Правомочності власника. Поняття права власності

Обмеження права власності

Обмеження можуть проявлятися в заборонах, наприклад, власникам здійснювати конкретні активні дії. При виконанні подібних прав на тварину не допускається жорстоке поводження з ним.

Обмеження виражається і в закріпленні суворо конкретних обставин його поведінки при реалізації правомочності. Право власності на земельну ділянку здатне обмежуватися через встановлення спеціальних обставин захисту навколишнього середовища, збереження родючого покриву ґрунтів, початку і закінчення будівництва або освоєння земельної ділянки.

Крім прав, власник володіє конкретними обов’язками, які іменуються тягарем змісту власності. Власник, зокрема, повинен:

• утримувати майно в належному стані;
• здійснювати у відношенні особистого майна дії, що приписуються ветеринарними, санітарними, протипожежними, епідеміологічними та іншими інструкціями;
• платити законні податки, мита і збори;
• виконувати інші умови, що йдуть від уповноважених муніципальних органів.

Відповідальність за порушення права власності

Особи, які посягають на соціальні відносини, притягуються до адміністративної відповідальності.

Від способу незаконного впливу на предмет права власності іноді залежить кваліфікація кримінально-караного діяння. Так, В. О. Михалукова пише, що проведені дослідження проблеми посягань на автотранспортні засоби дає можливість внести, зокрема, такі приписи практичного характеру. Незаконне заволодіння транспортним засобом, яке супроводжується наступним його знищенням чи пошкодженням, залишенням без спостереження, слід кваліфікувати не як крадіжку, а як викрадення.

Незаконне привласнення автомобіля, що супроводжується зміщенням його з місця (незалежно від того, з включеним двигуном або без його включення) чи з незначним переміщенням, коли транспортний засіб залишається все ж у поле зору його власника, слід характеризувати як викрадення.

Якщо ж в основі цілі винного – бажання заволодіти елементами машини, інструментом або іншими цінностями, що знаходяться в машині, то зроблене діяння належить кваліфікувати і як незаконне заволодіння транспортним засобом без мети розкрадання і викрадення), і як посягання на розкрадання відповідних цінностей.

Правомочність розпорядження відноситься до власника, суб’єкту права господарського ведення або права своєчасного управління.