Позовна заява про стягнення боргу за розпискою. Зразок позовної заяви про стягнення

Величезна кількість людей, відмовившись від ідеї взяти кредит в банку, краще позичити певну суму у своїх знайомих або родичів. Але якщо у випадку з фінансовою установою більшість намагається розплатитися скоріше, то у випадку з приватним позикою справа йде не так просто. Звичайно, все залежить від людини, але досить частими є випадки, коли боржник відмовляється повернути борг. Як же поводитися в такій ситуації?

Тут може врятувати боргова розписка, яку, згідно з Цивільним кодексом (стаття 808), повинні скласти особи в якості підтвердження договору позики. Те, як скласти позовну заяву, зразок подібних документів, а також необхідна доказова база і будуть розглянуті далі, щоб кожен міг зрозуміти, як потрібно діяти, якщо потрапив на вудку недбайливого позичальника.

Про розписці

До будь-якої справи потрібно підходити грунтовно, а вже якщо воно стосується порушених цивільних прав особистості, то й поготів. Тому відразу варто розглянути, як правильно повинна бути оформлена розписка про борг, щоб вона згодом не виявився марним клаптиком паперу.

В першу чергу, це має бути пристойний лист, а не уривок з зошита або, ще гірше, блокнота. Погодьтеся, яке документ вселить впевненість, особливо якщо він про кредитних зобов’язаннях, коли зовні він більше схожий на дитячу цидулку. У розписці обов’язково потрібно вказати наступні пункти:

• повні паспортні дані обох сторін, включаючи дату, місце народження, проживання та реєстрації і, природно, ПІБ;
• дату складання документа;
• дату закінчення зобов’язання з повним погашенням боргу;
• можливі штрафи за прострочення при розрахунку.

Основна умова, яке згодом не викличе сумнівів щодо справжності, полягає в тому, що позичальник повинен все це записати власноруч. Обов’язково потрібно вказати, що гроші в такій-то сумі були передані за фактом.

Позовне провадження

Для того щоб можна було звернутися до суду, потрібен спір. Наявність одного лише розписки про те, що хтось комусь має гроші, не є підтвердженням такого факту. Навіть якщо в документі позичальником вказана дата повернення. Позовна заява про стягнення боргу за розпискою можна подати в суд лише після письмової вимоги, надісланого боржникові рекомендованим листом про повернення позики. При цьому копію оригіналу листа та квитанцію про поштові послуги потрібно буде докласти до позову в якості доказової бази. Якщо на момент складання договору позики були підписані в розписці свідки, то це тільки на руку зіграє позичальникові, якщо вони зможуть з’явитися в суд свідчити про те, що були присутні при складанні документа. Позовна заява про стягнення боргу за розпискою може містити інформацію про те, хто був свідком її написання. Але тут може виникнути така ситуація, що людина не захоче бути в суд і матиме на це повне право. Однак при правильно оформленої борговій розписці це буде важливо.

Якщо сума позики не перевищує 50 000, то звертатися за поновленням цивільних прав можна в суд загальної юрисдикції за місцем проживання, в інших випадках справи розглядаються світовим суддею, закріпленим на ділянці за адресою проживання позивача. В такому випадку потрібно буде дізнатися номер ділянки територіальної підсудності та в шапці позову вказати його номер.

Запобіжні заходи

Щоб не довелося подавати позовну заяву до суду, в наш час не варто вірити людям на слово, якими б не були стосунки. Життя може зламати навіть самих відповідальних людей. І звичайно ж, перед тим як складати договір позики, переконайтеся, що людина, якій потрібні гроші, не є боржником. Цей факт повинен, як мінімум, насторожити.

Складання позову до суду

Щоб суд взяв справу на розгляд, позовна заява про стягнення боргу за розпискою має відповідати всім вимогам. Для цього необхідно вивчити, як правильно скласти цей документ. Зразок позовної заяви про стягнення, представлений у цій статті, допоможе зорієнтуватися, що до чого.

Отже, по-перше, потрібно написати шапку в правому куті аркуша. Тут слід вказати, в який суд заяву, хто виступає позивачем (ПІБ, адреса та контакти для зв’язку) та відповідачем (ПІБ, адреса та контакти для зв’язку). Далі, орієнтуючись на центр листа, потрібно написати назву «Позовна заява про стягнення боргу за розпискою». Після цього можна приступити до роз’яснення ситуації і описати, хто, коли, на які потреби і в якій кількості позичив гроші, в який термін зобов’язався віддати і не повернув і як відреагував на письмову вимогу. При цьому обов’язково слід зробити посилання на статті, що передбачають такі цивільно-правові відносини Заключна частина позову повинна містити статті кодексів закону як підстава і прохання.

Наприклад:

“Керуючись статтями 807-808, 810 ГК РФ і статтями 131, 132 ЦПК РФ,

Прошу:

Стягнути з громадянина такого-то на мою користь таку-то суму грошей”.

Про додатках до позову

Позовну заяву в суд в обов’язковому порядку повинен містити список доданих до нього документів. Як правило, це копії паспорта та ІПН позивача, оригінал і копія розписки, чек про поштові послуги та копія вимоги про повернення боргу. Позовна заява повинна мати стільки копій, скільки сторін-учасників, що беруть участь у спорі. Наприклад, позивач, відповідач і суд – 3 копії, і до кожної потрібно прикласти пакет документів. Примірник для суду має містити оригінал боргової розписки.

Також дуже важливо не забути дізнатися в канцелярії суду обов’язковий до сплати суму державного мита, без якої позов просто не приймуть до розгляду.

Дозвіл спору

Подавши на розгляд позовну заяву, зразок якого був докладно розглянутий вище, потрібно бути готовим до затяжного процесу. Іншими словами, одразу після рішення на користь позивача всю суму грошових коштів навряд чи вдасться. Якщо відповідач має власність, суд може накласти на нього арешт і навіть зобов’язати продати, щоб повернути борг позичальнику. Якщо ж такої немає, то, швидше за все, сума боргу буде виплачуватися з зарплати, а це куди більш сумний результат. У будь-якому разі дозволити подібний спір у короткий термін не вдасться, так як після подачі позову п’ять днів розглядають, чи можна його прийняти у провадження, після буде винесено рішення про відкриття судової справи чи відмову в подальшому русі.