Права та обовязки дитини. Права і обовязки неповнолітніх дітей. Сімейний кодекс РФ

Теорія юридичної науки свідчить, що всі люди, незалежно від віку, походження, раси і національності, мають однакові права і обов’язки. Це означає, що, по суті, коли ми чуємо вислів “права та обов’язки дитини”, ми не маємо на увазі щось окреме від загальнолюдських прав.

Рівноправність всіх дітей

Рівень захисту прав людини в різних країнах значно відрізняється. Те ж саме можна сказати і про дотримання прав дітей. Права і обов’язки дитини РФ сьогодні захищаються законодавчо. Але не завжди. Як відомо, рівень демократії в країні визначається рівнем захищеності людей. Права, обов’язки батьків і дітей у країнах демократичного спрямування (США, Великобританія, Канада, Німеччина та інші європейські держави) реалізуються і дотримуються на належному рівні. Так, ми говоримо про права й обов’язки як про єдиному цілому. У суспільстві повинен бути порядок. Забезпечити його можна тільки тоді, коли люди виконують всі обов’язки, покладені на них державою та мораллю суспільства. У разі невиконання обов’язків групами людей виникає ризик недотримання прав людини.

Законодавство про те, що собою представляють права та обов’язки дитини

Основним нормативно-правовим актом, який встановлює правову основу стосунків у родині, а також ставлення до дітей в сім’ї, є Сімейний кодекс Російської Федерації. В окремих розділах кодексу розглядаються і конкретизуються права дітей, права і обов’язки батьків, питання матеріального забезпечення дітей у разі розлучення. Також приділяється значна увага вирішенню спірних питань про батьківство. Кожна дитина повинна жити в сім’ї і мати батьків!

Виховання в сім’ї

Як вже підкреслювалося, особисті права та обов’язки дитини, що гарантуються Сімейним кодексом. Відповідно до статті 54 СК РФ, кожна дитина має право жити і виховуватися в сім’ї. Нормами цієї статті встановлено, що він повинен знати своїх батьків. Виховна функція сім’ї забезпечується через спільне проживання батьків і дітей шляхом постійної турботи батька і матері про них. Якщо сім’я не має достатнього виховного потенціалу, законом допускається позбавлення батьківських прав. Зазвичай діти вилучаються з таких сімей, де дорослі зловживають алкоголем, наркотиками або проявляють елементи насильства до дітей. Також соціальні служби часто позбавляють батьківських прав тих громадян, які не в змозі забезпечити прийнятний стан житла, в тому числі і санітарний.

У радянський час дітей, позбавлених батьківського піклування, чекала одна доля – інтернат. Сьогодні популярні сімейні форми виховання – опіка, прийомна сім’я чи дитячий будинок сімейного типу.

Право дитини на спілкування з батьками та іншими родичами

У статті 55 СК РФ говориться про те, що дитина має право спілкуватися зі своїми батьками та іншими родичами по батьківській і материнській лінії. Начебто все цілком логічно і зрозуміло. Деякі люди можуть сказати, що цю норму і не треба закріплювати законодавчо.

Але ж часто права і обов’язки неповнолітніх дітей не дотримуються в конкретних випадках. Наприклад, коли мати та батько розлучаються, далеко не завжди у дитини зберігається спілкування з одним із батьків. Йому нав’язується певна думка про події, що відбуваються в сім’ї події і про винуватців цих подій. Законодавство захищає права та обов’язки дитини, тому батько, у разі перешкоджання з боку матері або її родичів спілкуванню з дитиною, може відстоювати свої інтереси в суді.

Основні права та обов’язки дитини повинні бути захищені

Посягання на права людини в нашій країні, на жаль, явище поширене. Наприклад, у сім’ях іноді бувають моменти насильства. Відомі випадки, коли батько або вітчим проти бажання дочки (падчерки) вступає з нею в статевий зв’язок. Права дітей порушують часто і державні органи.

Відповідно до статті 56 СК РФ, кожна дитина має право на захист своїх інтересів. Які це можуть бути інтереси? Так найрізноманітніші. Спілкування з друзями, відвідування гуртків, гармонійний розвиток у сімейному середовищі, отримання повної та швидкої медичної допомоги, здобуття освіти (відвідування дитячого саду або школи) і багато іншого. Захист інтересів дітей – це обов’язок батьків.

Також діти, які визнані дієздатними до досягнення повноліття, можуть самостійно захищати свої інтереси. Вони мають повне право навіть виступати проти своїх батьків, якщо ті ведуть себе по відношенню до неї неналежним чином.

Малолітні діти теж не залишаться без захисту. Якщо батьки не виконують свої обов’язки і дитині буде краще не жити в біологічній родині, то органи опіки завжди зможуть провести необхідну роботу.

Кожна дитина може висловлювати власну думку

Дитина завжди має право мати власну думку з будь-якого питання, що стосується його. У сім’ї багато питань стосуються дітей, і кожен з них – це повноправний член сім’ї. Причому думка дитини не тільки приймається до відома, а й у деяких випадках фіксується юридично.

Найяскравіший приклад – це продаж сім’єю квартири. Як відомо, за дитиною житло закріплено певну кількість квадратних метрів. Для того, щоб операція відбулася, має бути дозвіл органу опіки та піклування. Ці структури повинні стежити за дотриманням інтересів дітей. До того як дитині виповниться 10 років, соціальні служби приймають рішення самостійно. Але після досягнення нею цього віку навіть ці служби зобов’язані враховувати думку дитини, який може і не погодитися на продаж квартири. Батькам у такому випадку доведеться домовлятися з дитиною, пропонуючи йому якісь кращі варіанти.

Кожна дитина повинна мати прізвище, ім’я та по батькові

СК РФ у статті 58 розглядає особисті права та обов’язки дітей. У ній говориться, що дитина може бути зареєстрований тільки з прізвищем, ім’ям та по батькові. За законом ім’я дитині вибирають батьки. Вони повинні в цьому питанні прийти до спільної згоди.

Визначення по батькові дитини має свої особливості. Якщо людина народжується у звичайній повній сім’ї, то по батькові дається за іменем батька. Наприклад, батька звуть Олексій. Значить, дитина буде мати по батькові Олексійович або Олексіївна. Але в нашій країні зараз багато людей живуть у цивільному шлюбі, часто сходяться, розходяться. Багато жінок ставляться до категорії “мати-одиначка”. У таких випадках батько може бути записаний в свідоцтво про народження дитини зі слів матері. Практика показує, що в таких випадках ім’я біологічного батька не завжди збігається з по батькові дитини.

Прізвище дається людині за прізвищем батьків. Якщо вони різні, то дорослі самі повинні вирішити, на яку прізвище реєструвати свого малюка.

Які права у дітей є в майновій сфері?

Головне майнове право дитини – це отримувати матеріальне утримання від батьків. Це природно, адже в перші роки власного життя ніхто фізично не може заробляти гроші собі на утримання. Та й для роботи потрібні якісь навички… Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею 18-річного віку. Що мається на увазі? Зміст – це надання якісного харчування, регулярна купівля речей, гарна обстановка в дитячій кімнаті. Якщо батьки розлучилися, то дитина має право на аліменти від того з них, з ким він не живе, адже обов’язку по його утриманню лежать як на матір, так і на батька.

Діти не мають права власності на майно батьків, наприклад, на квартиру, в якій проживають. Юридично можливість проживати в одному з житло з батьками вважається правом користування. Майно батьків переходить у власність дітей по праву спадкування.

Діти також можуть мати власність. Що може в неї входити? Наприклад, власні доходи. Коли дитині вже виповнилося 14-15 років, він спокійно у вільний від навчання час може знаходити собі підробіток. Батьки не мають права контролювати витрачання цих грошей. Крім цього, дитина може купувати самостійно собі речі. Майно, отримане у спадщину чи за договором дарування, теж вважається приватною власністю малолітньої або неповнолітньої людини.

Обов’язки дітей і їх відмінність від обов’язків дорослих

Як відомо, обов’язки дорослих врегульовані законодавчо. Це необхідність платити податки в бюджет, обов’язок захищати Батьківщину (служити в армії), шанувати державні символи. Якщо говорити про права та обов’язки дітей коротко, то перші з них врегульовано законодавчо, а ось другі в основному регулюються нормами моралі.

Головне, чого вимагає від дітей товариство, – вчитися. Отримання середньої освіти в нашій країні обов’язково для всіх. Фактично школа – це основне місце роботи” для дітей віком від 6 до 16-17 років. Далі людина може вибирати, вчитися чи ні. Освіта може і закінчитися отриманням шкільного атестата, але часто більшість дітей продовжують навчання в ПТУ, технікумах чи інститутах.

На думку педагогів, батьки повинні поставити в обов’язок дітей старшої групи дитячого садка, молодшого шкільного віку певні роботи по дому. Ті батьки, які не вважають за необхідне навантажувати своїх чад домашньою роботою, помиляються, тому що тільки з допомогою праці можна виховати людину обов’язкового і відповідального.

Висновок

Основні права та обов’язки дитини – це симбіоз системи стримувань і противаг. Діти мають багато прав, але повинні виконувати і свої обов’язки. Адже ясно, що невиконання багатьма людьми своїх зобов’язань перед іншими або державою може призвести до конфлікту соціальних груп. Обов’язки дітей сімейне право також має врегулювати законодавчо!