивляться у бік Ірану. Зрозуміло, Росія в силу геополітичного протистояння часто виявляється першим претендентом на цей сумнівний титул. Тут фахівцям б бажано подивитися на те, як проходить формування поліцейської держави. Невже всі ці процеси мають місце в Росії? Адже тут, навпаки, створюються найсприятливіші умови для розвитку бізнесу. Уряд намагається залучити іноземні капітали до розвитку країни. У поліцейській державі таке неможливо.

США і поліція

Є думка, що світовий гегемон є головним претендентом на пальму першості в цьому змаганні. Хай там пишаються свободою підприємництва і можливістю мати власну думку. Проте багато фактів говорить про те, що дані права носять лише декларативний характер. На практиці все зовсім не так. Розпочати підприємницьку діяльність в США, і правда, просто. Тільки, як каже статистика, через рік майже всі розоряються. Так і зі свободою слова все не так, як в інформаційній картинці. Багатьох журналістів виганяють з роботи за те, що вони транслюють думка, відмінне від загальноприйнятого. В Росії такого не відбувається. Тому необхідно уважно розбиратися, яка держава в світі називають поліцейським і хто це робить. Кажуть, на злодієві шапка горить. Може, ця приказка доречна в цьому спорі?